Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №548/1274/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1274/26

Провадження № 2/548/729/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначила, що вона ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 , копією рішення Хорольського районного суду Полтавської області ( справа № 548/766/17), копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_3 померла в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_4 , виданого повторно 25 липня 2025 року Хорольським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто квартиру загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала останній на підставі договору купівлі –продажу квартири, посвідченого 13.02.1992 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., зареєстрованого в реєстрі за №333.

З довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн.№09-08/1973 від 18.11.2025 року слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 10.03.1989 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 батько позивачки ОСОБА_2 помер в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_5 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, тобто квартиру загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку він прийняв як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 відповідно до ч1.ст.1261, та ч.3 1268 ЦК України, що належала останній на підставі договору купівлі –продажу квартири, посвідченого 13.02.1992 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., зареєстрованого в реєстрі за №333.

08.06.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивачка не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 , копією рішення Хорольського районного суду Полтавської області ( справа № 548/766/17), копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_3 померла в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_4 , виданого повторно 25 липня 2025 року Хорольським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто квартиру загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала останній на підставі договору купівлі –продажу квартири, посвідченого 13.02.1992 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., зареєстрованого в реєстрі за №333.

З довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн.№09-08/1973 від 18.11.2025 року слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована з 10.03.1989 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 батько позивачки ОСОБА_2 помер в місті Хорол Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_5 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно, тобто квартиру загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку він прийняв як спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 відповідно до ч1.ст.1261, та ч.3 1268 ЦК України, що належала останній на підставі договору купівлі –продажу квартири, посвідченого 13.02.1992 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., зареєстрованого в реєстрі за №333.

З повідомлення Хорольської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 24.03.2026 року вих.№ 82/02-14, слідує, що 26 листопада 2025 року у даній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 181/2025 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнім постійним місцем проживання якого було: АДРЕСА_2 .

Інших заяв про прийняття спадщини чи/та про відмову від прийняття спадщини у дану спадкову справу не було подано.

Позивачка, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 та набула право на оформлення своїх спадкових прав на майно та майнові права, які входять до складу його спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 – дружина ОСОБА_2 , який проживав разом з нею на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою, виданою 18 листопада 2025 року виконавчим комітетом Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області Вихідн.№09-08/1973 від 18.11.2025 року .

ОСОБА_3 склала заповіт у 1998 році на конкретне майно, у якому зазначила, що заповідає позивачці квартиру АДРЕСА_3 . Спадкова справа №605/2004 ОСОБА_3 знаходиться на зберіганні у Полтавському обласному державному нотаріальному архіві, у матеріали цієї спадкової справи позивачкою заяву про прийняття спадщини не було подано, тому вважаюсь такою, що спадщину після неї не прийняла.

Також у матеріалах цієї спадкової справи відсутня заява про відмову від прийняття спадщини від її чоловіка- ОСОБА_2 , тому він є таким, що прийняв спадщину після дружини в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, та набув право на оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно ОСОБА_3 .

В ході вивчення документів, наданих позивачкою по квартирі АДРЕСА_3 , встановлено, що з часу державної реєстрації права на цей об`єкт були проведені самовільні добудови та побудови, і внаслідок перепланувань, добудов, реконструкцій дана квартира істотно змінила свої технічні характеристики, у тому числі загальну та житлову площу, у зв`язку з чим позивачці роз`яснено державним нотаріусом Решта С.М., що для отримання цієї спадщини необхідно звернутись до суду з відповідною заявою.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України позивачка, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , яка, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, прийняла його спадщину, а тому має право на вказане спадкове майно.

З інформаційної довідки КП «Лубенське МБТІ» від 18.03.2026 за №217 слідує, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована станом на 29.12.2012 року в КП «Лубенське МБТІ» в Книзі №14 за реєстровим №2683 та складається з: квартири літ.А-1, загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., частина сараю літ.Д. Котельня 1- пл..6, 0 кв.м., санвузол 5 – пл..3, 4 кв.м. побудовані без дозволу на початок будівельних робіт. Узаконена загальна площа квартири становить 34, 3 кв.м. змінилась у зв`язку з переобладнанням пічного опалення, що не потребує дозволу на проведення будівельних робіт згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 22017 року. Житлова площа змінилась у зв`язку з реконструкцією коридору в кімнату. Узаконена житлова площа – 19,1 кв.м. Погріб літ.З, туалет літ.»Е», зруйновані.

З технічного паспорта на квартиру, виготовленого 18 березня 2026 року КП «Лубенське МБТІ» адреса об`єкта: АДРЕСА_2 вбачається, що вказана будівля перебуває у задовільному технічному стані та придатна до подальшої експлуатації.

Відповідно до «Звіту про оцінку майна», складеного ТОВ «Альбатрос», ринкова вартість квартири з частиною сараю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 24 березня 2026 року становить 252 500, 00 грн.

Даний факт має юридичне значення, оскільки дозволить позивачці використувати своє право, як власника, на розпорядження належним їй в порядку спадкування за законом майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 та повністю доводиться копією договору купівлі –продажу квартири, посвідченого 13.02.1992 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Безкоровайною К.О., зареєстрованого в реєстрі за №333; довідкою КП « Лубенське МБТІ» від 19.03.2026 року №488 та інформаційною довідкою КП «Лубенське МБТІ» від 18.03.2026 за №217.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,280-283, 354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: вул. Соборності, буд. 4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом -задовольнити.

Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна – квартири АДРЕСА_3 та складається з: квартири літ.А-1, загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., частина сараю літ.Д.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_3 та складається з: квартири літ.А-1, загальною площею 43, 7 кв.м., житловою площею 27, 3 кв.м., частина сараю літ.Д.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03.07.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод