Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №2034/2809/2012 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 2034/2809/2012

Провадження № 1/545/7/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: адвоката ОСОБА_4 ,

підсудного: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Полтавського районного суду Полтавської області з 15.02.2024 перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, згідно з розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області була визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 17.11.2022 за №65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» територіальна підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області відновлена з 23.11.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2023 справу розподілено на суддю ОСОБА_6 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 у зв`язку з припиненням ОСОБА_6 виконання повноважень судді Полтавського районного суду Полтавської області справу розподілено на суддю ОСОБА_1 .

Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 16.02.2023 справу прийнято до свого провадження.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.05.2025 кримінальну справу призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду з`ясувалось, що обвинувальний висновок(«обвинительное заключение») від 04.04.2012(т. 3 а.с. 196-238) складений російською мовою.

За клопотанням прокурора у судовому засіданні 19.05.2025 оголошена перерва для забезпечення можливості надання обвинувального висновку, викладеного державною мовою.

Разом з тим, у наступному судовому засіданні прокурор заявив клопотання про залучення перекладача для здійснення перекладу обвинувального висновку з російської на українську мову; постановою суду від 01.07.2025 у задоволенні клопотання відмовлено.

10.09.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про долучення до справи перекладу обвинувачення державною мовою(Т.44 а.с.51-100).

28.05.2026 прокурор подав клопотання про озвучення наявних у судовій справі процесуальних документів мовою оригіналу.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про озвучення наявних у судовій справі процесуальних документів мовою оригіналу, у т.ч. обвинувального висновку, та просив не розглядати поданий 10.09.2025 переклад обвинувачення державною мовою.

Захисник заперечував проти озвучення наявних у судовій справі процесуальних документів мовою оригіналу, оскільки судочинство на теперішній час здійснюється державною мовою, та просив повернути прокурору обвинувальний висновок, який викладений російською мовою, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Підсудний підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що кримінальну справу необхідно повернути прокурору з таких підстав.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Стаття 19 КПК України(1960 року) містить бланкетну норму і встановлює, що при визначенні мови, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, потрібно керуватися ст. 15 ЗУ «Про засади державної мовної політики».

Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду № 2-р/2018 від 28.02.2018, Закон України «Про засади державної мовної політики» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

16.07.2019 набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ч. 1 ст. 1 якого визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Як вбачається з системного аналізу норм КПК України (1960 року), обвинувальний висновок є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні злочину і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.ст. 228-232 КПК України (1960 року), зокрема:

1) чи мала місце подія злочину;

2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;

2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист;

3) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи згідно з статтею 213 цього Кодексу;

4) чи пред`явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;

5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину;

6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;

7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку;

8) чи правильно обрано запобіжний захід;

9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;

10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення;

11) чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 237 КПК України, у справі, що надійшла від прокурора, суддя з`ясовує, зокрема, чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 249-1 КПК України суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 цього Кодексу, для усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинувальний висновок складений російською мовою.

На теперішній час норма, яка передбачала можливість складання обвинувального висновку іншою, аніж українська, мовою, є нечинною, що унеможливлює судовий розгляд у зв`язку з невідповідністю обвинувального висновку як процесуального документу вимогам закону.

Так, наданий 10.09.2025 переклад обвинувачення державною мовою, до його оголошення судом, відкликаний прокурором.

Усунути цей недолік іншим способом, аніж шляхом повернення обвинувального акту прокурору, неможливо.

Незважаючи на те, що з моменту надходження справи до Полтавського районного суду Полтавської області і до теперішнього часу минуло більше 3-х років, прокурором зазначене порушення усунуте не було.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що справа підлягає поверненню керівнику Харківської окружної прокуратури Харківської області для усунення виявлених порушень.

Керуючись ст. 10 Конституції України, п.1 ст. 15 Закону України "Про засади державної мовної політики"ст. ст. 229, 249-1 КПК України(1960 року), -

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, повернути керівнику Харківської окружної прокуратури Харківської області для усунення виявлених порушень.

На постанову може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1