Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №910/10912/23 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №910/10912/23

Суддя: Ткаченко Б.О.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Справа№ 910/10912/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Ходаківської І.П.

Гаврилюка О.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024

у справі №910/10912/23 (суддя - Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 152 002 237,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

До Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (постанови) про стягнення з відповідача судових витрат та просить суд стягнути 290 584 грн. 84 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10912/23 здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 вирішено Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10912/23 здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі також – позивач, ТОВ Оператор газотранспортної системи України") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (далі також – відповідач, ПАТ "Укpнaфта") про стягнення 152 002 237,46 грн, з яких 104 691 455,67 грн основного боргу, 13 387 518,98 грн пені, 29 189 399,97 грн інфляційних втрат, 3% річних на суму 4 733 862,84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 104 691 455 (сто чотири мільйони шістсот дев`яносто одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять) грн 67 коп. основної заборгованості, 29 189 399 (двадцять дев`ять мільйонів сто вісімдесят дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 97 коп. інфляційних втрат, 4 733 862 (чотири мільйони сімсот тридцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 84 коп. 3% річних, 6 693 759 (шість мільйонів шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) грн 49 коп. пені, 939 400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/10912/23. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Тосподарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/10912/23 залишено без змін.

18.12.2025 від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла Ухвала про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства “Укpнaфта” на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року у справі №910/10912/23. Призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 05 лютого 2025 року о 14:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, каб. №302. Витребувано з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/10912/23.

Постановою Верховного суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укpнaфта" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2024 року, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16 січня 2025 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2025 року, ухвалену за результатами перегляду додаткового рішення, у справі № 910/10912/23 залишено без змін.

05.03.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду повернуту матеріали справи №910/10912/23.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Заява була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та перебування суддів у відпустці/на лікарняному.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Колегією суддів встановлено наступне.

01.09.2023 між ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», як «Замовником», та адвокатським об`єднанням «ЕСКВАЙРС», як «Виконавцем», (надалі – «АО «ЕСКВАЙРС») укладено Договір № 4600002865 про надання адвокатських послуг (надалі – «Договір») (копія якого міститься в матеріалах справи).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі наявності) і діє до 01.09.2026 р., а в частині розрахунків – до повного їх виконання (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 19.08.2025, копія якої міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець надати послуги: код ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) пов`язані із забезпеченням реалізації прав і обов`язків ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (далі за текстом – «Послуги»).

Згідно з п. 2.1 Договору послуги надаються на підставі завдань (заявок) Замовника.

08.11.2023 ТОВ «Оператор ГТС України» направив АО «ЕСКВАЙРС» завдання, оформлене листом № ТОВВИХ-23-15992 від 08.11.2023 «Щодо надання завдання (заявки) по договору про надання адвокатських послуг № 4600002865», у якому, серед іншого, надано АО «ЕСКВАЙРС» замовлення на здійснення представництва та захист інтересів ТОВ «Оператор ГТС України» по справі № 910/10912/23.

Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець надає Послуги, а замовник приймає Послуги щомісячно згідно з наданими Замовником завданнями (заявками).

Згідно з п. 3.2 Договору Виконавець щомісячно звітує за час, витрачений на надання Послуг. Виконавець складає звіт, в якому зазначається детальний опис Послуг, інформація про час, витрачений кожним фахівцем, який працював над відповідною заявкою, та прізвища фахівців, які надавали Послуги (надалі – «Звіт»), надсилає Звіт Замовнику. Для цілей обліку кількості годин надання послуг за цим Договором враховуються як години надання Послуг безпосередньо Виконавцем, так і третіми особами, залученими Виконавцем для надання Послуг за цим Договором.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що Виконавець протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання від Замовника погодження, зобов`язаний надати Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг у 2 (двох) примірниках стосовно послуг, що були надані у відповідному місяці, Звіт та рахунок на оплату.

Замовник протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання двох примірників такого Акту разом зі Звітом та рахунком на оплату зобов`язаний підписати Акт та один його примірник повернути Виконавцю або в це же строк надіслати Виконавцю обґрунтовану відмову від приймання послуг.

Згідно з п. 4.7 Договору розрахунки за надані у звітному календарному місяці Послуги здійснюється Замовником не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг у звітному місяці шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.3 Договору фактична сума гонорару Виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 9 260 (дев`ять тисяч двісті шістдесят) грн 00 коп. за кожну годину надання Послуг без ПДВ.

У контексті визначення вартості Послуг починаючи з 01.07.2024 АО «ЕСКВАЙРС» набуло статусу платника податку на додану вартість, а тому з метою дотримання вимог підпунктів 185.1 та 194.1.1 Податкового кодексу України зобов`язано додавати до ціни Послуг суму податку на додану вартість в розмірі 20 %.

У зв`язку із вищенаведеним, 22.07.2024 між ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» та АО «ЕСКВАЙРС» укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої Сторони домовились, що з 01.07.2024 фактична сума гонорару Виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 11 112 (одинадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп. за кожну годину надання Послуг з ПДВ.

Крім того, 24.12.2024 між ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» та АО «ЕСКВАЙРС» укладено Додаткову угоду № 2 за умовами якої сторони дійшли згоди, що з 01.11.2024 фактична сума гонорару Виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 9 723,00 грн (дев`ять тисяч сімсот двадцять три гривні 00 коп.) за кожну годину надання Послуг з ПДВ.

Тобто взаємовідносини сторін за Договором були врегульовані таким чином:

Розмір винагороди АО «ЕСКВАЙРС» розраховуються залежно від фактично витраченого часу з розрахунку усередненої погодинної ставки 9 260,00 грн без ПДВ, з 01.07.2024 по 31.10.2024 – 11 112,00 грн з ПДВ за одну годину, з 01.11.2024 і по теперішній час – 9 723,00 грн з ПДВ за одну годину.

АО «ЕСКВАЙРС» щомісяця надає звіт про витрачений час на надання Послуг за Договором.

Після погодження звіту АО «ЕСКВАЙРС» складає Акт приймання-передачі наданих послуг у відповідному місяці та передає його Клієнту на підписання.

Оплата Послуг АО «ЕСКВАЙРС» за звітний місяць здійснюється протягом 30 днів з дати підписання ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» Акту приймання-передачі послуг.

Враховуючи наведене у попередньому розділі, розмір витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи становить суму, яка розраховується з врахуванням фактично витраченого часу на надання правової допомоги залежно від ставок залучених до надання правової допомоги адвокатів АО «ЕСКВАЙРС», у межах погодженого розміру усередненої погодинної ставки за звітний місяць (не більше 9 723,00 грн з ПДВ за одну годину).

На виконання вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат заявником подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО «ЕСКВАЙРС»:

Період: січень 2025 року (загальна сума 126 413,12 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" заяви про участь в режимі ВКЗ у судовому засіданні, що призначене на 03.03.2025 (ТОВВИХ-25-1519 від 28.01.2025) – 0,33 год.;

2. підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" відзиву на апеляційну скаргу ПАТ "УКРНАФТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2024 у справі № 910/10912/23 (ТОВВИХ-25-1639 від 30.01.2025) та клопотання про долучення відзиву на апеляційну скаргу ПАТ "УКРНАФТА" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2024 у справі № 910/10912/23 (ТОВВИХ-25-1640 від 30.01.2025) – 8,93 год.;

3. підготовка заперечень на клопотання ПАТ "УКРНАФТА" про призначення експертизи у справі № 910/10912/23 – 4,50 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг: 126 413,12 грн з ПДВ (13,76) * 9 187,00 грн/год).

Період: лютий 2025 року (загальна сума 21 589,45 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" заперечень на клопотання ПАТ "УКРНАФТА" про призначення експертизи у справі № 910/10912/23 (ТОВВИХ-25-2110 від 07.02.2025) – 1,25 год.;

2. підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" додаткових пояснень до заперечень на клопотання ПАТ "УКРНАФТА" про призначення експертизи у справі № 910/10912/23 (ТОВВИХ-25-3395 від 28.02.2025) – 1,10 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг: 21 589,45 грн з ПДВ (1,25 + 1,10) * 9 187,00 грн/год).

Період: березень 2025 року (загальна сума 48 691,10 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 03.03.2025 у справі № 910/10912/23 – 1,15 год.;

2. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 17.03.2025 у справі № 910/10912/23 – 2,45 год.;

3. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 20.03.2025 у справі № 910/10912/23 – 1,7 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг: 48 691,10 грн з ПДВ (1,15 + 2,45 + 1,7) * 9 187,00 грн/год).

Період: квітень 2025 року (загальна сума 9 830,09 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 21.04.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи підготовку до ВКЗ) – 1,07 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг: 9 830,09 грн з ПДВ (1,07) * 9 187,00 грн/год).

Період: липень 2025 року (загальна сума 6 890,25 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 21.04.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи підготовку до ВКЗ) – 0,75 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг: 6 890,25 грн з ПДВ (0,75) * 9 187,00 грн/год).

Період: серпень 2025 року (загальна сума 21 956,93 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 06.08.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи підготовку до ВКЗ) – 1,87 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг 17 179,69 грн з ПДВ (1,87) * 9 187,00 грн/год).

Адвокат Радченко Р.О.:

1. підготовка клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10912/23 – 0,52 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг 4 777,24 грн з ПДВ (0,52) * 9 187,00 грн/год).

Період: вересень 2025 року (загальна сума 25 815,47 грн).

Адвокат Ізвєков В.В.:

1. підготовка і подання через підсистему "Електронний суд" тексту виступу у судових дебатах у справі № 910/10912/23 (ТОВВИХ-25-14024 від 08.09.2025) – 1,75 год.;

2. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 10.09.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи час прибуття до суду та повернення з нього і очікування засідання) - 1,06 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг 25 815,47 грн з ПДВ (1,75 + 1,06) * 9 187,00 грн/год).

Період: жовтень 2025 року (загальна сума 29 398,40 грн).

1. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 15.10.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи підготовку до ВКЗ) - 1,93 год.;

2. забезпечення представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у судовому засіданні, що призначене у Північному апеляційному господарському суді на 20.10.2025 у справі № 910/10912/23 (включаючи підготовку до ВКЗ) - 1,27 год.; ставка: 9 187 грн/год з ПДВ; вартість послуг 29 398,40 грн з ПДВ (1,93 + 1,27) * 9 187,00 грн/год).

Таким чином, за доводами заявника, станом на день подання цієї заяви, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» просить стягнути із АТ «УКРНАФТА» за наслідками розгляду справи № 910/10912/23 у суді апеляційної інстанції складає 290 584,81 грн (126 413,12 + 21 589,45 + 48 691,10 + 9 830,09 + 6 890,25 + 21 956,93 + 25 815,47 + 29 398,40)

З цією заявою ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» додатково надає наступні докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи № 910/10912/23 в суді апеляційної інстанції:

1. копію Звіту про надані послуги за період з 01.08.2025 по 31.08.2025.

2. копію Акту приймання-передачі адвокатських послуг за серпень 2025.

3. копію Акту приймання-передачі адвокатських послуг згідно з Договором про надання адвокатських послуг №4600008265 від 01 вересня 2023 р. щодо отримання адвокатських послуг по судовій справі № 910/10912/23 у період з 01 вересня 2025 по 30 вересня 2025.

4. копію Звіту про надані послуги у справі № 910/10912/23 за період з 01 вересня 2025 по 30 вересня 2025, відомості з якого увійдуть до Звіту про надані Послуги у вересні 2025.

5. копію Акту приймання-передачі адвокатських послуг згідно з Договором про надання адвокатських послуг №4600008265 від 01 вересня 2023 р. щодо отримання адвокатських послуг по судовій справі № 910/10912/23 у період з 01 жовтня 2025 по 20 жовтня 2025.

6. копію Звіту про надані послуги у справі № 910/10912/23 у період з 01 жовтня 2025 по 20 жовтня 2025, відомості з якого увійдуть до Звіту про надані Послуги у жовтні 2025.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку – відповідач/скаржник) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.

У свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, відповідач/скаржник 11.12.2025 подав до суду апеляційної інстанції свої заперечення, в яких останній зазначає, що заявлені позивачем до стягнення з АТ «УКРНАФТА» витрати на послуги адвокатів є неспівмірними у порівнянні з цінами на адвокатські послуги, визначеними на законодавчому рівні. Починаючи з 1 січня 2018 року як державна гарантія обґрунтованим визначено розмір вартості послуг адвоката з надання правничої допомоги за 1 годину роботи на рівні 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта (абзац третій пункт 2 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465 (далі – Методика). З огляду розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 2024 та 2025 роки (3028 грн), вартість послуг адвоката з надання правничої допомоги відповідно до Методики не може перевищувати 151, 40 грн/1 годину роботи. Усереднена ставка адвокатів АО «ЕСКВАЙРС» 9 723, 00 грн у 80 (!) разів перевищує ставку адвокатів, яким держава компенсує вартість адвокатських послуг, наданих в порядку реалізації державної гарантії на безоплатну правничу допомогу.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, в постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

У контексті вищевикладеного колегія суддів, надаючи правову оцінку заяві про ухвалення додаткового рішення, зазначає, що з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду апеляційної інстанції позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів констатує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах.

У постанові від 04.06.2024 № 910/7008/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що подання до суду ряду однотипних позовів і здійснення представництва одним адвокатом не потребує великих затрат часу при підготовці однотипних документів, тому за однотипності характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів позовної заяви розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню

Аналізуючи питання стосовно розумності та виправданості заявленого розміру судових витрат, понесених Оператором ГТС у зв`язку із розглядом апеляційної скарги АТ "Укрнафта", суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позовні вимоги Оператора ГТС є типовими у цій категорії спорів, подібні справи уже розглядалися судами, існує практика Верховного Суду стосовно вирішення вказаної категорії спорів, яка добре відома позивачу (оскільки він є стороною цих спорів).

З урахуванням того, що позовні вимоги у справі №910/10912/23 за предметом і підставою відповідають тим, що уже розглядалися судами, в тому числі, Верховним Судом (але за інші спірні періоди), правова позиція Оператора ГТС у таких справах уже сформована та є однотипною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у відповідні періоди не змінювалося, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на правову допомогу у зв`язку із розглядом в суді апеляційної інстанції підлягають покладенню на відповідача частково, а саме, в розмірі 20 000,00 грн, що відповідає критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у справі № 910/10912/23 підлягає частковому задоволенню у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у справі № 910/10912/23 – задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, будинок, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/10912/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді І.П. Ходаківська

О.М. Гаврилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua