Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №926/3846/25
Суддя: Рим Тарас Ярославович
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року Справа № 926/3846/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т.,
Прядко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Кушти А. М., розглянув у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу: Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради,
на рішення:Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 (повний текст рішення складено 17.04.2026, суддя Миронюк С. О.),
у справі:№ 926/3846/25,
за позовом:Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (надалі – Департамент, Апелянт або Позивач),
до відповідача:фізичної особи – підприємця Рахмістрюка Миколи Миколайовича (надалі – ФОП Рахмістрюк М. М. або Відповідач),
про:зобов`язання вчинити дії.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:не з`явився,
відповідача:не з`явився.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Департамент звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ФОП Рахмістрюка М. М. про зобов`язання вчинити дії.
2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Відповідач виконав роботи за Договором підряду № 300 від 20.06.2023 (надалі – Договір підряду від 20.06.2023) на об`єкті за адресою: вул. Вірменська у м. Чернівці. Однак у межах гарантійного строку Позивачем було виявлено недоліки (дефекти) виконаних робіт, а саме: руйнування кладки з природного каменю біля оглядових люків інженерних мереж протяжністю 0,7 м/п та тріщини плитки ФЕМ у місцях заїздів у кількості 12 штук.
3. Предметом позову є зобов`язання Відповідача усунути в межах гарантійного строку недоліки (дефекти) виконаних робіт відповідно до Договору підряду від 20.06.2023 по вулиці Вірменській в місті Чернівцях:
3.1. Руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж – 0,7 м/п.
3.2. Плитки ФЕМ, які тріснули в місцях заїздів – 12 штук.
4. Підставою позову є неналежне виконання Відповідачем гарантійних зобов`язань згідно з Договором підряду від 20.06.2023.
5. Рішенням від 07.04.2026 місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Своє рішення мотивував тим, що пошкодження плитки ФЕМ виникли у місцях заїзду транспортних засобів у двори будинків, тоді як затвердженою Позивачем проєктно-кошторисною документацією було передбачено використання тротуарної плитки, розрахованої винятково на пішохідне навантаження. Крім того, виконані роботи були прийняті Позивачем без зауважень за актами КБ-2в та КБ-3, а доказів порушення Відповідачем технології виконання робіт, використання неякісних матеріалів чи наявності прихованих недоліків матеріали справи не містять.
6. За таких обставин суд дійшов висновку, що виявлені дефекти є наслідком недоліків проєктного рішення та експлуатації покриття транспортними засобами, а не неналежного виконання робіт підрядником, у зв`язку з чим підстави для покладення на Відповідача обов`язку усунути недоліки відсутні.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
7. Не погодившись із указаним рішенням, Департамент подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
8. Ухвалою від 12.05.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 03.06.2026
9. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 12.05.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 152, 153).
10. Ухвалою від 03.06.2026 апеляційний суд відклав розгляд справи на 24.06.2026.
11. Сторони подали клопотання, в яких повідомили про усунення Відповідачем руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж на протяжності 0,7 м/п, в підтвердження чого долучили дефектний акт від 08.06.2026.
12. Щодо поданих клопотань колегія суддів зазначає таке.
13. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
14. Відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 906/127/24).
15. Як убачається з поданих сторонами клопотань, долучений до них дефектний акт складений 08.06.2026, тобто більш ніж через два місяці після ухвалення Господарським судом Чернівецької області рішення від 07.04.2026. За таких обставин зазначений дефектний акт не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як додатковий доказ та підлягає залишенню без розгляду. Відповідно, апеляційний перегляд здійснюється виходячи з обставин та доказів, які існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
16. Крім того, у цих клопотаннях, сторони просили судове засідання, призначене на 24.06.2026, проводити без їх участі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
17. Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
18. Спір стосується гарантійних зобов`язань підрядника за статтею 884 Цивільного кодексу України, а не прихованих недоліків у розумінні статті 853 Цивільного кодексу України, оскільки роботи були прийняті 03.10.2023, після чого почався 10-річний гарантійний строк. Матеріали справи не містять доказів того, що дефекти виникли через неправильну експлуатацію тротуару чи недоліки проєктно-кошторисної документації. Висновки суду про технічні прорахунки Позивача ґрунтуються на припущеннях. Проєктно-кошторисна документація пройшла експертизу та отримала позитивний експертний звіт. ФОП Рахмістрюк М. М. забезпечував закупівлю матеріалів та відповідно до статті 839 Цивільного кодексу України і пункту 106 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві відповідає за якість матеріалів і виконаних робіт протягом гарантійного строку, якщо не доведе наявність обставин, які звільняють його від відповідальності.
19. Висновки суду щодо характеристик плитки ФЕМ зроблені без належних доказів. Сертифікат відповідності UA.PN.191.0828-22, на який послався суд, стосується бордюрів та бруківки, тоді як позовні вимоги стосувались руйнування кладки з природного матеріалу та тріснутих плиток ФЕМ. У матеріалах справи відсутній висновок судової експертизи, який би підтверджував, що встановлена плитка не призначена для навантаження від руху транспортних засобів.
20. Крім того, рішення не містить мотивів відмови у позові в частині руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж – 0,7 м/п. Представник ФОП Рахмістрюка М. М. у судових засіданнях фактично погодився з наявністю цього недоліку та готовністю його усунути, а заперечення стосувались лише тріснутих плиток ФЕМ у місцях заїздів у двори.
Відзив
21. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
22. Роботи за Договором підряду від 20.06.2023 виконані підрядником та прийняті замовником 03.10.2023 без зауважень. Проєктно-кошторисна документація була розроблена та затверджена замовником і передбачала використання плитки 35Ч35Ч6 см на всій ділянці ремонту, включно із заїздами у двори. Відступів від проєкту не було.
23. Дефектним актом від 28.05.2025 зафіксовано, що всі пошкодження плитки ФЕМ розташовані виключно у місцях заїздів у двори. Ідентична плитка на інших ділянках дефектів не має. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дефекти виникли внаслідок транспортного навантаження на пішохідне покриття та використання проєктного рішення, яке не передбачало матеріалів для автомобільного навантаження.
24. Посилання апелянта на статтю 853 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки суд відмовив у позові з підстав, передбачених частиною 2 статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 106 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668. Тому питання про явний чи прихований характер недоліків не впливає на правильність оскаржуваного рішення.
25. Безпідставним є й посилання апелянта на статтю 839 Цивільного кодексу України. Матеріали, використані під час виконання робіт, були прямо визначені проєктно-кошторисною документацією замовника, а підрядник виконав роботи відповідно до неї. За таких обставин ризик невідповідності обраного проєктного рішення фактичним умовам експлуатації покладається на замовника.
26. Доводи про відсутність експертного висновку також є безпідставними. Відповідно до статей 74 та 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
27. Безпідставними є також доводи щодо сертифіката відповідності, оскільки підставою для відмови у позові став встановлений судом причинний зв`язок між місцем виникнення дефектів та транспортним навантаженням на покриття. При цьому Позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував придатність використаної плитки для руху транспортних засобів.
28. Також не відповідають дійсності твердження про часткове визнання позову. Відповідач не подавав заяв про визнання позову ні письмово, ні усно та послідовно просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, руйнування кладки, як і пошкодження плитки, зафіксовані саме у місцях заїздів транспортних засобів.
29. Таким чином, жоден із доводів апеляційної скарги не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин справи та не дає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
30. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
31. Рішення від 07.04.2026 Господарського суду Чернівецької області у цій справі оскаржується Позивачем в повному обсязі.
Укладення та виконання договору
32. Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
33. Сторони уклали Договір підряду від 20.06.2023 (а. с. 8-13), відповідно до пункту 1.1 якого підрядник відповідно до проєктно-кошторисної документації, умов цього договору та в межах договірної ціни, зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту об`єкту будівництва: Капітальний ремонт тротуарів по вул. Вірменській (відновлення елементів благоустрою) в м. Чернівці. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим договором.
34. Відповідно до пункту 2.1 Договору підряду від 20.06.2023 підрядник виконує та передає замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативним документам, проєктній документації та договору підряду.
35. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (пункт 5.5 Договору підряду від 20.06.2023).
36. Підрядник виконав, а Замовник прийняв без зауважень роботи за Договором на загальну суму 2'997'377,99 грн, що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-3 від 03.10.2023 та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року (а. с. 16-18).
37. Приписами пункту 2.5 Договору підряду від 20.06.2023 встановлено, що підрядник гарантує якість виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом 10 років з моменту прийняття робіт замовником.
38. У разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника та скласти за його участю акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (пункт 2.6 Договору підряду від 20.06.2023).
39. Згідно з пунктом 2.7 Договору підряду від 20.06.2023 у випадку виявлення недоліків або відступів від умов договору, яких замовник не міг встановити при звичайному способі їхнього прийняття (приховані недоліки), у т. ч. ті, що були умисно приховані підрядником під час гарантійного періоду, замовник негайно інформує про це підрядника і представниками сторін складається дефектний акт. Підрядник ліквідує такі недоліки за власні кошти у строки, що зазначені в дефектному акті. При ухиленні підрядника від цих обов`язків замовник має право залучити до цієї роботи іншого виконавця за рахунок підрядника.
40. У пункті 2.9 Договору підряду від 20.06.2023 сторони погодили, що підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.
41. Після прийняття робіт замовником в межах гарантійного строку були виявлені недоліки виконаних робіт на об`єкті "Капітальний ремонт тротуарів по вул. Вірменській (відновлення елементів благоустрою) в м. Чернівці".
42. У матеріалах справи наявні підписані сторонами дефектний акт від 28.05.2025 та акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) від 28.05.2025 (а. с. 25-27), згідно з якими на об`єкті виявлено руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж – 0,7 м/п, та тріснуті плитки ФЕМ у місцях заїздів – 12 шт.
43. В акті про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) від 28.05.2025 підряднику встановлено строк до 30.06.2025 для їх усунення.
44. Суд першої інстанції правильно встановив факт укладення та виконання сторонами Договору підряду від 20.06.2023, прийняття Позивачем виконаних робіт, дію гарантійного строку, а також факт виявлення дефектів в межах гарантійного строку.
45. Водночас спір між сторонами виник щодо причин виникнення виявлених дефектів, наявності підстав для покладення на підрядника відповідальності за їх усунення, а також щодо правильності висновків суду першої інстанції про те, що такі дефекти виникли внаслідок недоліків проєктного рішення та експлуатації відремонтованого покриття тротуарів.
Щодо наявності підстав для звільнення підрядника від відповідальності за гарантійними зобов`язаннями
46. Насамперед колегія суддів погоджується з доводами Апелянта про необґрунтованість посилання місцевого господарського суду на статтю 853 Цивільного кодексу України. Спір у цій справі стосується відповідальності підрядника за дефекти, виявлені замовником у межах гарантійного строку після прийняття виконаних робіт, а не наслідків прийняття робіт з явними чи прихованими недоліками. Відтак вирішенню підлягає питання про наявність підстав для відповідальності Відповідача відповідно до статей 859 та 884 Цивільного кодексу України.
47. Статтею 839 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
48. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (стаття 857 Цивільного кодексу України).
49. Відповідно до частини 1 статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
50. Згідно з пунктом 1 статті 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проєктно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
51. Сторони погодили у Договорі підряду від 20.06.2023 гарантійний строк виконаних підрядником робіт – 10 років (див. пункт 37 цієї постанови).
52. Згідно з частиною 2 статті 884 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок:
52.1. Природного зносу об`єкта або його частин.
52.2. Неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами.
52.3. Неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.
53. Відповідно до частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
54. Отже, при вирішенні спору щодо відповідальності підрядника за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, підлягає встановленню не лише факт наявності таких дефектів, а й те, чи довів підрядник, що вони виникли внаслідок обставин, передбачених частиною 2 статті 884 Цивільного кодексу України.
Щодо відповідальності підрядника за дефекти плитки ФЕМ
55. Першим виявленим дефектом виконаних робіт є тріщини 12 плиток ФЕМ у місцях заїздів транспортних засобів, зафіксовані у підписаному сторонами дефектному акті від 28.05.2025 (див. пункт 42 цієї постанови).
56. Договором підряду від 20.06.2023 передбачено виконання робіт з капітального ремонту тротуарів по вул. Вірменській у м. Чернівці (див. пункт 33 цієї постанови).
57. Технічним завданням (а. с. 67) передбачено виконання робіт з улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ) (пункт 30) та використання плит бетонних тротуарних фігурних (пункт 31).
58. Локальним кошторисом № 07-01-01 (а. с. 71-72) та підсумковою відомістю ресурсів (зворот а. с. 72-74) передбачено улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ), використання плит бетонних тротуарних фігурних площею 787,8 м2, а також плит тактильних площею 20 м2.
59. Проєктно-кошторисна документація передбачає єдине конструктивне рішення для облаштування тротуарного покриття по всій ділянці виконання робіт та не містить окремих вимог щодо облаштування місць заїздів транспортних засобів іншим типом покриття чи із застосуванням інших матеріалів.
60. Водночас технічним завданням та локальним кошторисом окремо визначено різні види покриття і матеріалів, зокрема асфальтобетонне покриття, мозаїкову бруківку, бортові камені, лотки та інші елементи благоустрою, що свідчить про деталізований характер проєктно-кошторисної документації та врахування замовником особливостей окремих ділянок об`єкта. При цьому будь-яких окремих вимог щодо облаштування місць заїздів транспортних засобів документація не містить, а відтак Відповідач мав виконати роботи у спосіб та із застосуванням матеріалів, прямо визначених замовником.
61. Матеріали справи не містять доказів того, що ФОП Рахмістрюк М. М. використав матеріали, не передбачені технічним завданням та локальним кошторисом, або виконав роботи способом чи матеріалами, які не відповідають погодженій замовником документації.
62. Наявний у матеріалах справи сертифікат відповідності UA.PN.191/0828-22 (а. с. 94) підтверджує, що використані плити відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-145:2008, виготовлені з бетону класу міцності В25 (М350) та мають морозостійкість F150. Доказів використання Відповідачем матеріалів неналежної якості матеріали справи не містять. Колегія суддів також відхиляє доводи Апелянта про те, що вказаний сертифікат не стосується плитки ФЕМ (див. пункт 19 цієї постанови), оскільки ФЕМ (фігурні елементи мощення) є різновидом бетонних елементів мощення, тобто бруківки.
63. До того ж дефекти виявлено лише щодо 12 плиток ФЕМ у місцях заїздів транспортних засобів, тоді як решта покриття, виконаного з тих самих матеріалів та відповідно до тих самих проєктних рішень, пошкоджень не має. З урахуванням характеру та локалізації пошкоджень колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Відповідач довів виникнення дефекту внаслідок неправильної експлуатації тротуару, який призначений для пересування пішоходів, а не транспортних засобів. Матеріали справи не містять доказів того, що дефекти виникли внаслідок порушення підрядником технології виконання робіт чи використання матеріалів неналежної якості. Зазначені вище обставини відповідно до частини 2 статті 884 Цивільного кодексу України виключають відповідальність підрядника за виявлений дефект.
64. Колегія суддів відхиляє посилання Апелянта на відсутність у матеріалах справи судової експертизи щодо непридатності плитки ФЕМ для навантаження від руху транспортних засобів (див. пункт 19 цієї постанови). Наявні у справі докази в їх сукупності є достатніми для встановлення причин виникнення дефекту, а тому відсутність експертного висновку сама по собі не спростовує встановлених судом обставин.
65. Колегія суддів вважає безпідставним посилання Апелянта на позитивний експертний звіт (див. пункт 18 цієї постанови), оскільки проходження експертизи підтверджує лише відповідність проєктної документації нормативним вимогам, однак саме по собі не підтверджує придатність влаштованого покриття до фактичних навантажень від руху транспортних засобів та не виключає можливості виникнення дефектів під час експлуатації об`єкта.
66. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині покладення на Відповідача відповідальності за дефекти плитки ФЕМ.
Щодо руйнування кам`яної кладки біля оглядових люків
67. Другим виявленим дефектом виконаних робіт з капітального ремонту тротуарів, зафіксованим у підписаному сторонами дефектному акті від 28.05.2025, є руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж на протяжності 0,7 м/п (див. пункт 42 цієї постанови).
68. Колегія суддів погоджується з доводами Апелянта про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи в частині заявлених вимог щодо вказаного дефекту. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції навів мотиви винятково щодо причин виникнення тріщин плитки ФЕМ. Водночас руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків є самостійним дефектом, який окремо зафіксований у дефектному акті, однак причин його виникнення місцевий господарський суд не встановив, відповідні докази не дослідив та не навів мотивів, з яких дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на Відповідача обов`язку щодо його усунення.
69. Дослідивши фотоматеріали, долучені до дефектного акта (а. с. 26), а також дефектний акт, колегія суддів встановила, що пошкодження зосереджені безпосередньо у місцях примикання кам`яного обрамлення до оглядових люків інженерних мереж. При цьому руйнування не поширюється на суміжне покриття та не супроводжується пошкодженням значної кількості прилеглих елементів мощення, що свідчить про локальний характер дефекту.
70. Колегія суддів враховує, що аналогічні пошкодження зафіксовані біля кількох оглядових люків, розташованих у різних частинах відремонтованої ділянки. Матеріали справи не підтверджують, що всі такі люки знаходяться безпосередньо у місцях постійного руху транспортних засобів (заїзду у двори). Характер виявлених пошкоджень є однаковим, що свідчить про наявність спільної причини їх виникнення. Цим спростовуються доводи Відповідача, зазначені у пункті 28 цієї постанови.
71. Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
72. За таких обставин колегія суддів вважає більш вірогідним, що руйнування кладки з природного матеріалу пов`язане з недоліками її влаштування, ніж із впливом зовнішніх факторів експлуатації. Відповідач не навів обґрунтованих заперечень щодо причин виникнення цього дефекту та не довів наявності обставин, які відповідно до статті 884 Цивільного кодексу України звільняють його від відповідальності.
73. Оскільки зазначений дефект був виявлений у межах гарантійного строку та не доведено наявності обставин, які звільняють підрядника від відповідальності, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
74. Водночас у разі відсутності на момент виконання постанови апеляційного суду обов`язку щодо усунення відповідного дефекту сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково в порядку, передбаченому статтею 328 Господарського процесуального кодексу України.
IV. ВИСНОВКИ
75. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
76. Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
77. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 у справі № 926/3846/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо заміни тріснутих плиток ФЕМ є законним та обґрунтованим. Однак у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо усунення руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж рішення ухвалено без повного з`ясування обставин справи та належної оцінки наявних у справі доказів, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
78. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
79. Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням у відповідній частині нового рішення, судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
80. При зверненні з позовом Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2'422,40 грн, а за подання апеляційної скарги – 3'633,60 гривень.
81. Враховуючи, що за результатом апеляційного перегляду справи позовні вимоги та апеляційну скаргу задоволено частково (у частині одного з двох заявлених дефектів), на користь Позивача підлягає стягненню 50 % понесених ним витрат зі сплати судового збору, а саме 1'211,20 грн судового збору за подання позову та 1'816,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 276, 277, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 у справі № 926/3846/25 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання фізичної особи – підприємця Рахмістрюка Миколи Миколайовича усунути в межах гарантійного строку недолік (дефект) виконаних відповідно до Договору підряду № 300 від 20.06.2023 робіт за адресою: вул. Вірменська в м. Чернівці, а саме руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж – 0,7 м/п.
3. Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Зобов`язати фізичну особу – підприємця Рахмістрюка Миколу Миколайовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) усунути в межах гарантійного строку недолік (дефект) виконаних відповідно до Договору підряду № 300 від 20.06.2023 робіт за адресою: вул. Вірменська в м. Чернівці, а саме руйнування кладки з природного матеріалу біля оглядових люків інженерних мереж – 0,7 м/п.
4. Стягнути з фізичної особи – підприємця Рахмістрюка Миколи Миколайовича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (адреса: 58000, вулиця Героїв Майдану, будинок 176, місто Чернівці(з), Чернівецька область; ідентифікаційний код 44327100) 1'211,20 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 1'816,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.
5. В іншій частині рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2026 у справі № 926/3846/25 залишити без змін.
6. Місцевому суду видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 03.07.2026.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіМанюк П. Т.
Прядко О. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua