Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №579/1383/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1383/26

3/579/658/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., розглянувши одночасно справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, особи з інвалідністю 2 групи, паспорт № НОМЕР_1 ,

- за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23 травня 2026 року близько 16 год. 55 хв. в м.Кролевець по вул.Успенська, повторно протягом року керував електровелосипедом Ardis, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 23 травня 2026 року близько 16 год. 55 хв. в м.Кролевець по вул. Успенська, 8, керував електровелосипедом Ardis в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер Alkotest 6820, який показав результат - 2.08‰.

Під час розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, підтвердив факт керування електровелосипедом Ardis, підтвердив відсутність посвідчення водія, підтвердив вживання алкоголю 23 травня 2026 року, з його слів пів чарки горілки та вживання алкоголю напередодні. Не мав наміру і не наполягав на проведенні огляду на стан сп`яніння в ЦРЛ.

Захисник просив провадження у справах за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Факт вчинення ОСОБА_1 указаних правопорушень підтверджується матеріалами справ:

- протоколами про адміністративні правопорушення від 23.05.2026 року серії ЕПР1 № 673653, від 23.05.2026 року серії ЕПР1 № 673637 (а.с. 2, 10);

- копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП від 03.05.2026 року (а.с.3);

- повідомленням відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, за змістом якого згідно облікових даних автоматизованої системи НПУ на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не видавалось, позбавленим права керування не значиться (а.с.4);

- відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування (а.с.5, 16);

- результатом проходження тестування на алкоголь приладом Драгер Alkotest 6820, тест №1524 від 23.05.2026 року та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.13, 14).

Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Суд вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення можливо приймати до уваги як належний доказ - зміст яких відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протоколи складені уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діянь, вчинених ОСОБА_1 23 травня 2026 року близько 16 год. 55 хв. в м.Кролевець по вул.Успенська містять склад правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч. 12 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1- 128-1, частинах першій і другій статті 129,статтях 132-1,133-1,133-2,139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Також, Порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою КМУ № 340 від 08.05.1993 (надалі - Положення).

Відповідно до п. 2 Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. З Положення керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія НОМЕР_2 .

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 2.13. ПДР, п. 3 Положень, для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4кВт, водій зобов`язаний мати посвідчення водія категорії «А1», та відповідно до п.2.4.а ПДР, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки таке посвідчення водія.

Слід зазначити, що питання поширення певних обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху, на водіїв транспортних засобів, що приводяться у рух за допомогою електродвигуна потужністю менше 3 кВт, неодноразово було предметом розгляду Судами апеляційної інстанції. зокрема у справах № 712/8597/21 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022), № 712/8087/20 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021), № 525/551/20 (постанова Полтавського апеляційного суду від 06.07.2020), № 520/13283/19 (постанова Одеського апеляційного суду від27.09.2019), № 521/5633/21 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021), № 521/11373/21 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022), № 946/1488/23 (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023, № 522/9232/23-Е (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023), у яких суди дійшли висновків про те, що водії таких транспортних засобів є повноцінними суб`єктами правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Крім того, коли електросамокат, електромопед чи електроскутер служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Доводи захисника суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Визначення транспортного засобу для цілей застосування ст. 130 КУпАП, вказаний нормативний акт не містить, а тому для вказаних цілей слід керуватися нормами спеціального законодавства та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 .

Згідно п.10.1 ПДР, транспортний засіб- пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Під загальне визначення транспортного засобу підпадають усі без винятку пристрої призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, зокрема велосипеди, гужові транспортні засоби, візки, самокати, тощо. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 р., визначено, що електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Електровелосипед у відповідності до пункту 1.10 Правил, відноситься до саме транспортних засобів, а не до велосипедів та, як наслідок особа, яка керує електровелосипедом, є водієм, а не велосипедистом.

У працівника поліції були всі підстави запропонувати пройти медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння, вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, не порушено.

Доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаних правопорушень, суду не надано і такі у матеріалах справ відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність серед іншого наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування (а.с. 5, 16), показниками приладу Драгер Alkotest 6820, який показав результат - 2.08‰. (а.с. 13), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, за змістом якого результат 2.08‰ (а.с.14).

Доводи сторони захисту є необґрунтованими, викладені без надання доказів, зазначене суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який не має права на керування транспортними засобами, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є підстави застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи, тому при накладенні на нього адміністративного стягнення судовий збір не стягується.

Відповідно до ст.ст. 36, 40-1, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 283 - 285, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати справи № 579/1383/26 3/579/658/26, № 579/1384/26 3/579/659/26 про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та присвоїти єдиний номер справи № 579/1383/26 3/579/658/26.

ОСОБА_1 , який вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О. В. Моргун