Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №579/1223/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1223/26

1-кп/579/177/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі суддів головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2

з участю: прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської області, громадянина України, пенсіонера, розлученого, з професійно - технічною освітою, зареєстрованого за місцем проживання та проживаючого АДРЕСА_1 , судимого 16.03.2026 Кролевецьким районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,-

- за ч. 2 ст. 194 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15.02.2026 року, близько 03 години 00 хвилин, під час відпочинку поміж потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у будинку належному ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 виникла сварка.

Унаслідок виниклої сварки ОСОБА_6 , вигнав з будинку ОСОБА_4 , у зв`язку з чим у нього, виник умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

У подальшому, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді пошкодження чужого майна та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 15.02.2026 року близько 07.20 години, прийшов до господарства ОСОБА_6 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у якому в приміщенні веранди будинку взяв горючі суміші, якими облив вказане приміщенні, після чого за допомогою сірника підпалив його, внаслідок чого відбулося загорання будинку.

Після цього, ОСОБА_4 пішов із місця події.

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 пошкоджено житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_2 вартість якого відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/119-26/3863-БТ від 07.05.2026 становить 172624,00 грн., а також знищено морозильну камеру торговельної марки «Siemens» моделі GS8B01 з маркувальними позначеннями 131002 вартістю 6300,00грн., електричну плитку торговельної марки «Леміра» 2,0кт/220В «Два широких Тена» вартістю 647,00грн., дорожній велосипед «Україна» з низькою рамою вартістю 1760,00грн, два газових балона на 40л., вартістю 2200,00грн., мотокосу торговельної марки «Edon GT 520/3000» потужністю двигуна 3,0 кВт, об`ємом двигуна 52 см2 вартістю 2239 грн., холодильник NORD, двокамерний, розмірами 60х160, пральну машинку SATURN вартість яких визначити не виявилося можливим та інше майно, загальна вартістю якого відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-26/4035 від 19.03.2026 становить 13146,00грн.

Внаслідок пошкодження та знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, вчиненого ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду, на загальну суму 185770,00 грн.

ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.194 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду вину не визнав повністю, не оспорює перебування в гостях у ОСОБА_6 14.02.2025 року , вживання алкогольних напоїв. Вони святкували день ОСОБА_7 . Від викрав два мішки дров та розпалював грубу , обпалив руки. Після чого він коли знаходився у веранді будинку випадково підпалив двері сірником , вогонь загасив сам. Його забрали в поліцію. Вивезли на кар`єр, відпустили . Він пішов додому . На містку зустрів ОСОБА_8 та її дитину ОСОБА_9 додому та ліг спати . Його розбудили поліцейські, від них і дізнався про пожежу в ОСОБА_6 . Будинок він не підпалював.

Потерпілий ОСОБА_6 в ході судового розгляду дав показання про те, що 14.02.2026 року він, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 були у нього дома по АДРЕСА_2 . Він сказав ОСОБА_4 , що пора йти додому . ОСОБА_4 вийшов , він закрив за ним двері. Почули запах гарі , почався пожар з сіней, вони його затушили . В нього, ОСОБА_6 , у веранді стояв бензин. Перший раз ОСОБА_4 облив бензином двері і підпалив . Вони через 10 хвилин пожежу потушили. Відчинили двері, побачили полум`я і потушили. ОСОБА_4 також допомагав тушити. ОСОБА_4 затримали до поліції . Пізніше ОСОБА_10 йому сказала, що чула від ОСОБА_4 «я ще йому влаштую» . 15.02.2026 року близько 5-6 години ранку до нього постукав у вікно ОСОБА_11 і сказав «ти гориш». Він побачив полум`я . Відкрив вікно . Вискочив на вулицю. Там були сусід ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Йому сказали, що викликали пожежну службу. Приїхали пожежні та швидка допомога. Підпал вчинив ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_10 в ході судового розгляду дала показання про те , що 14.02.2026 року вона, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 сиділи в будинку по АДРЕСА_2 , вживали алкоголь, в будинку було холодно. Пічку не розпалювали. ОСОБА_6 вигнав ОСОБА_4 . Останній з веранди облив двері бензином та підпалив . Вони вискочили через вікно та загасили полум`я. ОСОБА_4 також був присутній та допомагав гасить. Поліцейські його забрали . Вона з дочкою ОСОБА_14 близько 5 години пішла до дому на АДРЕСА_3 . По дорозі на містку зустріли ОСОБА_4 , він сказав «все одно я його спалю , ОСОБА_6 » . Вона посміялась та пішла додому . Вранці її розбудили і сказали, що горить будинок ОСОБА_6 . Вона побігла до будинку по АДРЕСА_2 , все горіло . Приїхали пожежні. Підпал будинку вчинив ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_15 в ході судового розгляду дала показання про те , що ОСОБА_6 від неї живе через паркан. 14.02.2026 року її розбудив гуркіт. Виглянула у вікно та побачила чоловіка у темному одязі , побачила вогонь , викликала пожежну службу . Вийшла на вулицю і побачила ОСОБА_4 , якого вона знає давно , більше року , він швидко віддалявся. Вона не помиляється, це був ОСОБА_4 . Через деякий час вийшов ОСОБА_6 , приїхали пожежні.

Свідок ОСОБА_14 в ході судового розгляду дала показання про те , що 14.02.2026 року вона та ОСОБА_10 прийшли до ОСОБА_6 , по АДРЕСА_2 , останні є її батьками. В будинку по АДРЕСА_2 був ОСОБА_4 , останній негарно себе поводив і ОСОБА_6 вигнав його з будинку. ОСОБА_4 з зовні підпалив двері будинку. Почалася пожежа , вони її погасили . ОСОБА_4 стояв та дивився як ОСОБА_10 та ОСОБА_6 гасили пожежу. ОСОБА_4 забрала поліція . Вона з ОСОБА_10 пішла додому, по дорозі зустріли ОСОБА_4 , він нецензурно висловився, що спалить ОСОБА_6 . Матір вранці розбудили та повідомили, що горить будинок у ОСОБА_6 .

Даними протоколу огляду місця події від 15.02.2026 року, згідно якого оглянуто місце пожежі житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , будинок та майно пошкоджені вогнем , з місця події вилучено полімерну пляшку об`ємом 1 літр з етикеткою з надписом «TITAN», полімерну пляшку об`ємом 0,6 літр з етикеткою з написом «Київське» з запахом ПММ, пожежо залишки з ганку, пожежо залишки з входу до веранди, пожежо залишки з центральної частини веранди, пожежо залишки з входу до коридору, пожежо залишки з дальньої частини коридору куртку, черевики, штани спортивні, коробку з під сірників ТОВ «Українська сірникова фабрика» (т.1 а.с. 77-97), протоколу огляду місця події від 20.03.2026 року, згідно якого оглянуто житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 пошкоджений вогнем (т.1 а.с. 100-114), поетажним планом будинку за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 115), актом про пожежу від 15.02.2026 року, згідно якого пожежею пошкоджений будинок м. Кролевець, вул. Загребельна , 67 по всій площі , перекриття і майно, місце виникнення пожежі стіна , причина пожежі занесення стороннього предмета запалювання ззовні (т.1 а.с. 116-117), висновку про причини пожежі від 16 лютого 2026 року, згідно якого причиною виникнення пожежі є занесення стороннього джерела запалювання ззовні (т.1 а.с.119-122), висновку експерта від 19.03.2026 року № СЕ-19/119-26/4035-ТВ, згідно якого вартість знищеного майна морозильної камери торговельної марки «Siemens» моделі GS8B01 з маркувальними позначеннями 131002 вартістю 6300,00грн., електричної плитки торговельної марки «Леміра» 2,0кт/220В «Два широких Тена» вартістю 647,00грн., дорожнього велосипеду «Україна» з низькою рамою вартістю 1760,00грн, два газових балона на 40л., вартістю 2200,00грн., мотокоси торговельної марки «Edon GT 520/3000» потужністю двигуна 3,0 кВт, об`ємом двигуна 52 см2 вартістю 2239 грн., холодильник NORD, двокамерний, розмірами 60х160, пральної машини SATURN, загальна вартістю майна відповідно становить 13146,00грн. (т.2 а.с. 30-43), висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/119-26/3863-БТ від 07.05.2026 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження житлової будівлі вул. Загребельна м. Кролевець в результаті пожежі становить 172624,00 грн. (т.2 а.с. 50-61), висновку експерта від 24 квітня 2026 року № СЕ-19/119-26/3253-ПТ, згідно якого осередкова зона пожежі будинку вул. Загребельна, 67 м. Кролевець знаходилася в приміщенні веранди в районі вхідних дверей до приміщення коридору. Технічною причиною виникнення пожежі є теплові прояви джерела запалювання вогневого типу (відкритий вогонь, тепло тліючого тютюнового виробу ) (т.2 а.с.73-100), висновку експерта від 18 березня 2026 року № СЕ-19/119-26/3259-ФДХ, згідно якого всередині наданого на дослідження об`єкті полімерній пляшці об`ємом 0,6 л. вилученої з будинку вул. Загребельна , 67 в м. Кролевець виявлені сліди нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів . Виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту – бензину , ароматичного нафтового розчинника тощо, та сліди зміненого дистилятного нафтопродукту (т.2 а.с. 105-107), висновку експерта від 13 березня 2026 року № СЕ-19/119-26/3257-ФДХ в нашаруваннях наданого на дослідження об`єкті полімерній пляшці об`ємом 1 л. виявлені сліди нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів. В нашаруваннях на наданому на дослідження об`єкті визначеному об`єкті полімерній пляшці об`ємом 1 л. виявлені сліди зміненого світлого нафтопродукту , ймовірно бензину (т.2 а.с. 112-115), довідки КП БТІ Кролевецької міської ради, згідно якої будинок по АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 та ОСОБА_16 по 1/2 частки за кожним (а.с. 84) підтверджується, що злочин вчинено за обставин, викладених у вироку.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Кримінальний процесуальний закон не встановлює для прокурора обов`язку долучати під час судового розгляду всі зібрані в ході досудового розслідування докази, сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності (п.34 Постанови ВС від 07 вересня 2023 року справа № 357/14369/17).

Під час дослідження документів стороною обвинувачення оголошувалась назва документу і його короткий зміст, що узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 жовтня 2023 року справа № 707/996/18.

З огляду на положення статей 85 - 87 КПК України , збирання й закріплення доказів відбулося без порушення гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, із належного процесуального джерела, належним суб`єктом, у належному процесуальному порядку з належним оформленням джерела фактичних даних.

Проаналізувавши зміст доказів, в суду не виникає сумнівів в законності їх отримання, зазначені докази відповідають вимогам КПК України, підстав для визнання їх не допустимими судом не встановлено.

В суду не виникає сумнівів в тому , що ОСОБА_6 є законним володільцем будинку в АДРЕСА_2 .

Суд вважає за необхідне покласти в основу вироку протокол огляду місця події від 15.02.2026 року (т.1 а.с. 77-97), протокол огляду місця події від 20.03.2026 року (т.1 а.с. 100-114), поетажний план будинку за адресою АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 115), акт про пожежу від 15.02.2026 року (т.1 а.с. 116-117), висновок про причини пожежі від 16 лютого 2026 року, згідно якого причиною виникнення пожежі є занесення стороннього джерела запалювання ззовні (т.1 а.с. 119-122), висновок експерта від 19.03.2026 року № СЕ-19/119-26/4035-ТВ, згідно якого вартість знищеного майна становить 13146,00грн.( т.2 а.с. 30-43), висновок судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/119-26/3863-БТ від 07.05.2026 року, згідно якого розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження житлової будівлі вул. Загребельна м. Кролевець в результаті пожежі становить 172624,00 грн.(т.2а.с. 50-61 ), висновок експерта від 24 квітня 2026 року № СЕ-19/119-26/3253-ПТ, згідно якого осередкова зона пожежі будинку АДРЕСА_2 знаходилася в приміщенні веранди в районі вхідних дверей до приміщення коридору . Технічною причиною виникнення пожежі є теплові прояви джерела запалювання вогневого типу (відкритий вогонь, тепло тліючого тютюнового виробу ) (т.2а.с. 73-100), довідку КП БТІ Кролевецької міської ради, згідно якої ОСОБА_6 є власником та володільцем будинку по АДРЕСА_2 , які проаналізовані судом вище.

Таким чином показання обвинуваченого ОСОБА_4 , за змістом яких він не визнає свою вину, суд розцінює як обраний спосіб захисту.

Вище проаналізованими доказами, в сукупності спростовуються показання ОСОБА_4 , за змістом яких коли він знаходився у веранді будинку випадково підпалив двері сірником, вогонь загасив сам. Його забрали в поліцію. Вивезли на кар`єр, відпустили . Він пішов додому та ліг спати . Його розбудили поліцейські, від них і дізнався про пожежу в ОСОБА_6 . Будинок по АДРЕСА_2 він не підпалював.

Зазначені доводи сторони захисту повністю спростовуються вище проаналізованими доказами, які в сукупності підтверджуються, узгоджуються та взаємодоповнюються між собою та доводять вину ОСОБА_4 в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу за обставин, викладених у вироку.

Показання потерпілого та свідків, дані в ході судового розгляду, в сукупності підтверджуються, узгоджуються та взаємодоповнюються між собою та з вище проаналізованими доказами, які досліджені судом та доводять вину ОСОБА_4 в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна 15.02.2026 року за адресою АДРЕСА_2 , шляхом підпалу.

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених потерпілим та свідками.

Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

В ході судового розгляду встановлено, підтверджено детально дослідженими та вище проаналізованими судом доказами , що ОСОБА_4 умисно пошкодив та знищив чуже майно, належне ОСОБА_6 шляхом підпалу, за адресою АДРЕСА_2 .

Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння злочину обвинуваченим ОСОБА_4 доказаний повністю .

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки він вчинив умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Пом`якшуючих обставин покарання судом не встановлено.

Однак суд враховує, що обвинувачений є особою похилого віку , враховує стан його здоров`я та сімейний стан обвинуваченого.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений за місцем проживання характеризується в цілому задовільно.

Обтяжуючою покарання обставиною є рецидив злочинів.

Виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає доцільно в умовах ізоляції від суспільства та враховуючи наявність обставини, що стосуються особи обвинуваченого , особу винного, його репутацію, обставину, що обтяжує покарання, думку потерпілого, суд вважає можливим призначити йому покарання ближче до мінімальної межі визначеної в санкції ч. 2 ст. 194 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки саме даний вид покарання на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання, не пов`язаного ізоляцією від суспільства.

Суд вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

На розсуд суду звільнення від відбування покарання з випробуванням може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, обставин, що впливають на покарання.

За змістом ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує репутацію обвинуваченого, останній вчинив тяжкий злочин , що вказує на неможливість його виправлення без реального відбуття покарання. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутні обставини, які б наскільки знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від реального покарання.

У матеріалах справи відсутні підстави, які б вказували на зниження суспільної небезпеки вчиненого та самого обвинуваченого.

На розсуд суду не можливо досягти мети виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання.

Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 75 КК України .

Згідно ст. 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 1-2 ст. 50 КК України), а згідно ч. 1-2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на ці положення закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо, що визнається (дискреційні повноваження суду) і ЄСПЛ, який, зокрема, у своєму рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права; це забезпечується відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності. Ця функція за своєю правовою природою, як зазначалось вище, є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення, зокрема про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України).

У виключних випадках кримінальний закон передбачає можливість застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України, але лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної норми, можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно ч. 1 та/або ч. 2 ст. 66 КК України та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

При визначенні поняття обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити з системного тлумачення ст. 66 і 69 КК України, згідно яких підстави, що дають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають знаходитися у зв`язку з метою злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, її поведінкою під час та після його вчинення, іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та особу винного.

Суд, застосовуючи положення ст. 69 КК України при призначенні покарання, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знизили чи мали б знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Суд врахував дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини його вчинення, однак не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Доводи сторони захисту про виправдання обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в суді, є необґрунтованими, не заслуговують на увагу суду та задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 судимий 16.03.2026 року Кролевецьким районним судом за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Судом встановлено , що ОСОБА_4 винен ще і в іншому кримінальному правопорушені, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. Тому йому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.

У кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і те, що вказані ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Судом враховується, що обвинувачений не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків , відсутність постійного місця роботи , доходів , схильність до вчинення кримінальних правопорушень, судом враховується кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 та покарання, враховується також і те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що його репутація дають достатні та обґрунтовані підстави суду вважати, що ОСОБА_4 може ухилятися від відбування покарання та вчинити інше кримінальне правопорушення, та вважає недостатнім застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог до вимог ст. 177 КПК України суд вважає за необхідне застосувати запобіжний захід до ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення експертиз з ОСОБА_4 в розмірі 90917 грн. 77 коп.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду від 17.02. 2026 року скасувати.

Речові докази по справі, полімерну пляшку об`ємом 1 літр з етикеткою з надписом «TITAN», полімерну пляшка об`ємом 0,6 літр з етикеткою з написом «Київське» з запахом ПММ, пожежо залишки з ганку, пожежо залишки з входу до веранди, пожежо залишки з центральної частини веранди, пожежо залишки з входу до коридору, пожежо залишки з дальньої частини коридору, коробку з під сірників ТОВ «Українська сірникова фабрика» з одним сірником, букальний епітелій ОСОБА_4 , черевики, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, розташованого за адресою вул. Грушевського, 21, м. Кролевець Сумська область знищити . Куртку, штани спортивні, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_4 або уповноваженій ним особі . Копії документів надані для експертного дослідження вміщені до спецпакету PSP2197187, оптичний DVD-R диск з наявним на ньому відео файлом 00HY125_1_212520260215033503_0001, зберігати в матеріалах кримінального провадження Кролевецького районного суду - відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів у виді невідбутої частини покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 16 березня 2026 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 125 , ч. 1 ст. 126, 70 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та за даним вироком, яким він засуджений за ч.2 ст. 194 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі , які виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 15 лютого 2026 року.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 15 лютого 2026 року по 2 липня 2026 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду 17 лютого 2026 року, скасувати.

Стягнути в доход держави судові витрати на проведення експертиз з ОСОБА_4 в розмірі 90917 грн. 77 коп.

Речові докази по справі, полімерну пляшку об`ємом 1 літр з етикеткою з надписом «TITAN», полімерну пляшка об`ємом 0,6 літр з етикеткою з написом «Київське» з запахом ПММ, пожежо залишки з ганку, пожежо залишки з входу до веранди, пожежо залишки з центральної частини веранди, пожежо залишки з входу до коридору, пожежо залишки з дальньої частини коридору, коробку з під сірників ТОВ «Українська сірникова фабрика» з одним сірником, букальний епітелій ОСОБА_4 , черевики, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, розташованого за адресою вул. Грушевського, 21, м. Кролевець Сумська область, знищити . Куртку, штани спортивні, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, повернути ОСОБА_4 або уповноваженій ним особі . Копії документів надані для експертного дослідження вміщені до спецпакету PSP2197187, оптичний DVD-R диск з наявним на ньому відео файлом 00HY125_1_212520260215033503_0001, зберігати в матеріалах кримінального провадження Кролевецького районного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України , якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1