Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №591/4625/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/4625/26

Провадження № 1-кп/591/221/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Суми обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості, укладеною 27 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026205520000276 від 05 квітня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нижня Сироватка, Сумського району, Сумської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не працює, з середньою освітою, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості, укладеною 27 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026205520000276 від 05 квітня 2026 року.

Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона у невстановлений час та місці, діючи всупереч встановленому законом порядку отримання посвідчення водія, домовилася з невстановленою особою щодо сприяння у виготовленні офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такий документ, а саме посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В».

У подальшому, у грудні 2025 року, перебуваючи у місті Києві, з метою виготовлення та отримання завідомо для неї підробленого посвідчення водія, вона зустрілася з невстановленою досудовим розслідуванням особою та, діючи як пособник, сприяючи підробленню офіційного документа, який видається територіальними сервісними центрами Міністерства внутрішніх справ України, надала цій особі власні анкетні дані та фотокартку, необхідні для виготовлення посвідчення водія категорії «В». Після цього отримала посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 10 грудня 2025 року, нібито видане ТСЦ 8041 на її ім`я, для подальшого використання.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/119-26/5533-ДД від 13 квітня 2026 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 , виконане термодруком, а його бланк не відповідає аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу в Україні.

Крім того, 05 квітня 2026 року близько 00 год. 51 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI ELANTRA», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухалася по вул. Героїв Крут у місті Суми, де була зупинена працівниками патрульної поліції у зв`язку з порушенням комендантської години.

Під час перевірки документів вона, достовірно знаючи про підробленість посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 10 грудня 2025 року ТСЦ 8041 на її ім`я, пред`явила його працівникам поліції як справжній документ, використавши завідомо підроблений офіційний документ.

Таким чином дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою або організацією, що має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою його подальшого використання, а також за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, погодилась із формулюванням обвинувачення та його правовою кваліфікацією, підтвердила, що кримінальні правопорушення вчинено за наведених у ній обставин, а також погодилася на призначення узгодженого сторонами покарання.

Згідно з умовами угоди сторони погодили призначити ОСОБА_4 : за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень; за ч. 4 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити штраф у розмірі 1700 гривень.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що повністю визнає свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні, підтримує укладену угоду, просить суд її затвердити, підтвердила добровільність її укладення та відсутність будь-якого примусу.

Захисник підтримав позицію обвинуваченої, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення питання про її затвердження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог статей 468, 469, 472, 474 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим).

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, належать до кримінальних проступків, а тому укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам ч. 4 ст. 469 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що повністю розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення, беззастережно визнає себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, підтримує укладену угоду, просить суд її затвердити та призначити погоджене сторонами покарання.

Судом встановлено, що обвинувачена розуміє права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, характер кожного з пред`явлених їй обвинувачень, вид і розмір узгодженого покарання, а також наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, і наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 КПК України.

Суд переконався, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок, крім тих, що передбачені угодою, відповідає волевиявленню сторін, а її зміст відповідає вимогам статті 472 КПК України.

При перевірці угоди судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема щодо формулювання обвинувачення, його правової кваліфікації, істотних для кримінального провадження обставин, виду та міри покарання, наслідків укладення та невиконання угоди.

Суд також враховує, що згідно з угодою ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Суд вважає, що погоджене сторонами покарання відповідає вимогам статей 50, 65, 70 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, судом не встановлено.

Угода не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, вимогам закону про кримінальну відповідальність, інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а тому підлягає затвердженню.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до статті 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової технічної експертизи документів, у сумі 3565 гривень 60 копійок.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України. Оскільки посвідчення водія серії НОМЕР_1 є підробленим офіційним документом, воно підлягає знищенню. DVD-диск, який міститься у матеріалах кримінального провадження, слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з вирішенням питання про речовий доказ арешт, накладений ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2026 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 100, 124, 314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 квітня 2026 року між прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026205520000276 від 05 квітня 2026 року.

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової технічної експертизи документів у сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речові докази:

посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається у камері схову речових доказів Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області за квитанцією №07054, - знищити;

DVD-диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2026 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Роз`яснити засудженій, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку в порядку, передбаченому статтею 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, визначених частиною четвертою статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1