Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №576/189/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/189/26

Провадження № 2/576/332/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Глухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому за зміненими позовними вимогами просить визнати його батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни в актовий запис про її народження, при цьому прізвище, ім`я та по батькові дитини залишити без змін. В обгрунтування своїх вимог зазначає, що з травня 2018 року по травень 2020 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживали разом однією сім`єю як чоловік та жінка, але шлюб між ними не реєструвався, оскільки відповідачка не бажала цього, пояснюючи це тим, що «штам у паспорті» нічого не значить. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась дитина – донька ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 їх доньки було офіційно зареєстровано у виконавчому комітеті Есманьської селищної ради Глухівського району Сумської області. Але, у зв`язку з його відсутністю на час реєстрації народження дитини в м. Глухів, народження їх доньки було оформлено згідно ст. 135 Сімейного кодексу України. Також зазначає, що заяву про реєстрацію народження дитини подавала відповідачка. У актовому записі про народження, матір`ю дитини зазначили ОСОБА_5 , запис про батька дитини провадився за прізвищем матері – ОСОБА_6 , а ім`я та по батькові батька за її вказівкою – його, ОСОБА_7 . Пізніше, відносини між ним та відповідачкою були припинені, остання стала проживати окремо. Він багато разів пропонував відповідачці піти до органу ДРАЦС, та визнати його батьківство щодо доньки, але вона тільки обіцяла, постійно знаходячи всіляки причини, щоб цього не робити. На даний час, відповідачка відмовляється добровільно визнати його батьківство через органи державної реєстрації актів цивільного стану, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_8 у підготовче судове засідання не з`явився, а надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати за відсутності сторони позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Чернобай Н.М. у підготовче судове засідання також не з`явилися, проте останньою до суду було надано заяву про визнання відповідачкою позову у повному обсязі. Справу просила розглянути без її участі та участі відповідачки.

Представник третьої особи – в.о. начальника Глухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вернигора Ю. у підготовче судове засідання також не з`явилася, а представила заяву, в якій зазначає, що із заявленими вимогами ознайомлена. Справу просить розглядати за її відсутності. Заперечень щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини до суду не подала.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У разі надходження такого клопотання суд має право вирішити спір без встановлення фактичних обставин справи, адже учасник справи відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК скористався своїм процесуальним правом.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України від 21 березня 2019 року у справі № 569/1011/18-ц.

Оскільки сторони, скориставшись своїм правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності у підготовче судове засідання не з`явилися, крім того стороною відповідачки надано суду заяву про визнання позову в повному обсязі, і дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову відповідачкою підлягає прийняттю, а позов – задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 5, 121, 125, 126, 128, 135 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця с. Обложки Глухівського (на даний час Шосткинського) району Сумської області, батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 02, складеного виконавчим комітетом Есманьської селищної ради Глухівського району Сумської області 21 серпня 2019 року, вказавши в графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Обложки Глухівського (на даний час Шосткинського) району Сумської області, громадянин України. Інші відомості залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон