Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №552/1331/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №552/1331/26

Суддя: Кузіна Ж. В.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1331/26 Провадження № 2/552/1746/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді – Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання - Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Полтави цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 12.03.2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96274823000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредиту у сумі 23 393 грн. 33 коп. на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період, а відповідач зобов`язався повернути кредит , проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на строки/терміни, що встановлені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання, які встановленні кредитним договором не виконав. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитом, яку відповідач добровільно не повертає. Просив стягнути суму заборгованість у розмірі 24 036 грн. 65 коп. та витрати по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причина неявки невідома. Відзив на позовну заяву відповідно до норм ст. 178 ЦПК України не надав, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились, з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.03.2020 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96274823000, відповідно до умов якого відповідачу надано кредиту на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період.

Відповідно до умов вказаного договору АТ «Укрсиббанк» надав відповідачу кредит у розмірі 23 393 грн. 33 коп. на строк передбачений договором 7 місяців.

Згідно кредитного договору проценти за користування кредитом протягом всього періоду становить 0,00001%.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору встановлена комісія за управління кредитом у розмірі 643 грн. 32 коп. від суми кредиту(включається до суми ануїтетного платежу).

В свою чергу, позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

21.09.2020 року між позивачем та АТ «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу №182 на підставі якого позивач набув право вимоги до відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Заборгованість за кредитним договором не погашена.

Таким чином, в порушення умов кредитних договорів, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаними вище договорами не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит у визначений договором строк не повернув.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості, яка складається з тіла кредиту, підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення комісії в розмірі 643 грн. 32 коп. за управління кредиту то суд враховує, що згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк, або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що призначення комісії (за вчинення дій/надання послуг), відмінних від дій, вказаних у п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення комісії у вказаному розмірі відсутні.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих робіт № 1294 від 13.02.2026 року, детальний опис наданих послуг до Акту наданих послуг від 01.07.2025 року за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, межі задоволених позовних вимог, дійшов до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 7760 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 97 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2582 грн. 53 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 96274823000 від 12.03.2020 року в розмірі 23 393 грн. 33 коп., судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2582 грн. 53 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7760 грн., а всього 33 735 грн. 86 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua