Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №523/8867/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1226/26

Номер справи місцевого суду: 523/8867/26

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №037409, 26.04.2026 року о 01:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, без спричинення тілесних ушкоджень, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді тридцяти годин громадських робіт. Відповідно до ст.321-1 КУпАП, виконання постанови та відбуття ОСОБА_1 накладеного адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, - покладено на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України. В порядку ст.39-1 КУпАП, направлено ОСОБА_1 до Центру соціальних Служб Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Іцхака Рабіна 7) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з наведеною постановою суду в частині призначеного покарання, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови, змінити постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 в частині призначеного адміністративного стягнення, а саме, замість тридцяти годин громадських робіт та направлення для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 було винесено за його відсутності. Копію оскаржуваної постанови апелянт отримав на руки 19.05.2026, що унеможливило подачу апеляційної скарги у встановлений законом 10-ти денний строк.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність відомостей щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_1 чи наявності у нього інших легальних джерел доходів не відповідає дійсності та матеріалам справи. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівникам поліції було надано інформацію про офіційне працевлаштування ОСОБА_1 у ТОВ «Контейнерний термінал Південний» на посаді машиніст крана (кранівник), проте вказані відомості не були враховані судом. 01.05.2026 ОСОБА_1 з`явився до суду першої інстанції для участі в судовому засіданні, проте через тривалі потвітряні тривоги, судове засідання за його участі не відбулось, і справа була розглянута за його відсутності, що позбавило апелянта можливості надати довідку про працевлаштування особисто. Призначення стягнення у вигляді громадських робіт та проходження 3-місячної програми для кривдників суттєво порушує робочий графік ОСОБА_1 , створює загрозу втрати офіційного місця роботи, що в умовах воєнного стау негативно вплине на фінансове забезпечення його сім`ї та малолітньої дитини.

Крім того, сторона захисту наголошує, що ОСОБА_1 повністю визнає свою провину у вчиненому емоційному конфлікті, щиро кається. На теперішній час відносини в сім`ї повністю нормалізовані, конфлікт вичерпано. Апелянт має легальний дохід та спроможний сплатити штраф.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, наведених в ній.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судовому засіданні при апеляційному розгляді не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зазначила, що помирилась з ОСОБА_1 , претензій до нього не має, наголошувала, що він єдиний, хто працює в родині, тому, на її думку, потрібітно змінити постанову суду першої інстанції в частині призначеного покарання.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 01.05.2026. З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 25.05.2026, тобто з пропуском 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції, встановленого ст. 294 КУпАП.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про отримання копії оскаржуваної постанови стороною апелянта.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Пересипського районного суду м. Одеси від 01.05.2026 забезпечена для надання загального доступу саме 15.05.2026.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

При апеляційному перегляді враховується, що апелянт не оскаржує постанову судді в частині обставин, установлених під час розгляду справи, через що судове рішення переглядається в частині накладення адміністративного стягнення у виді 30 годин громадських робіт та направлення ОСОБА_1 на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» із взяттям його на профілактичний облік та проведенням з ним профілактичної роботи, строком на 3 місяці.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Як вбачається з оскарженої постанови судді 1-ї інстанції, вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи, дані про особу правопорушника, його працездатний вік, зважаючи на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо працевлаштування останнього та вважав за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

З таким висновком судді 1-ї інстанції суд апеляційної інстанції погодитись не може.

Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Південний» за Вих. №34 від 25.05.2026, працевлаштований у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Контейнерний термінал Південний» з 12.07.2017 (згідно наказу про прийняття №283-к від 07.07.2017) та працює на посаді: машиніст крана (кранівник), служба експлуатації.

Тож, враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи, дані про особу правопорушника, думку потерпілої, необхідно змінити оскаржену постанову судді 1-ї інстанції, застосувавши до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 щодо скасування його направлення на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» із взяттям його на профілактичний облік та проведенням з ним профілактичної роботи, строком на 3 місяці, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

У п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.

Згідно з ч.ч. 1, 6 статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи встановлений під час заповнення Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.04.2026 щодо ОСОБА_1 , де у п. 17 вказано, що кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи фізичне та психологічне насильство, суддя 1-ї інстанції обґрунтовано дійшов висновку про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КУпАП, визначивши мінімальний строк 3 місяці, встановлений вказаним Законом України.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Враховуючи вищенаведене, постанову судді 1-ї інстанції слід змінити в частині призначеного адміністративного стягнення, враховуючи положення ч. 9 ст. 294 КУпАП, що у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Пересипського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в частині призначеного стягнення змінити, обравши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

В решті постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 01 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова