Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №371/620/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/620/26

Номер провадження № 2-а/371/40/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

представника позивача Шупика А.А. адвоката Іванюка Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд

встановив:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що інспектором ВП №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП у Київській області лейтенантом поліції Даніловим Олександром Вікторовичем винесена постанова серії ЕНА №6894045 від 23.03.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень. Із постанови слідує, що буцімто він 23.03.2026 о 21-00 годині по вулиці Юрія Яценка в с. Росава керував автомобілем «Audi» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Козельським районним судом Чернігівської області від 19.09.2025, чим порушив п. 2.1а ПДР. Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним, постанова винесена незаконно та є необґрунтованою. В зв`язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6894045 від 23.03.2026, винесену інспектором відділку поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП у Київській області лейтенантом поліції Даніловим Олександром Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 гривень, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 16.04.2026 було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

26.05.2026 на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області Данілова О.В. надійшов відзив на позовну заяву. Вважає пред`явлений позов є таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 23.03.2026 приблизно о 21-00 год працівники поліції в складі інспекторів СРПП лейтенанта поліції Данілова О.В. та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 перебували на добовому чергуванні. Під час патрулювання у с. Росава по вул. Юрія Яценка був помічений автомобіль марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який було зупинено за порушення п. 2.1.г ПДР, а саме не мав діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При перевірці документів ОСОБА_1 було встановлено, що постановою Козелецького районного суду Чернігівської області по справі №734/749/25 його було визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Враховуючи викладене, працівниками поліції було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Фіксування правопорушення проводилось на нагрудну бодікамеру поліцейського та на відеореєстратор службового автомобіля. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

28.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванюка Є.В. надійшла відповідь на відзив, що узгоджується з викладеними обставинами у позовній заяві. Крім того, зазначив, що відзив поданий службовою особою ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, який не може бути прийнятий судом та підлягає поверненню відповідачу без розгляду. Вважає, що долучений до матеріалів відзиву відеодоказ не може бути належним доказом на підтвердження обставин події та складу правопорушення. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відзив повернути відповідачу без розгляду.

Представник Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву про відмовлення в задоволенні позовних вимог та диск за фактом складання адміністративної постанови. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванюка Є.В. суд вважає за можливим розгляд справи провести без участі відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іванюк Є.В. позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, обґрунтувавши вимоги вищевикладеними фактами. Просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6894045 від 23.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іванюка Є.В., дослідивши письмові докази додані до позовної заяви та відеозапис наданий представником відповідача, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом було встановлено, що 23.03.2026 інспектором ВП №2 (м. Миронівка) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Даніловим Олександром Вікторовичем винесена постанова серії ЕНА № 6894045 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400, 00 гривень У даній постанові вказано, що 23.03.2026 о 21 год. 00 хв. в с. Росава, вул. Юрія Яценка, 9, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом AUDI д.н. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Козелецьким районним судом Чернігівської області від 19.09.2025 року, по справі №734/749/25 чим порушив вимогу п.2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 16).

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

З метою всебічного з`ясування обставин справи, суд вважає за можливе прийняти до уваги докази, надані відповідачем, а саме відеозаписи з встановленого у патрульному автомобілі відеореєстратора та бодікамери.

Відеозаписи долучені до відзиву були досліджені в судовому засіданні та встановлено що, 23.03.2026 року о 21 годині 00 хвилин в с. Росава по вул. Юрія Яценка, 9, керував транспортним засобом AUDI д.н. НОМЕР_2 . Поліцейські зафіксували рух транспортного засобу у темну пору доби. На відео зафіксовано, що поліцейські здійснили рух за вказаним автомобілем. Така обставина вказує на те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом. В подальшому на відео зафіксовано транспортний засіб AUDI д.н. НОМЕР_2 , який зупинився та за кермом якого сидів ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив, що у нього не видно поліс страхування, та попросив надати для перевірки, ОСОБА_1 надав для перевірки. В подальшому на відео працівник поліції попросив надати для перевірки посвідчення водія та техпаспорт, на що водій в категоричний формі відмовився. Пояснивши це тим, «що вони повинні повідомить причину його зупинки».

Під час спілкування поліцейського з водієм автомобіля було встановлено, що ОСОБА_1 (водія автомобіля) Козелецьким районним судом Чернігівської області від 19.09.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Тобто інформація, що міститься на відеозаписі та оглянута судом, чітко та однозначно підтверджує факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Щодо клопотання сторони захисту адвоката Іванюка Є.В., що відеодоказ поданий суду в неналежній процесуальній формі, а отже не може розцінюватися як належний та допустимий доказ, а також неналежне оформлення постанови, де у графі «До постанови додаються» не вказано про долучення будь яких доказів, зокрема і відеозаписів, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд встановив, що вказаний відеозапис здійснений на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про порушення поліцейським вимог Закону України «Про Національну поліцію» при здійсненні відеозапису, що може бути підставою для виключення такого доказу з числа доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Також суд зазначає, що при перегляді зазначеного носія, адвокат не оспорював саму подію, не заперечував сам факт правопорушення, також те, що на відеозаписі зображений ОСОБА_1 .

Суд погоджується з адвокатом, що в постанові в пункті «До постанови додаються» не вказано про долучення будь яких доказів але, це не є безумовною підставою для визнання вказаних доказів недопустимими так як це не спростовує достовірності інформації, відображеної на відеозаписі, який був оглянуто в судовому засіданні, не є суттєвим порушенням, яке б спростовувало правильність висновків уповноваженої особи про необхідність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху.

Також, на час винесення оскаржуваної постанови від 23.03.2026, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, де постановою Козелецьким районним судом Чернігівської області від 26.08.2025 року, по справі №734/749/25 особа позбавлена права керування транспортними засобами на 1 (один) рік скасована не була.

Суд також звертає увагу на те, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час винесення постанови не тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість, національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним, та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Проте судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод позивача під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наведені вище обставини і норми законодавства, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови є помилковими і необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 126, 251, 280, 288 і 293 КУпАП, ст.ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко