Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №362/7642/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7642/24

Провадження № 2/362/357/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2026 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 17 475 гривень 00 копійок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем 13 травня 2024 року між ним і відповідачкою було укладено договір позики № 2831958 відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень 00 копійок зі сплатою процентів строком на 30 днів.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконує, станом на 17.09.2024 року у нього виникла заборгованість за кредитом у вказаному розмірі, що порушує права позивача (а.с. 1 – 8).

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Представником відповідачки подано відзив на позов у якому останні просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 64 – 70).

Натомість, відповідачка не подала відзив на позов у встановлений цивільним процесуальним законом строк!!!

У зв`язку із цим, суд не приймає до уваги зміст відзиву на позов, оскільки всупереч вимог статей 83 і 191 ЦПК України, відзив подано із порушенням зазначеному в ухвалі від 20 лютого 2025 року про відкриття провадження по справі строку для подання відповідачем відзиву на позов (а.с. 59).

В резолютивній частині ухвали від 20 лютого 2025 року про відкриття провадження по справі визначено: строк для подання відповідачем відзиву на позов – протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 59).

Представник відповідачки у відзиві зазначає, що відповідачем було отримано поштові конверти у яких суд надіслав судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі 05.03.2025 року.

Натомість, доказів про отримання відповідачем конверту суду не надано.

Отже, у суду відсутні відомості про отримання відповідачем у встановленому цивільним процесуальним законом порядку копії ухвали від 20 лютого 2025 року про відкриття провадження у даній справі.

При цьому, представник відповідачки подав відзив на позов не у строк встановлений цивільним процесуальним законом.

У зв`язку із цим, суд не приймає до уваги зміст відзиву на позов, оскільки всупереч вимог статей 83 і 191 ЦПК України, відзив подано із порушенням зазначеному в ухвалі від 20 лютого 2025 року про відкриття провадження по справі строку для подання відповідачем відзиву на позов.

В резолютивній частині ухвали від 20 лютого 2025 року про відкриття провадження по справі визначено: строк для подання відповідачем відзиву на позов – протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зокрема, представник відповідачки отримав копію ухвали про відкриття провадження від 20 лютого 2025 року разом за адресою електронної пошти адвоката через систему «Електронний суд» 20 лютого 2025 року, що підтверджується відповідною довідкою працівника суду (а.с. 64).

Отже, враховуючи положення статей 120 – 124 ЦПК України, визначений відповідачу строк для подання відзиву на позов, становив з 21 лютого до 07 березня 2025 року включно.

Проте, 21 березня 2025 року судом отримано від представника відповідача відзив на позов сформований в системі «Електронний суд» 20 березня 2025 року (а.с. 65 – 70).

Тобто, представник відповідачки подав відзив не у строк, а після його закінчення.

Одночасно, вирішуючи викладене у пункті другому прохальної частини відзиву клопотання представника відповідачки про поновлення процесуального строку на подання відзиву, суд враховує наступне.

Згідно із нормою частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до норми частини другої статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У зв`язку із цим, слід чітко розмежовувати поняття поновлення процесуального строку, встановленого законом (ч. 1 ст. 127 ЦПК України) та продовження процесуального строку встановленого судом (ч. 2 ст. 127 ЦПК України).

Зокрема, строк подання відзиву було встановлено судом в ухвалі про відкриття провадження по справі.

Тобто, даний строк є строком, що встановлений судом.

Отже, відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України, такий процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, відповідач або його представник не зверталися до суду із заявами про продовження строку для подачі відзиву.

Натомість, заява представника відповідача містить прохання про поновлення строку на подачу відзиву.

Крім того, заяву про продовження процесуального строку встановленого судом має бути поданою до закінчення цього строку.

Вказаної заяви представник відповідача не подав.

Як наслідок, у суду відсутні процесуальні підстави для поновлення даного строку, оскільки він не є строком встановленим законом.

Таким чином, заява представника відповідача є безпідставною і необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

13 травня 2024 року між сторонами укладено договір позики № 2831958 відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень 00 копійок строком на 30 днів зі сплатою відсотків 0.825 % в день (а.с. 10 – 12, 13, 27).

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відомості щодо умов отриманого позичальником кредиту містяться й у паспорті споживчого кредиту (а.с. 25 – 26).

Також, у зв`язку із укладанням вказаного договору правовідносини між сторонами врегульовано Правилами надання грошових коштів у позику, затверджених наказом № 19/04/2024 від 19.04.2024 року директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до яких, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на Сайті, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в Заявці в якості обов`язкових для заповнення. У Заявці Клієнт зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про подальше надання Кредиту Клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання Договору (а.с. 14 – 24).

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою товариства № КД-000000787 від 20.09.2024 року (а.с. 29).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконує свої зобов`язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором.

З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.09.2024 року відповідач має заборгованість по договору на загальну суму 17 475 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом – 10 000 гривень 00 копійок, заборгованість по відсоткам – 7 475 гривень 00 копійок (а.с. 33 – 35).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із нормою частини першої статті 13 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подачу даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією № 13сс9е від 11 жовтня 2024 року (а.с. 9).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, разом із позовом надано суду договір про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02 вересня 2024 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02 вересня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 21 жовтня 2024 року, платіжна інструкція № 1d4679 від 24 жовтня 2024 року, з яких вбачається, що адвокат надав товариству правові послуги в сумі 7 100 гривень 00 копійок (а.с. 36 – 39, 40, 42, 44).

При цьому, суд керується нормою пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України, за якою: для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як наслідок, на підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 273 – 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідачки про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Задовольнити позов.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість в сумі 17 475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок та 10 128 (десять тисяч сто двадцять вісім) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду – 03 липня 2026 року.