Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №357/11412/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11412/26

3/357/3570/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши об`єднані матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Антоновка» ветеринаром, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №974842 від 22.06.2026 вбачається, що 22.06.2026 приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , що виражалось у словесних образах та погрозах, що спричинило невпевненість та завдали шкоди психічному здоров`ю останньої. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №974832 від 22.06.2026 вбачається, що 22.06.2026 приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , що виражалось у словесних образах та шарпані за одяг, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , в результаті чого було завданошкоди психічному здоров`ю дитини. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівником поліції за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 02.07.2026, розгляд справи було призначено на 03.07.2026.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 та її мати систематично провокує конфлікти щоб вижити його із квартири. При цьому зазначив, що домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки не вчиняв.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно з ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до частини 3 ст. 173-3 КУпАП зазначено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП, зокрема виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 14 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно пункту 17 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Судом досліджено такі докази: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №974842 від 22.06.2026 та серії ВАД №974832 від 22.06.2026; рапорт ЄО №35030 від 22.06.2026; заяву та пояснення ОСОБА_2 про вчинення правопорушення, згідно з якою вона просить вжити заходів до свого співмешканця за вчинення відносно неї домашнього насильства психологічного та фізичного характеру в присутності малолітньої дитини; письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він зазначив, що домашнього насильства відносно співмешканки не вчиняв; копію термінового заборонного припису; копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, яким зафіксовано процес складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , який, в свою чергу, заперечував факт вчинення домашнього насильства відносно співмешканки.

Інших належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП до суду не надано, до матеріалів справи не долучено.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у сім`ї виник конфлікт на побутовому грунті, але завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого чи можливість завдання такої шкоди будь-якими доказами не доведено.

Так, конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Разом з тим, не у компетенції суду урегульовувати конфлікті ситуації в родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством.

Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім цього, фабула адміністративного правопорушення викладена у протоколі серії ВАД №974832 від 22.06.2026 за об`єктом не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, де заначено, що діями ОСОБА_1 завдано шкоди неповнолітній особі, що є об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (а саме суспільні відносини у сфері захисту прав неповнолітніх або малолітніх осіб), а в даному протоколі дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тобто за повторність вчинення домашнього насильства протягом року.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2 ч. 1, 247, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ