Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №355/1238/24 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1238/24

Провадження № 2/355/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

представника позивача прокурора Перетятько І. С.

представника відповідача адвоката Бордаченка О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що Баришівській селищній раді Броварського району Київської області на праві комунальної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га.

Територію вказаної земельної ділянки на підставі розпорядження голови Баришівської районної державної адміністрації від 24.05.2004 № 190 за договором оренди землі від 01.06.2004 № 1657, укладеного між Баришівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , передано в оренду останньому разом з іншими ділянками загальною площею 154,968 га без формування кадастрових номерів.

У подальшому зазначену земельну ділянку передано у комунальну власність наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18.06.2019 № 10-3675/15-19-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та прийнято селищною радою згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019.

У зв`язку з переходом у комунальну власність земельної ділянки, до договору оренди землі від 01.06.2004 на підставі рішення Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 25.10.2021 № 824-14-08 внесено зміни шляхом укладання до нього додаткової угоди від 14.01.2022 за № 29, якою змінено орендодавця на Баришівську селищну раду та передано в оренду земельні ділянки загальною площею 135,4269, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 63,4669 га, з яких 63,4669 га рілля (за договором), яка знаходиться на території Подільського старостинського округу Броварського району Київської області.

Вказана земельна ділянка частково знаходиться в межах водно-болотних угідь та їх прибережній-захисній смузі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», утвореного згідно з рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 26.11.1991 № 191 «Про оголошення нововиявлених територій природно-заповідними територіями місцевого значення».

Зокрема, за вказаним рішенням, гідрологічним заказником місцевого значення «Подільський» оголошено територію площею 280 га в межах Баришівського району по річці Альта в районі розташування сіл Поділля та Масківці.

На замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області ТОВ «Інтеграл Сервіс» у 2011 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж земельних ділянок гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», які розташовані на території Подільської та Масківецької сільської рад Баришівського району Київської області, і за вказаною землевпорядною документацією гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський» розташований в межах Подільської сільської ради (231,5 га) та Масківецької сільської ради (48,5 га) Баришівського району за межами населених пунктів.

Щодо вказаного об`єкту природно-заповідного фонду Подільській та Масковецькій сільським радам Державним управління екології та природних ресурсів в Київській області видавалися охоронні зобов`язання.

На території Заказника забороняється надання ділянок під будівництво, в оренду, розорювання земель, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, меліоративні роботи, проїзд всіх видів транспорту поза дорогами загального користування, інші види господарської діяльності, які можуть призвести до втрати природної, наукової та культурно-освітньої цінності Заказника.

Відповідно до інформації ТОВ «Геоматичні рішення» від 18.07.2022 № 40/07 земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га частково накладається на землі державного гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» та прибережної захисної смуги розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти), площа накладення складає 3,0610 га.

Отже як на момент первинної передачі вищевказаної земельної ділянки, так і на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га частково відноситься до земель природно-заповідного та водного фонду, що суперечить вимогам діючого законодавства, що розповсюджується також і на додаткову угоду від 14. 01. 2022 року № 29, якою змінено орендодавця на Баришівську селищну раду.

У зв`язку з цим позивач просить усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 01.06.2004, посвідченого нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Шемчук М.Ф. 01.06.2004 за реєстровим № 1657, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 02.06.2004 за № 94, з відповідними змінами, внесеними додатковою угодою до договору оренди землі від 14.01.2022, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Джурою С.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 29.

Усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62864847 від 14.01.2022, яким зареєстровано право оренди з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га.

Усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га шляхом її повернення на користь держави в особі Баришівської селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просить задовольнити, вказала, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га, якою користується відповідач, частково накладається на землі природньо – заповідного фонду, що суперечить вимогам ст. 7 ЗУ «Про природно – заповідний фонд України», ст. ст. 43,44 Земельного кодексу України, тому це порушення має бути усунено.

Представник Баришівської селищної ради до суду не з`явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, у якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача за ордером адвокат Бордаченко О. В. надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що матеріали справи не містять належних доказів того, що земельна ділянка відповідача накладається на земельну ділянку Гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», до суду не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження цих обставин, а відповідач категорично це заперечує.

Відповідач заперечує використання земельної ділянки прибережної захисної смуги, ці обставини не відповідають дійсності і не доведені належними доказами.

Вказує, що межі території Гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» (як землі природно-заповідного фонду) в обов`язковому порядку вносяться до Державного земельного кадастру; обмеження у використанні земельної ділянки як Заказника обов`язково реєструються у тому ж Державному земельному кадастрі, а обтяження – у Державному реєстрі речових прав. Такі обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки діють виключно з моменту їх державної реєстрації; межі прибережних захисних смуг водних об`єктів підлягають обов`язковому внесенню до Державного земельного кадастру як обмеження у використанні земельної ділянки; прибережні захисні смуги для «боліт» у ВК України не передбачені і не встановлюються взагалі. Це зумовлено природними особливостями цього об`єкту та неможливістю визначити уріз води чи межу болота та підтверджується змістом наведеної вище ст.88 ВК України; земельна ділянка не може бути зареєстрована в ДЗК, якщо подана землевпорядна документація свідчить про її накладення на існуючі ділянки чи порушує вимоги природоохоронного або будь-якого іншого законодавства.

Договір оренди землі від 01.06.2004 р. та Додаткова угода від 14.01.2022 року до цього договору були посвідчені нотаріально, нотаріус при посвідченні договорів перевіряв їх на відповідність законодавству України і не виявив порушення законодавства України під час посвідчення правочину та державної реєстрації права оренди Відповідача за цим договором.

На даний час відсутні будь-які заборони чи обмеження у використанні ділянки Відповідачем.

Договір оренди був укладений 01. 06. 2004 року, строк оренди 30 років, на дату укладення договору обмеження та заборони у використанні земельної ділянки відсутні, у зв`язку з чим вимоги про визнання договору оренди недійсним не можуть бути задоволені.

Позивач просить визнати договір оренди недійсним в цілому, хоча сам посилається на те, що земельна ділянка накладається на землі Заказника частково.

Вважає, що позивачем обрано не належні способи захисту своїх прав, а також заявляє про застосування позовної давності, оскільки позов поданий з пропуском 3- річного строку позовної давності, який починає свій перебіг з дати укладення договору – 01. 06. 2004 року.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що спеціалістами Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 накладається площею 3,4198 га на землі водного фонду у вигляді заболочених територій заплави малої річки Альта та площею 7,2989 гана об`єкт природно – заповідного фонду у вигляді гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», що є порушенням Водного кодексу України та ЗУ «Про природно заповідний фонд України».

Вказана земельна ділянка не може перебувати в оренді для цілей ведення фермерського господарства для вирощування сільськогосподарських культур, тому права держави на реалізацію права користування і розпорядження нею підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Баришівській селищній раді, і ефективним способом захисту порушеного права у цих правовідносинах є заявлення негаторного позову, у складі якого має бути вимога про скасування державної реєстрації.

У судовому засіданні представник відповідача заперечує проти заявленого позову на підставах, викладених у відзиві, і просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вказав, що на замовлення ОСОБА_1 30 січня 2025 року судовим експертом Окрепка А. І. була проведена земельно – технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою, згідно якої встановлено, що накладення земельної ділянки, яка перебуває в оренді ОСОБА_1 , із земельною ділянкою гідрологічного заказника «Подільський» відсутнє, обмеження у використанні земельної ділянки відсутні, згідно з Водним кодексом України болото не є водним об`єктом, спірна земельна ділянка не знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Баришівській селищній раді Броварського району Київської області на праві комунальної власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га, яка розташована на території Гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», який входить до складу природно – заповітного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Типовий водно – болотний масив в заплаві р. Альта є регулятором водного режиму і відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги в районі.

Розпорядженням Баришівської районної адміністрації Київської області № 190 від 24. 05. 2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і надання її ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Подільської сільської ради Баришівського району Київської області в оренду терміном 30 років ( т. 1 а. с. 151).

Згідно Висновку Баришівського районного відділу земельних ресурсів за 2004 рік обмеження щодо використання земельної ділянки відсутні (т. 1 а. с. 152).

01 червня 2004 року між Баришівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, згідно з яким в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 154,968 га (16,39га, 30,62 га, 24,95 га, 82,98 га) для ведення фермерського господарства строком на 30 років.

Згідно п. 26 Договору на орендовану земельну ділянку обмежень не встановлено (т.1 а. с. 101-109).

Вказані обставини підтверджуються і Додатковою угодою до Договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шемчук М. Ф. 01. 06. 2004 року, реєстровий номер 1657 (т. 1 а. с. 110-116), Відомостями з Державного реєстру речових прав станом на 28. 03. 2024 року (т. 1 а. с. 116).

Прокурор звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка частково знаходиться в межах водно-болотних угідь та їх прибережній-захисній смузі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський».

Позивач вказує, що відповідно до інформації ТОВ «Геоматичні рішення» від 18.07.2022 № 40/07 земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га частково накладається на землі державного гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» та прибережної захисної смуги розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти), площа накладення складає 3,0610 га (т. 1 а. с. 32-39).

Зазначає, що на момент первинної передачі земельної ділянки, так і на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га частково відноситься до земель природно-заповідного та водного фонду, що суперечить вимогам діючого законодавства, що розповсюджується також і на додаткову угоду від 14. 01. 2022 року № 29, якою змінено орендодавця на Баришівську селищну раду.

З цих підстав прокурор в інтересах Баришівської селищної ради просив усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 01.06.2004, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62864847 від 14.01.2022, яким зареєстровано право оренди з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га, та шляхом її повернення на користь держави в особі Баришівської селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Згідно ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша статті 19 ЗК України).

Статтею 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Частина п`ята статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України у редакції, що є чинною з 13.06.2012 не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом г) частини першої статті 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Судом встановлено, що в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» знаходяться болота (інші водні об`єкти), тому щодо даного водного об`єкту розповсюджується законодавство щодо особливого режиму використання прибережних захисних смуг водних об`єктів.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду поміж іншого належать землі, зайняті озерами, річками, іншими водними об`єктами, а також прибережними захисними смугами вздовж річок та навколо водойм.

Згідно з приписами ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 60, 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі.

При цьому, згідно з приписами ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Посилаючись на порушення законодавства при передачі земельної ділянки, ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, яка частково накладається на землі природно – заповідного фонду, позивач просить позов задовольнити.

Частина 3 статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На спростування позову прокурора відповідач надав висновок судового експерта № 3001/25 від 30 січня 2025 року за результатами проведення комплексної земельно –технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, з якої вбачається, що накладення (перетину) земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га, яка надана в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, із земельною ділянкою гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» площею 145,6027 га – відсутнє, обмеження у використанні земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» площею 145,6027 га відсутні.

Згідно з Водним кодексом України болото не є водним об`єктом.

Обмеження у вигляді прибережної захисної смуги визначається нормативно, а саме ст. 60 ЗК України – по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) чітко встановленою шириною у 25 м, 50 м., 100м від урізу води. Болото цих показників не має.

Альта – річка в Україні у Бориспільському та Броварському районах Київської області, права притока Трубежа (басейн Дніпра), яка має довжину 46 км та водозбірну площу 446 км.

Згідно статті 79 Водного кодексу України річка Альта належить до малих річок.

Згідно ст. 88 ВК України навколо малих річок встановлюється прибережна захисна смуга шириною 25 м.

Відстань від річки Альта до земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га становить 1140 км через автошлях Т1025, тому ця земельна ділянка не знаходиться в межах прибережної захисної смуги. (т. 3 а. с. 40-70).

Аналізуючи надані судом докази на спростування позову, суд встановив, що судовим експертом було здійснено виїзд та проведено огляд, фотофіксацію дослідження та встановлено, що будь –яких знаків та табличок, які б вказували на гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський» в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0538 площею 63,4669 га.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29. 03. 1994 року «Про затвердження Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об`єктах природно – заповідного фонду України» такі знаки мають чіткі вимоги та характеристики, відповідно до п. 33 вказаного Положення межовий охоронний знак містить інформацію про найменування території (об`єкта) природно – заповідного фонду і встановлюється для інформування про його межі.

Наразі судом не встановлено наявності межових знаків, які б свідчили, що земельна ділянка відповідача має певні обмеження по її використанню.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 7176:2010 «ВОДНЕ ГОСПОДАРСТВО» водні об`єкти – це усі різновиди природних і штучних водотоків і водойом.

У примітці 2 цього стандарту зазначено, що правомірність внесення боліт до групи водойм не є загальновизнаною.

Оскільки болото – це цілісний природньо – територіальний комплекс, який складається із земельної ділянки та взаємопов`язаними природними компонентами – водою, торфом і притаманним їй флорою та фауною, то передача у приватну власність або у користування боліт згідно Земельного кодексу є абсолютно легітимною.

Таким чином болото входить до складу земель водного фонду, але його немає в переліку водних об`єктів, навколо яких встановлюються водоохоронні зони.

Обмеження у вигляді прибережної захисної смуги навколо болота не встановлюються.

Суд приймає до уваги, що прокурором в обгрунтування своїх вимог надано Науково – експертний висновок Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського в рамках укладеного з Київською обласною прокуратурою Договором № 40/8 від 17. 01. 2023 року про виконання спеціальних досліджень (експертних послуг) (т. 2 а. с. 7-37).

Разом з тим, визначаючи пріоритети, за якими суд приймає одні докази як належні і відкидає інші як такі, що не підтверджують фактичні обставини, суд виходить з того, що зазначений Науково – експертний висновок розроблений на підставі діючих документів у сфері дистанційного зондування Землі з космосу, без виходу та підтвердження отриманих даних на місцевості.

Вказаний висновок не може служити достатнім доказом згідно ст. 79 ЦПК України, і був спростований у судовому засіданні висновком експерта, який згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України є доказом, на підставі якого суд відповідно до ч. 1 цієї ж статті встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наразі Науково – експертний висновок таким беззаперечним доказом не являється.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не доведені належними та допустимим доказами в розумінні ст. ст. 77,78 ЦПК України, не підтверджені фактичними обставинами справи, отже задоволенню не підлягають.

З цих же підстав суд вважає, що немає потреби у застосуванні позовної давності, про яку заявив відповідач.

Керуючись ст. ст. 18,43,4458,60,93,150 ЗК України, ст. ст. 79,88,89 ВК України, ст. ст. 7,9,25,26 «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 12,13,76-88, 258-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко