Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №486/416/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/416/26

Провадження № 2/486/938/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який діє через свого представника - адвоката Дмітрішину О.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, не зважаючи на те, що зареєстрований за іншою адресою, фактично до смерті батька, та по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 частка; ОСОБА_4 1/3 частка та ОСОБА_1 1/3 частка. Після смерті ОСОБА_4 , її частку в квартирі успадкував ОСОБА_3 . До 2008 року ОСОБА_1 був зареєстрований в цій квартирі. Адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , але фактично з моменту смерті матері, його батько захворів переніс інфаркт та не мав змоги сам себе обслуговувати, тому позивач фактично проживав зі своїм батьком ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає там по теперішній час.

ОСОБА_1 був впевнений, що так, як він фактично проживає за однією адресою зі своїм батьком, а також має 1/3 частку квартири у власності, то на нього розповсюджується норма закону, а саме, ч. 3, ст. 1268 Цивільного кодексу України "Спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї». З інших спадкоємців є рідна сестра ОСОБА_1 , яка зазначена в справі як відповідач. У спадкуванні частини квартири після смерті батька ОСОБА_1 приватним нотаріусом було відмовлено, в зв`язку з тим, що у спадкодавця та спадкоємця різні прізвища. Позивач був вимушений звернутися до суду позовною заявою про встановлення факту родинних відносин. Справа розглянута Південноукраїнським міським судом Миколаївської області, та 12.12.2025 року прийнято рішення яким заяву про встановлення факту родинних відносин – задоволено. 22.01.2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Лобової Ольги Миколаївни, яка винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з спливом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 (батька заявника).

Законом залишено можливість такому спадкоємцю за певних умов її прийняти, саме якщо пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин. Емоційний стан заявника, необхідність встановлення факту родинних відносин між сином та померлим батьком через допущену помилку у неправильному записі прізвища під час оформлення позивачу паспорта громадянина України, потребувало звернення до суду та певного часу для прийняття судом рішення. Дані причини позбавили заявника можливості вчасно звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Тому позивач звернувся з цією заявою до суду, для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник, не з`явилися, натомість представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, зазначила, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, вказала, що проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов до наступного.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськвідділом ЗАЦС м.Миколаїв /а.с.8, 9/, рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.12.2025 року, яким встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.14-15/.

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області /а.с.7/.

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частки у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , успадкував її чоловік, ОСОБА_3 , що відтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, спадкова справа №169/2018, зареєстровано в реєстрі за №748 /а.с.17/.

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) /а.с.6/.

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 27.06.2001 року, виданого органом приватизації житла ВП «ПУ АЕС» ДП НАЕК, квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 – 1/3 частка; ОСОБА_4 - – 1/3 частка; ОСОБА_1 – 1/3 частка /а.с.13/, що також підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_3 /а.с.10-12/.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №13/02-31 від 22.01.2026 року, приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова О.М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини /а.с.16/.

Згідно з відповіддю №110/01-16 від 19.05.2026 року, наданого на запит суду приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобовою О.М., після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі №6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст. 1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк в три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.07.2026.

Суддя О.О. Волощук