Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №479/104/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/104/25

2/479/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Репушевської О.В.,

при секретарі судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/104/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Ярмолка І.В.,

представник відповідача адвокат Вялова І.М.,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- 02 квітня 2021 року надано під розписку ОСОБА_2 грошові кошти 5000 доларів США. Грошові кошти останній зобов`язався повернути до 02 вересня 2021 року. Відповідно до боргової розписки в разі прострочки виплати суми боргу, ОСОБА_2 зобов`язувався сплачувати 5% від суми боргу за кожен місяць прострочки виплати боргу.

- 30 квітня 2021 року надано під розписку ОСОБА_2 грошові кошти 3750 доларів США. Грошові кошти останній зобов`язався повернути до 30 вересня 2021 року. Відповідно до боргової розписки в разі прострочки виплати суми боргу, ОСОБА_2 зобов`язувався сплачувати 5% від суми боргу за кожен місяць прострочки виплати боргу.

- 27 травня 2021 року надано, відповідно до договору позики, ОСОБА_2 грошові кошти 7500 доларів США. Грошові кошти останній зобов`язався повернути до 27 березня 2022 року. Відповідно до боргової розписки в разі прострочки виплати суми боргу, ОСОБА_2 зобов`язувався сплачувати 5% від суми боргу за кожен місяць прострочки виплати боргу.

- 27 серпня 2021 року надано під розписку ОСОБА_2 грошові кошти 5805 доларів США. Грошові кошти останній зобов`язався повернути до 27 березня 2022 року. Відповідно до боргової розписки в разі прострочки виплати суми боргу, ОСОБА_2 зобов`язувався сплачувати 5% від суми боргу за кожен місяць прострочки виплати боргу.

- 30 вересня 2021 року надано під розписку ОСОБА_2 , грошові кошти 1300 доларів США. Грошові кошти останній зобов`язався повернути до 30 березня 2022 року. Відповідно до боргової розписки в разі прострочки виплати суми боргу, ОСОБА_4 зобов`язувався сплачувати 5% від суми боргу за кожен місяць прострочки виплати боргу.

В порушення умов договору та вимог законодавства, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, суму позики у визначений строк не повернув. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в загальному розмірі 23355 доларів США, нараховані відсотки у розмірі 39160 доларів США, а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала частково, з підстав, викладених у письмових поясненнях від 01 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що:

- згідно з розпискою від 02 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 137750 грн., що на дату складання документа було еквівалентно 5000 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі до 02 вересня 2021 року. Умови розписки передбачають, що у разі прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 сплачує додатково 5% від суми заборгованості щомісяця(а.с.13). Доказів добровільного виконання зобов`язання та повернення коштів відповідач суду не надав. Оригінал розписки знаходиться у позивача.

- згідно з розпискою від 30 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 103125 грн., що на дату складання документа було еквівалентно 3750 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі до 30 вересня 2021 року. Умови розписки передбачають, що у разі прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 сплачує додатково 5% від суми заборгованості щомісяця(а.с.11). Доказів добровільного виконання зобов`язання та повернення коштів відповідач суду не надав. Оригінал розписки знаходиться у позивача.

- згідно з договором позики від 27 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 204375 грн., що на дату складання документа було еквівалентно 7500 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі до 27 березня 2022 року. Умови договору передбачають, що у разі прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 сплачує додатково 5% від суми заборгованості щомісяця(а.с.15-16). Доказів добровільного виконання зобов`язання та повернення коштів відповідач суду не надав. Оригінал розписки знаходиться у матеріалах справи(а.с.128).

- згідно з розпискою від 27 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 154703 грн., що на дату складання документа було еквівалентно 5805 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі до 27 березня 2022 року. Умови розписки передбачають, що у разі прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 сплачує додатково 5% від суми заборгованості щомісяця(а.с.12). Доказів добровільного виконання зобов`язання та повернення коштів відповідач суду не надав. Оригінал розписки знаходиться у позивача.

- згідно з розпискою від 30 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 отримав у борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 34190 грн., що на дату складання документа було еквівалентно 1300 доларів США. Позичальник зобов`язався повернути отримані кошти в повному обсязі до 30 березня 2022 року. Умови розписки передбачають, що у разі прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_2 сплачує додатково 5% від суми заборгованості щомісяця. Доказів добровільного виконання зобов`язання та повернення коштів відповідач суду не надав. Оригінал розписки знаходиться у позивача.

Відповідно до положень ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником коштів у борг із зобов`язанням їх повернення та дату отримання грошей.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу №373/2054/16, дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено в договорі, чинне законодавство не містить. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів в іноземній валюті, яка була отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті та порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц.

Судом встановлено факт отримання відповідачем ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_1 в борг грошових коштів в іноземній валюті в загальному розмірі 23 355 доларів США. На підтвердження вказаного факту позивачем надано оригінал договору позики від 27 травня 2021 року, інші оригінали вказаних розписок знаходяться у позивача. Дані правочини не є оспорюваними, є чинними та відповідають загальним вимогам цивільного законодавства.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої зобов`язання за договорами позики щодо своєчасного та в повному обсязі повернення коштів, що є підставою для примусового стягнення суми основного боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договорами позики у загальному розмірі 23 355 доларів США є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення процентів за прострочення виконання боргових зобов`язань, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що згідно з умовами договорів позики, у разі прострочення сплати основного боргу відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання сплачувати позивачеві ОСОБА_1 проценти у розмірі 5 % від суми боргу щомісячно (що в річному еквіваленті становить 60% річних).

Оскільки відповідач у встановлений договором строк суми позики у загальному розмірі 23 355 доларів США не повернув, у позивача виникло законне право на нарахування передбачених договором процентів за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку, суд зазначає, що за вказаний період арифметична сума нарахованих процентів, виходячи з початкових умов розписки (5% щомісячно від суми позики), складає в загальному розмірі 39 160 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову становить 1 655 293 гривень.

Разом з тим, суд наголошує, що згідно з ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Загальні засади цивільного законодавства, закріплені у ст.3 ЦК України, також передбачають обов`язковість дотримання принципів справедливості, добросовісності та співмірності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 зазначила, що право суду на зменшення розміру санкцій чи відсотків є проявом диспозитивності та суддівського розсуду, спрямованого на недопущення явного збагачення однієї сторони за рахунок іншої та захисту боржника від катастрофічних фінансових наслідків. Цивільні відносини повинні характеризуватися розумним балансом інтересів сторін.

Враховуючи, що відсотки є платою за користування коштами, їхній розмір не може бути явно неспівмірним із наслідками порушення зобов`язання. Стягнення відсотків, які значно перевищують тіло боргу, суперечить принципу розумності.

Оцінивши тривалість прострочення, відсутність доведених збитків у позивача, які не були б компенсовані зростанням курсу іноземної валюти, а також надмірно високий відсоток (60% річних), встановлений у розписках, суд вважає за можливе реалізувати принцип співмірності та справедливості й обмежити розмір відсотків сумою, що становить 50% від основного боргу, тобто:

- за договором позики від 02 квітня 2021 року за період з 03 вересня 2021 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 2 500 доларів США;

- за договором позики від 30 квітня 2021 року за період з 30 вересня 2021 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 1 875 доларів США;

- за договором позики від 27 травня 2021 року за період з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 3 750 доларів США;

- за договором позики від 27 серпня 2021 року за період з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 2 902 доларів США 50 центів;

- за договором позики від 30 вересня 2021 року за період з 30 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 650 доларів США.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 11 677 доларів США 50 центів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 15 140 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15 січня 2025 року. Загальна ціна позову, заявлена позивачем у позовній заяві, становила 2 642 509 гривень, що приймається судом за 100%.

За результатами розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягненню підлягає сума основного боргу в розмірі 23355 доларів США та відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 11677 доларів США, що разом становить 35 032 доларів США 50 центів.

З урахуванням курсу валют, застосованого при визначенні пропорції, гривневий еквівалент задоволених судом вимог складає 1 480 823,77 гривень. Таким чином, частка задоволених судом вимог від загальної початкової ціни позову становить 56% ((1 480 823,77 грн ? 2 642 509 грн ) ? 100%).

З огляду на викладені обставини, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, становить 8484,24 грн.(15140 грн ? 56% ? 100). Решта сплаченого судового збору в сумі 6 655,76 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.141, 258-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу:

- за договором позики від 02 квітня 2021 року в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США;

- за договором позики від 30 квітня 2021 року в розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) доларів США;

- за договором позики від 27 травня 2021 року в розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США;

- за договором позики від 27 серпня 2021 року в розмірі 5 805 (п`ять тисяч вісімсот п`ять) доларів США;

- за договором позики від 30 вересня 2021 року в розмірі 1 300 (одну тисячу триста) доларів США, а всього 23 355 (двадцять три тисячі триста п`ятдесят п`ять) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відсотки за користування грошовими коштами:

- за договором позики від 02 квітня 2021 року за період з 03 вересня 2021 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США;

- за договором позики від 30 квітня 2021 року за період з 30 вересня 2021 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 1 875 (одну тисячу вісімсот сімдесят п`ять) доларів США;

- за договором позики від 27 травня 2021 року за період з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) доларів США;

- за договором позики від 27 серпня 2021 року за період з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 2 902 (дві тисячі дев`ятсот два) доларів США 50 центів;

- за договором позики від 30 вересня 2021 року за період з 30 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року в розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) доларів США, а всього 11 677 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят сім) доларів США 50 центів.

Визначити, що стягнення суми заборгованості в іноземній валюті може бути здійснено у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день фактичного здійснення платежу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8484 (вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 24 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено - 01 липня 2026 року.

Суддя :