Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №479/1812/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1812/25

2/479/362/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

29 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/1812/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС",

представник позивача Романенко М.Е.,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13600 грн. та судові витрати. В обґрунтування зазначає, що 04 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" та відповідачем укладено кредитний договір №1333761754345, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 3400 грн.. 22 липня 2024 року між ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №22072024, відповідно до якого ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" передає (відступає) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату належні йому права, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" приймає належні ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором №1333761754345 від 04 грудня 2023 року до ОСОБА_1 .. У зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 13600 грн., з яких: 3400 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10200 грн. - заборгованість за відсотками. На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість згідно кредитного договору та понесені судові витрати по справі.

Представником позивача ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. За таких обставин, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, в порядку статей 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст.76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 04 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1333761754345, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 3400 грн. строком на 120 днів.

ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" свої зобов`язання за кредитним договором №1333761754345 від 04 грудня 2023 року виконало та надало кредитні кошти на визначену в договорі суму.

У той же час, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором №1333761754345 від 04 грудня 2023 року не виконує та має заборгованість за наданим кредитом в розмірі 13600 грн., з яких: 3400 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10200 грн. - заборгованість за відсотками.

22 липня 2024 року між ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №22072024, відповідно до якого ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" передає (відступає) ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату належні йому права, а ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" приймає належні ТОВ "ФК "ВІВА КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором №1333761754345 від 04 грудня 2023 року до ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням встановлених по справі обставин, положень закону, умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

За положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: - копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 січня 2025 року; - акту про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатам від 17 листопада 2025 року; - ордер про надання правової допомоги.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на їх недоведення, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн..

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором №1333761754345 від 04 грудня 2023 року в розмірі 13600 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн..

В задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу, - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя :