Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №488/1337/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1337/26

Провадження № 2-о/488/63/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

присяжних Воронкової М.О. та Дремової Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

за участю представника заявниці адвоката Качана Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Миколаївська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ :

23.03.2026, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником – адвокатом Качаном Романом Юрійовичем, у якій заявниця просила оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підставу припускати його загибель за особливих обставин – під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .

29.03.2023 ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення сім`ї № 179 про те, що ОСОБА_2 17.03.2023 після артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником, виконуючи бойові завдання під час оборонних дій в районі с. Богданівка Донецької області, при перевірці особового складу виявився відсутнім. Рахується зниклим безвісти за особливих обставин, проводяться пошуки свідків, які могли б спростувати чи підтвердити факт потрапляння в полон чи загибелі.

За фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження № 12023152050000324.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 17-22.03.2023 року» № 177 від 22.04.2023 солдата ОСОБА_2 визнано таким, що зник безвісти 17.03.2023 в районі м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Відповідно до витягу № 20230705-569 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, отриманого на ім`я заявниці, ОСОБА_2 16.06.2023 внесений до цього державного реєстру як особа, зникла за особливих обставин.

З 17.03.2023 заявниця немає ніякого зв`язку з сином та відсутні відомості про його місцезнаходження.

Заявниця не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними зі смертю сина, зокрема спадкування майна.

Посилаючись на викладене, просила заяву задовольнити.

Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито провадження у справі, заінтересованим особам надано строк для подання пояснень по суті заяви.

У судовому засіданні 05.05.2026 представник заявниці підтримав заяву про оголошення ОСОБА_2 померлим, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно і належним чином.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України складання та проголошення судового рішення відкладено до 15.05.2026.

Заслухавши представника заявниці, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах цивільної справи, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Миколаїв Миколаївської області народився ОСОБА_2 про що Жовтневим районним бюро ЗАГС складено актовий запис № 753 від 18.12.1972 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Батьками ОСОБА_2 зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З огляду на повторне свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.07.1989 ОСОБА_5 після реєстрації 08.10.1983 шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 37 від 06.02.2023 солдат ОСОБА_2 вважався таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків до пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації з 06.02.2023.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 151 від 25.03.2023 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 .

Згідно із сповіщенням сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_4 № 179 від 29.03.2023, солдат ОСОБА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , 17.03.2023 після артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником виконуючи бойові завдання під час оборонних дій в районі с. Богданівка Донецької області при перевірці особового складу виявився відсутнім. Станом на сьогоднішній день рахується зниклим безвісти за особливих обставин, проводяться пошуки свідків, які могли б спростувати чи підтвердити факт потрапляння в полон та загибелі.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 90 від 31.03.2023 солдата ОСОБА_2 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 як такого, що в умовах воєнного стану відсутній більше десяти днів – до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

За результатами службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено акт від 20.04.2023 та 22.04.2023 видано наказ № 177 за яким солдата ОСОБА_2 визнано таким, що зник безвісти 17.03.2023 в районі м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області за особливих обставин при захисті Батьківщини, під час ведення наступальних дій в ході виконання бойових завдань при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 № 45/1323 від 12.07.2023 солдат ОСОБА_2 в період з 11.03.2023 до 17.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України м. Часів Яр Донецької області.

За ознаками вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушено кримінальне провадження № 12023152050000324 від 04.04.2023, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № 20230705-569 від 05.07.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув статусу особи, зниклої безвісти 16.06.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Враховуючи надані заявником докази, які дають вагомі підстави припускати про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак доцільно оголосити останнього померлим до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина 3 ст. 46 ЦК України).

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у цих справах громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення громадянина померлим.

Отже, суд дійшов висновку про те, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, вважати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовослужбовець загинув під час виконання військового обов`язку із захисту держави України у російсько-українській війні з вірогідною датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

З тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України можна дійти висновку про те, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 у справі №490/342/17).

У цій справі суд проводить професійно-юридичне тлумачення правової норми, визначеної у ч. 2 ст. 46 ЦК України. Шестимісячний строк, передбачений ч.2 ст.46 ЦК України, належить рахувати з моменту настання події (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 490/342/17), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Тобто, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня закінчення воєнних дій (синонім бойових дій), а не воєнного стану. Воєнна дія згідно з висновком службового розслідування, затвердженим 20.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 , мала місце з 17.03.2023 до 22.03.2023. Під час цього бойового завдання або воєнної дії ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув ОСОБА_2 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Воєнні дії тривають і до нині. В одній з них брав участь і загинув ОСОБА_2 .

Заявниця звернулась до суду із заявою про оголошення особи померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , після спливу шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 ЦК України порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Положеннями п. 3 ч. 2 та ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постановах від 26.04.2023 р. у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 р. у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Докази, які долучені до заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, та які не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Богданівка Часовоярської міської територіальної громади Донецької області. З моменту події 17.03.2023 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців.

До того ж, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 (зі змінами), с. Богданівка Часовоярської міської територіальної громади Донецької області, у період з 24.02.2022 до 20.07.2024 було визначене як територія активних бойових дій, з 21.07.2024 є тимчасово окупованою територією України і виключена з переліку територій, на яких відбуваються активні бойові дії.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Заявник має особисту, в тому числі цивільно-правову заінтересованість, у зміні правового статусу її сина ОСОБА_2 , якого просить оголосити померлим. Оголошення сина померлим заявнику необхідне для оформлення своїх спадкових прав.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника, тобто має індивідуальний характер.

Заявниця просить оголосити померлим ОСОБА_2 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, що встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 686/9938/23 зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Залишаючи у цій справі без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про оголошення військовослужбовця померлим, Верховний Суд виходив із того, що існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов`язку по захисту держави України у російсько-українській війні від дня вірогідної смерті. Крім того, Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

Відтак йдеться про право суду оголосити особу померлою після спливу шести місяців з дати відповідної події, яка загрожувала смертю.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у цьому випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

З огляду на викладене заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Керуючись ст. ст. 16, 46 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89,141, 263-265, 293, 305-308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Миколаєві, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_5 – оголосити померлим.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати село Богданівка Часовоярської міської територіальної громади Донецької області.

Причиною смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати загибель під час виконання бойового завдання в умовах воєнного стану; загибель вважати пов`язаною із виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересовані особи:

Миколаївська міська рада, м. Миколаїв, вул.. Адміральська, буд. 20, код ЄДРПОУ 26565573;

Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану міста Миколаєва, код ЄДРПОУ: 23038206, адреса: 54052, м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, буд. 340/2;

ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 , адреса: м. Київ, пр-т Повітряних Сил, 6.

Повне рішення суду складено 15 травня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова

Присяжні: М.О. Воронкова

Л.О. Дремова