Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №523/5662/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5662/26

Провадження №2/523/4628/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" липня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаря Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, цивільну справу за позовом -

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

Установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилається на те, що 12 листопада 2019 року на підставі укладених договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 5110137600:15:004:0019, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 та розташований на ній житловий будинок загальною площею 289, 8 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, що використовуються для господарських потреб.

У подальшому, у зв`язку з укладанням шлюбу з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 офіційно змінила своє прізвище на – « ОСОБА_6 ».

01 грудня 2020 року Позивач, ОСОБА_1 зареєструвала місце свого проживання, а також місце проживання свого чоловіка, ОСОБА_3 за місцем проживання у будинку АДРЕСА_2 .

У подальшому, 24 червня 2022 року на підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору дарування ОСОБА_1 подарувала, тобто передала у власність ОСОБА_3 1/2 частку земельної ділянки площею – 0,1 га кадастровий номер 5110137600:15:004:0019, а також 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (сім).

Таким чином, на сьогодні ОСОБА_1 є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 .

У серпні 2022 року ОСОБА_1 з огляду на сімейні обставини та на прохання чоловіка, здійснила реєстрацію місця проживання у зазначеному житловому будинку мати свого чоловіка – ОСОБА_2 .

Фактичного проживання у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 не здійснювала та не здійснює.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб №Ц3 8381-ф/о, станом на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , її чоловік – ОСОБА_3 та чоловіка мати – ОСОБА_2 .

З моменту своєї реєстрації у 2022 році, ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 виїхали за кордон, де наразі й постійно проживають. За місцем своєї реєстрації ОСОБА_2 не перебуває. У житловому приміщенні вона не зберігає особистих речей, покинула його добровільно, не користується комунальними послугами та не веде будь-якої господарської діяльності.

Факт тривалої відсутності ОСОБА_2 за місцем реєстрації підтверджується актом про не проживання, складеним сусідами, які засвідчили, що вказана особа у будинку не проживає, у ньому не з`являється та фактично житлом не користується.

За таких обставин, позивав вважає, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком АДРЕСА_2 шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування зазначеним житловим приміщенням, є належним та ефективним способом судового захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Враховуючи зазначене, позивач просила її позов задовольнити, визнавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Пересипського районного суду м.Одеси Сувертак І. В. від 26 березня 2026 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 10,11).

Представник позивача – адвокат Дорошенко С. О. надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивачки, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. (а.с. 31).

Відповідачу направлялась повістки разом з матеріалами позовної заяви за його встановленим місцем реєстрації, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду без вручення адресату. Причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався. (а.с.14).

Третя особа також в судове засідання не прибула, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не сповістила та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін у загальному порядку та відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за згодою сторони позивача. (а.с. 31).

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що 12 листопада 2019 року на підставі укладених договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 5110137600:15:004:0019, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 та розташований на ній житловий будинок загальною площею 289, 8 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами, що використовуються для господарських потреб.

У подальшому, у зв`язку з укладанням шлюбу з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 офіційно змінила своє прізвище на – « ОСОБА_6 ».

01 грудня 2020 року Позивач, ОСОБА_1 зареєструвала місце свого проживання, а також місце проживання свого чоловіка, ОСОБА_3 за місцем проживання у будинку АДРЕСА_2 .

У подальшому, 24 червня 2022 року на підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору дарування ОСОБА_1 подарувала, тобто передала у власність ОСОБА_3 1/2 частку земельної ділянки площею – 0,1 га кадастровий номер 5110137600:15:004:0019, а також 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (сім).

Таким чином, на сьогодні ОСОБА_1 є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 .

У серпні 2022 року ОСОБА_1 з огляду на сімейні обставини та на прохання чоловіка, здійснила реєстрацію місця проживання у зазначеному житловому будинку мати свого чоловіка – ОСОБА_2 .

Фактичного проживання у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 не здійснювала та не здійснює.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб №Ц3 8381-ф/о, станом на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , її чоловік – ОСОБА_3 та чоловіка мати – ОСОБА_2 .

З моменту своєї реєстрації у 2022 році, ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 виїхали за кордон, де наразі й постійно проживають. За місцем своєї реєстрації ОСОБА_2 не перебуває. У житловому приміщенні вона не зберігає особистих речей, покинула його добровільно, не користується комунальними послугами та не веде будь-якої господарської діяльності.

Факт тривалої відсутності ОСОБА_2 за місцем реєстрації підтверджується актом про не проживання, складеним сусідами, які засвідчили, що вказана особа у будинку не проживає, у ньому не з`являється та фактично житлом не користується

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку.

Натомість, позивач повністю підтвердила обґрунтованість своєї позиції, що також вбачається з акту від 09 березня 2025 року, що за місцем реєстрації відповідач не мешкає тривалий час, а саме з 2022 року. Тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особа знімається з реєстрації місця проживання внаслідок набрання чинності рішенням про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням. А судом встановлено факт не проживання на спірній житловій площі відповідача без поважних причин.

На підставі вищезазначеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнавши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,1-13,17-18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 280, 352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя