Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №504/2714/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/2714/26

Провадження №2-о/504/253/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, спільну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,код РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,код РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Подружжя звернулось до суду із спільною заявою, якою просять розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було укладено 09.09.2011р., про що Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради м.Білгород-Дністровськ Одеської області було зроблено відповідний актовий запис від 09.09.2011р. за номером №6.

Від цього шлюбу у подружжя народилися двоє дітей, син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно підтверджується Свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_3 , виданим 06.07.2013 року, про що в Книзі реєстрації народжень 06.07.2013року зроблено відповідний актовий запис за №5891 та Свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_4 , виданим 26.08.2016 року, про що в Книзі реєстрації народжень 26.08.2016року зроблено відповідний актовий запис за №7908 (копія свідоцтв про народження додається).

Спільне життя подружжя виявилось невдалим, через відсутність взаємної любові та порозуміння.

Вони втратили одне до одного почуття кохання та поваги, мають несумісні характери. Вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство, тому надання строку для примирення є недоцільним, оскільки подальші сімейні відносини неможливі.

Заявники вважають, що шлюб має лише формальний характер, тому просять суд задовольнити їх заяву та розірвати між ними шлюб.

Заявники сповіщені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, подали заяви про розгляд справи у свою відсутність, доводи поводу підтримали, просили шлюб розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного:

Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.

Судом встановлено, що заявники припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство.

Сумісне життя суперечить інтересам подружжя.

Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.

Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про розірвання шлюбу ґрунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Судовий збір:

Питання судового збору не порушувалось.

На підставі наведеного, керуючись ст. 105 ч. 3, ст. 109 ч. 3, ст. 110 ч. 1, ст. 112 ч. 2, ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4-13, 76-89, 142, 258-273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ,код РНОКПП: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу за заявою подружжя, – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було укладено 09.09.2011р., про що Виконавчим комітетом Затоківської селищної ради м.Білгород-Дністровськ Одеської області було зроблено відповідний актовий запис від 09.09.2011р. за номером №6..

Рішення після набрання ним законної сили направити до Доброславського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко