Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №295/1258/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1258/26

Категорія 9

2/295/2116/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого – судді Зосименка О.М.,

при секретарі – Хінцинській В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Державний реєстратор Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіна Лілія Євгеніївна про визнання права власності в порядку спадкування, скасування рішення про державну реєстрацію прав,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Державний реєстратор Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіна Лілія Євгеніївна в якому просила суд визнати за нею право власності на частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 80932085 від 19.09.2025 р.), вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіною Лілією Євгенівною щодо об`єкта нерухомого майна за №3205652018040 (квартира АДРЕСА_1 ), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частку вказаного майна як спільної часткової власності. Одночасно просила стягнути судові витрати, а саме 3 961 грн. 77 коп. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 20.01.2026 року державним нотаріусом Поліщук А.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 на спадкове майно, що складається з частини квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим що право власності на частини квартири зареєстроване на іншу особу, а саме на відповідача у справі.

Проте, позивач вказує, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті її рідного брата ОСОБА_3 , оскільки їх батьки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 та їх мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .

Сама квартира АДРЕСА_1 . була придбана 28.09.1993р. за час перебування у шлюбі ОСОБА_3 з ОСОБА_6 , відповідачем у справі, який було розірвано рішенням Тернопільського міського суду від 22.12.1998 р.

Згідно свідоцтва про право власності від 17.03.2000 р. №1351 (дублікат від 24.12.2025 №1525) в спільному сумісному майні подружжя, придбаному ними за час шлюбу, право власності в частці належить ОСОБА_3 .

17.03.2000р. ОСОБА_7 (як продавець) та ОСОБА_3 (як покупець) уклали договір купівлі-продажу частки квартири АДРЕСА_1 , який зареєстровано в реєстрі за №1352 (тобто наступним порядковим номером після видачі свідоцтва про право власності №1351 від 17.02.2000 р). Таким чином, ОСОБА_3 набув іншу частини квартири відтак, єдиним (одноосібним) власником квартири починаючи з 17.03.2000 р. став саме ОСОБА_3 .

ОСОБА_7 в 2013 році змінила прізвище на « ОСОБА_8 » та змінила ім`я з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » та після внесення відповідних змін до реєстрів ДРАЦС стала ОСОБА_2 . В подальшому (09.09.2025 р.), ОСОБА_2 було отримано у державного нотаріусу Житомирського обласного державного нотаріального архіву Предаченко М.Л. дублікат договору купівлі-продажу квартири від 28.09.1993 р. реєстру №2-7561. Скориставшись тим, що відомості про власника квартири до 2025 року в ДРРП були відсутні та отримавши дублікат договору купівлі-продажу квартири 28.09.1993 р. по реєстру № №2-7561, ОСОБА_2 звернулась до державного реєстратора із заявою про внесення відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно із вимогою зареєструвати за нею право власності на квартиру. 18.09.2025 р. державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіною Лілію Євгенівною на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 28.09.1993 р. по реєстру №2-7561 внесено відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що ОСОБА_2 є власницею частини квартири АДРЕСА_1 . Тобто відповідач незаконно заволоділа майном.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися, представником позивача подана заява про розгляд справи у її відсутність, додатково зазначено що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оглянувши спадкову справу, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.26), батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

Як вбачається із свідоцтва серії НОМЕР_5 про народження позивача ОСОБА_1 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_12 (а.с.76). Таким чином позивач у справі та померлий ОСОБА_3 є братом і сестрою.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №565/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцем після смерті останього є ОСОБА_1 , яка в особі представника звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.65).

20.01.2026 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 на спадкове майно, що складається з частини квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим що право власності на частини квартири зареєстроване на іншу особу (а.с. 144).

Одночасно судом встановлено, що між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено та`зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (а.с.211) та в подальшому розірвано рішенням Тернопільського міського суду від 22.12.1998 р. №2-2495/1998 (а.с. 27).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 28.09.1993 р., укладеного між ОСОБА_13 від імені якої діє ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , остання придбала приватизовану квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 201-202).

Статтею 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в статті 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте за спільні кошти подружжя за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно спільної заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 17.03.2000р. на ім`я приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Лубяковій Г.М., щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на квартири АДРЕСА_1 , останні повідомили, що ними в період шлюбу, зареєстрованого 08.10.1988 року, придбана квартира АДРЕСА_1 , а правовстановлюючий документ на квартиру виданий на їм я ОСОБА_7 , просять видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на вищевказаної квартири.(а.с.210).

Таким чином, встановивши, що квартира АДРЕСА_1 була придбана подружжям ОСОБА_15 під час шлюбу за спільні кошти, про що ними повідомлено нотаріусу у письмовій заяві, суд дійшов висновку що дана квартира була спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_15 і належала їм у рівних частках по кожному.

Як вбачається із дубліката свідоцтва про право власності від 17.03.2000р. виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г.М., в спільному сумісному майні подружжя, придбаному ними за час шлюбу, право власності в квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (а.с.21).

Крім того, 17.03.2000р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_7 відчужила квартири АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.1993 р., на користь ОСОБА_3 .

Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала останьому на підставі: свідоцтва про право власності від 17.03.2000р. виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г.М., на частини квартири та договору купівлі-продажу від 17.03.2000р. - на частини квартири.

16.01.2026р. позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , а саме на квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2000р., укладеногоміж ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 20).

Разом з тим, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.01.2026р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , а саме на квартири АДРЕСА_1 , оскільки згідно відомостей з ДРРП право власності на квартири зареєстровано на іншу особу (а.с.19).

Одночасно, як вбачається з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №458449594 від 26.12.2025 року 24.12.2025 року за ОСОБА_16 18.09.2025 року державним реєстратором Сіроткіною Л.Є ,було зареєстровано право спільної часткової власності на квартири АДРЕСА_1 на підставі дублікату договору купівлі продажу серія та номер 290,виданий державним нотаріусом Житомирського обласного державного нотаріального архіву Предаченко (а.с23).

Як вбачається з дублікату договору купівлі-продажу, виданий державним нотаріусом Житомирського обласного державного нотаріального архіву Предаченко М.Л. і дублікат договору купівлі-прродажу, виданий ОСОБА_2 , замість втраченого. Факт зміни прізвища та імен ОСОБА_2 ( ОСОБА_17 ) перевірено.

Як вбачається з виданого дублікату договору купівлі-продажу, договір укладено 28.09.1993 р., між ОСОБА_13 від імені якої діє ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , за умовами якого остання придбала приватизовану квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 155).

Таким чином, встановивши, що реєстрація за відповідачем права спільної часткової власності на квартири АДРЕСА_1 відбулася на підставі заяви відповідача від 18.09.2025 року державним реєстратором Сіроткіною Л.Є. та на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 28.09.1993 р., укладеного між ОСОБА_13 від імені якої діє ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , і відповідно відповідач на момент подання такої заяви державному реєстратору вже не була власником цієї частини квартири, оскільки вже здійснила її відчуження за договором купівлі продажу від 17.03.2000р ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 80932085 від 19.09.2025 р.), вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіною Лілією Євгенівною щодо об`єкта нерухомого майна за №3205652018040 (квартира АДРЕСА_1 ), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати, а саме: 3 961 грн. 77 коп. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 60, 70 СК України, ст.ст. 16, 182, 328 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування ”, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 80932085 від 19.09.2025 р.), вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Сіроткіною Лілією Євгенівною щодо об`єкта нерухомого майна за №3205652018040 (квартира АДРЕСА_1 ), на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 3 961 грн. 77 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко