Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №290/278/21 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 290/278/21

Провадження №1-кп/0274/221/26

ВИРОК

Іменем України

03.07.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання: ОСОБА_2 ,

з участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві кримінальне провадження №12018060150000380 від 15.10.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гнилинці Підволочиського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172, ч. 2 ст. 271 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10 , будучи фізичною особою – підприємцем, про що виконавчим комітетом Житомирської міської ради 30.11.2004 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за № 2 305 000 0000 001275, здійснював діяльність з виробництва деревного вугілля (КВЕД 20.14: виробництво інших основних органічних хімічних речовин) по АДРЕСА_3 , та відповідно до ст. 46 ГКУ має право прийому на роботу та звільнення з роботи осіб, а також право виплати заробітної плати, у зв?язку з чим виконує організаційно – розпорядчі і адміністративні функції.

У своїй діяльності ОСОБА_10 зобов?заний керуватися Конституцією України та законодавством про працю України.

Однак, ОСОБА_10 , працюючи фізичною особою-підприємцем, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою зменшення витрат на оплату праці за рахунок грубого порушення прав найманих працівників, в порушення вимог ст. ст. 43, 45, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 5-1,21,22,24,29,50,54,94,95 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 5, 12, ЗО Закону України «Про оплату праці», з метою отримання прибутку та ухилення від обов`язкових платежів, 17.05.2018 прийняв за місцем здійснення ним підприємницької діяльності, а саме за адресою АДРЕСА_3 наказ про припинення трудового договору з найманим працівником ОСОБА_12 , у той час продовжуючи використовувати найману працю ОСОБА_12 , який виконував різноманітні роботи з виготовлення деревного вугілля та працював у ФОП ОСОБА_10 за місцем здійснення ним підприємницької діяльності по АДРЕСА_3 без належно оформлених трудових відносин, без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без відповідних записів у його трудову книжку, та не зареєструвавши його у фондах соціального страхування, без ведення табелів обліку робочого часу, якому за рахунок виробництва ФОП ОСОБА_10 виплачувалась заробітна плата без сплати податків та інших загальнообов`язкових відрахувань і не поширювалися гарантії, в тому числі конституційно закріплені, передбачені законодавством про працю та соціальне забезпечення.

Вказаними діями, ОСОБА_10 , будучи суб`єктом підприємницької діяльності, грубо порушив законодавство про працю в частині забезпечення прав ОСОБА_12 на соціальний захист, передбачених Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», що виключало право ОСОБА_12 на його забезпечення у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від нього обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених Законом.

Своїми умисними діями, які виразилися у грубому порушенні законодавства про працю, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172 КК України.

Крім того, ОСОБА_10 , будучи зобов`язаним створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно- правових актів, а також забезпечити функціонування системи управління охороною праці, в порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» у період з 07.03.2018 внаслідок недбалого виконання визначених законом обов`язків, не забезпечив належне утримання будівель і споруд, виробного обладнання та устаткування (печі опалення), моніторинг за їх технічним станом, допустив облаштування та експлуатацію у підсобному приміщенні виробничого цеху по вул. Прогресівська, 24 в смт. Романів Житомирської області печі опалення з порушенням п. 2.12 розділу IV «Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання» Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 №1417 без дверцят на топковому отворі, нещільного прилягання листа металу під топковим отвором, відсутності ізольованої одним рядом цеглин підлоги під пічкою, недотримання нормативної відстані від печі до дерев`яної конструкції, що призвело до загибелі найманого працівника ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з яким не укладено трудовий договір.

Так, 15 жовтня 2018 року під час використання найманим працівником ФОП ОСОБА_14 ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з яким фізичною особою- підприємцем не укладено трудовий договір, печі опалення у підсобному приміщенні виробничого цеху по АДРЕСА_3 , внаслідок випадіння джерела запалювання із пічного отвору, на якому відсутні дверцята, на дерев`яну підлогу, що не була захищена листом металу, відбулося займання підлоги, стін та стелі дерев`яного побутового приміщення.

Внаслідок вказаної пожежі найманий працівник ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з яким не укладено трудовий договір загинули на місці пожежі в підсобному приміщенні виробничого цеху ФОП ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 .

Своїми умисними діями, які виразилися у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно – правових актів про охорону праці суб`єктом підприємницької діяльності, що спричинило загибель людей, ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 271 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину свою у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав. Дав наступні показання. В жовтні 2018 року йому повідомили, що у виробничому цеху сталася пожежа, в якій загинули люди. Чому люди знаходилися там у неробочий день, йому невідомо. За місяць до пожежі він приїздив на виробництво і бачив там потерпілого ОСОБА_15 в стані сп`яніння. Попросив його піти додому та проспатися, однак він продовжував приходити на роботу п`яним, за що його було звільнено із забороною бути присутнім на виробництві. Він пропонував ОСОБА_16 допомогти пролікуватися або закодувати його і, коли той погодився, вони знову взяли його на роботу. Відповідно до наказу ОСОБА_17 мав приступити до роботи 16.10.2018, а пожежа сталася 15.10.2018. Наказ про призначення ОСОБА_17 на роботу виданий 12.10.2018 та був поданий до податкової. Заднім числом видати такий наказ неможливо, це легко перевірити. Він оформляв завжди людей по закону, ніколи неоформлені люди у нього не працювали, оскільки бувають перевірки та за це передбачені великі штрафи. На виробництво міг зайти будь-хто, хоча людям було заборонено туди заходити. На той час на виробництві офіційно працювало двоє людей : ОСОБА_18 – майстер виробництва та ОСОБА_13 – підсобний робітник. Графік роботи з 7 год до 12 год, потім з 14 год до 17 год, субота – неділя вихідний. За півтора – два тижні до події вугілля не випалювалося, не було що випалювати, не було постачання деревини. Як правило, деревину привозили люди або постачав лісгосп. ОСОБА_18 йому казав, що у вечірній час проводилося іноді випалювання вугілля. У вихідні дні ніхто на виробництво не виходив. Він відпускав хлопців на вихідні. Намагалися працювати так, щоб нічних змін не було. Під час запалювання бочки та її горіння був ОСОБА_18 . Після тушіння бочки ОСОБА_19 її обліплював глиною і вона мала стояти 2-3 дні. Мительський займався загрузкою бочки та підтримував процес горіння. Деколи йому допомагав ОСОБА_18 . Після пожежі державні служби проводили розслідування і підтвердили факти, на які він вказує. В день пожежі ОСОБА_17 не був працевлаштованим та не є потерпілим. Чому ОСОБА_18 забирав ОСОБА_17 на роботу йому невідомо, він був проти цього, бо були перевірки, він не міг собі цього дозволити. ОСОБА_18 мав своє підпільне підприємство в іншому селі, можливо він туди забирав на роботу. Мительський був відповідальний за пожежну безпеку, був про це наказ. Хлопці загинули тому, що понапивалися і отруїлися чадним газом. Підсобне приміщення було обладнане пічкою, хто її робив, йому невідомо, однак вона не готова була до експлуатації, тому він забороняв нею користуватися. В грубці не було дверцят, вони стояли збоку, не готовий був топковий отвір, мав прийти майстер доробити. Він давав багато коштів на обладнання комфортного робочого місця, ОСОБА_18 організував баню для хлопців. Що стосується процесу випалювання, то бочка 10 кубів розрахована на три дні випалювання. Процес випалювання забезпечувало двоє людей. Після пожежі він спілкувався із сім?ями загиблих, давав кошти, оскільки хлопці загинули на території його виробництва, йому їх шкода, хоч вони були не такі працівники, як йому хотілося, але вони були добрі люди, він чим міг їм завжди допомагав. Не розуміє в чому він винен. Йому 67 років, він має хронічне захворювання, ледь ходить. Йому жаль, що так сталося, він ставився до людей з повагою, жаль тих дітей.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, його вина повністю підтверджується сукупністю наступних безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що померлий ОСОБА_20 був його сином та проживав разом з ним останні 4 роки. У 2018 році його син офіційно працював у ОСОБА_10 на виробництві по виготовленню вугілля, ходив на роботу майже щодня. Працювали вони вдвох з ОСОБА_19 . Їм привозили дрова з лісу, вони їх пиляли, кололи, випалювали і грузили в мішки. Був період, коли син звільнився, але помічник обвинуваченого приїздив і забирав його на роботу, бо не було кому працювати. На роботу син ходив пішки, бо цех знаходився неподалік їхнього будинку. З роботи син приходив брудний, не можна було відмити. Він інколи ходив до сина на роботу, бачив там ОСОБА_19 , заходив у середину приміщення, там син ремонтував скутера, зліва була пічка, бочки стояли прямо, з іншої сторони інвентар. Біля грубки був дерев?яний настіл, дверцят в грубці не було. На умови праці син йому не скаржився, казав, що давали 1000 грн зарплати, а за інші кошти помічник обвинуваченого купував цигарки, «Мівіну», чай. В неділю біля одинадцятої вечора син прийшов вечеряти, сказав, що ще піде на роботу, бо будуть випалювати, а вдень грузили бочки. О котрій він пішов на роботу, не знає, бо пішов дивитися телевізор. Зранку сусідка повідомила, що пожежа. Він побіг на місце події, викликали швидку та пожежників. Він особисто поніс витрати на поховання та пам?ятник. Син допомагав йому вдома, алкогольні напої вживав небагато, коли більше, коли менше, були гарні відносини, конфліктів не було. В день похорону ОСОБА_21 привозив дві тисячі гривень, потім ще спілкувалися з його адвокатом про виплату певної суми, однак нічого так і не виплатили. При призначенні покарання поклався на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_22 суду пояснила, що загиблий ОСОБА_19 був її офіційним чоловіком. Якось її чоловік пішов на роботу на «сутки» (працював добу через добу) і не повернувся додому. Вона пішла його шукати, а потім їй повідомили, що він згорів. ОСОБА_23 не знає, на територію її не пустили. Чоловік працював на підприємстві, що займалося вугільним випалюванням з моменту його відкриття. Знаходилося воно в смт Романів Житомирської області. Керував на місці ОСОБА_24 , а директором був ОСОБА_10 . Заробітну плату віддавав готівкою ОСОБА_24 , який вже помер. Вона теж там працювала неофіційно років 5, допомагала чоловікові, зашивала мішки. З нею за роботу розраховувався ОСОБА_18 . Графік роботи у чоловіка був необмежений, він тижнями був на роботі. На зміні працювало два чоловіки. Її чоловік працював з ОСОБА_25 . Графік роботи розробляла вона, тому їй відомий був графік чоловіка. Робочим місцем у чоловіка була каптьорка, де стояв стіл і лежало кусок матрацу. Це було поряд з бочками, біля яких хлопці рубали дрова і кидали в бочки. В каптьорці по черзі намагалися спати, бочки без нагляду не залишали. Чоловік алкогольні напої вживав, але рідко, звечора міг випити, а зранку йшов на роботу, був відповідальним. Чи вживав він алкоголь на роботі, їй невідомо. На підприємстві працювало багато людей, всіх вона не знає. Після смерті чоловіка ОСОБА_21 пропонував їй 1000 доларів, бо вона залишилася сама з дітьми. ОСОБА_26 проживав з батьком в смт Романів. Вони спілкувалися з ОСОБА_27 , дружили, їх графіки з чоловіком співпадали, разом заступали на добу. В день загибелі її чоловік на виробництві був з

ОСОБА_28 судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив, що загиблий ОСОБА_20 був його ріднім братом. В той ранок йому зателефонував батько та повідомив, що на підприємстві в смт Романів, де працював його брат, сталася пожежа. ОСОБА_30 сталася 15.10.2018. Він приїхав і вони з батьком пішли на місце події. Брат працював більше року на колишньому хімскладі, випалював вугілля, різав та рубав дрова. Вказаний склад знаходився на околиці ОСОБА_31 за 500 метрів від хати батька. Чи працював брат там офіційно, сказати не можу, але гроші отримував. З ним працювали ще хлопці, графіку чіткого не було. Він заходив у середину приміщення, там все було згорівше, пошкоджене полум?ям. Була діжурочка дерев?яна, в якій стояло ліжко, де хлопці їли, грілися. В сусідньому приміщенні стояли бочки і продукція в мішках. Чи було пічне опалення в діжурці, не звернув уваги. ОСОБА_32 проживав з батьком останні п?ять років в АДРЕСА_4 . За день до події розмовляв з братом телефоном, той біля 5 год ранку пішов на роботу. Обвинувачений приїздив на похорон, пропонував кошти. Особисто йому ОСОБА_21 дав біля 4000 грн на поховання. Після того ОСОБА_10 до них не звертався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 пояснила, що потерпілий ОСОБА_8 та його померлий син її сусіди, з якими вона перебуває в нормальних відносинах. ОСОБА_34 знала як сусіда, він був дуже добрий по характеру, проживав через дорогу, іноді міг випити, але п?яницею він не був, приходив до них по воду. Працював ОСОБА_32 у буцигарні, складав з собою обід, який носив у білому пакеті, навпрями йшов на роботу через городи. Туди йшов чистий гарний, а назад – брудний. Що він там робив, не знає. Йшов на роботу рано з 8 год до 9 год, цілий день і вечір вона його не бачила. Зранку йшов додому весь у сажі. Ходив на роботу не щодня, точного графіка вона не знає. Чи був він там офіційно працевлаштований, їй невідомо. Коли ОСОБА_32 захворів, ОСОБА_18 приїздив до нього і забирав хворого на роботу. ОСОБА_18 був керівником ОСОБА_27 , приїздив за потерпілим, брав хлопцям їсти, «Мівіну», цигарки. Приміщення цеху знаходилося за городами, звідти йшов дим, неможливо було дихати. Громада спілкувалася з ОСОБА_18 через дим з виробництва. Останні півроку та останній тиждень ОСОБА_32 ходив на роботу. За декілька днів до пожежі на підприємстві був дим. Пожежі вона не бачила, чула крики, плач. Вона ходила з чоловіком на місце події, бачила там дві великі чорні бочки з дірами та дверцятами. Де був епіцентр горіння, не бачила, бо не заходила всередину. Чи горіли тоді бочки теж не бачила. Бачила, як обвинувачений приїздив з ОСОБА_18 до потерпілого, з якою метою, їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснила, що потерпілий ОСОБА_8 є її сусідом. ОСОБА_36 знала багато років, він проживав з батьком на її вулиці через дві хати, був дуже добрий, алкоголем багато не зловживав. Померлий працював на бочках в ОСОБА_37 , за городами. Він рано йшов на роботу, вона якось запитувала «куди йдеш», казав на роботу. Коли приходив не бачила, графіка не знає. Її чоловік дружив з ОСОБА_27 , знав, що той працює на виробництві, випалює вугілля, по декілька тижнів там працював. Також її чоловік возив на виробництво дрова, бачив, що потерпілий там працював. З ОСОБА_27 працював ще один загиблий – ОСОБА_19 . Вони думали, що ОСОБА_18 там був головним, але хто насправді, вона не знає. ОСОБА_32 дуже довго працював на бочках, років три, а то і більше. Чи офіційно був там він працевлаштований, їй невідомо. Там не було умов для праці, не було світла та води. Пам?ятає, як вранці 15.10.2018 ОСОБА_32 пішов на роботу, а через півгодини почав стріляти шифер. Їй було видно, як горіли бочки сім штук. Її чоловік побіг на місце події, вона побігла до батька ОСОБА_27 , приїхали пожежні. Останнім часом потерпілий постійно ходив на роботу, навіть коли хворів, за ним приїздив ОСОБА_18 і забирав. Бочки працювали постійно, дим ішов на хати. У день пожежі дим йшов уверх, тому може стверджувати, що в день загибелі потерпілого, бочки працювали. На похороні бачила ОСОБА_18 і обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_38 – командир відділення 26 ДПРЧ 1 ДСНС в Житомирській області, суду показав, що точної дати він не пам?ятає, восени, приїхав на виклик гасити пожежу на хімскладах в смт Романів, що за колгоспом. Він керував процесом, бачили дим з даху, вимкнули світло, почали гасити, виявили два обгорілих тіла при вході в ангар злівої сторони. Основна будівля побудована із цегли, а всередині була дерев?яна прибудова. В основному приміщенні були бочки для випалювання вугілля. Тіла були в прибудові, там мабуть була кімната відпочинку, лежали один біля одного на боку. Чи працювати тоді бочки, не пам?ятає. Гасили дах основної будівлі. Причина загорання невідома. Викликали поліцію. Інспекція складає документи за результатами роботи. Кому належить об?єкт, який гасили, йому невідомо. В прибудові печі не пам?ятає, бочки бачив. Епіцентр пожежі був у прибудові.

Свідок ОСОБА_39 – водій 26 ДПРЧ 1 ДСНС в Житомирській області, суду дав покази про наступне. У 2018 – 2019 роках сталася пожежа. Він був пожежним рятувальником, надійшло повідомлення, вони прибули на складське приміщення, гасили дах. Всередині основної будівлі по ліву сторону знаходилась зовсім згорівша прибудова, під час гасіння якої виявили там два тіла. В основному приміщенні знаходилися бочки для випалювання вугілля. Чи працювали тоді бочки, не пам?ятає. Причина пожежі йому невідома, епіцентр пожежі був з прибудови, яка розташована від бочок на відстані 4-5 метрів. Чи відкривали вони бочки, також не пам?ятає.

Свідок ОСОБА_40 суду пояснив, що з потерпілими є сусідами, з ОСОБА_25 він дружив, той був сусідом навпроти. Він працював в лісі, ОСОБА_17 працював на бочках, де випалювали вуголь. Виробництво вугілля було на полі в приміщенні хімскладу, за 400 метрів від його будинку. Він декілька разів привозив туди дрова. ОСОБА_32 працював там різноробочим досить довго. Восени, 6-7 років тому, зранку, йому дружина сказала, що бачила як ОСОБА_32 пішов на роботу через городи. Через деякий час почав тріщати шифер на хімскладах, він побіг туди, зайшов у середину побачив битовку, вона догорала. Горів вогонь, неподалік вогню стояв скутер та газовий балон. Він вибіг, прийшов батько ОСОБА_27 , однак нічим вже не можна було допомогти. Він викликав пожежних. На виробництві був управляючий – ОСОБА_18 . З директором він особисто не знайомий, знає, що казали « ОСОБА_41 ». ОСОБА_17 мав вихідні дні, працював по зміні, графік роботи йому не відомий, але знає, що ходили на роботу постійно, був ненормований робочий день. Коли випалювали бочки, було завжди двоє працівників. ОСОБА_32 працював з ОСОБА_19 , вони в основному вдвох були. Мительського знав, бо містечко невелике, всі один одного знають. Він працював з ОСОБА_27 , робив ту саму роботу, приймав дрова, замірював, випалював. Прибудову хлопці зробили самі, він рідко туди заходив. Прибудова була з дощок збита, була змурована плита з димоходом, там хлопці варили їсти, опалювали взимку, тапчан стояв – вони там і згоріли. Коли він прийшов на місце події, прибудова горіла, стеля впала туди. Його дружина бачила ОСОБА_27 за години дві до пожежі. В цей день бочки бачив, вони горіли – диміли, було багато дров. Дим з труб ішов, значить бочки загружені. На пожежі диму багато було, бочки продовжували диміти. Бочок 5 чи 6 всіх є, а горіло 4-5. Бочки знаходились навпроти прибудови. Охорони на підприємстві не було, він зайшов туди перший, а за ним потерпілий - батько ОСОБА_27 .

Свідок ОСОБА_42 суду дав покази про те, що потерпілі є його сусідами. Йому відомо, що ОСОБА_43 працював близько двох років на території колишнього хімскладу. ОСОБА_32 розповідав, що загружав бочки, випалював вугіль, з ним працював ОСОБА_19 . Пожежа сталася біля сьомої години ранку восени 2019, дим йшов з дверей цеху, він думав, що палять бочки. Саму пожежу описати не може, бо збирався на роботу. Потім сказали, що згоріли хлопці. Напередодні події підприємство працювало, йшов звідти дим, не можна було спати. Керівника підприємства не знає, обвинуваченого бачив один раз на похороні. Йому відомо, що до ОСОБА_27 приїздив ОСОБА_18 , умовляв його вийти на роботу, бо той не хотів виходити, оскільки йому не заплатили. З його дому видно вказане підприємство, дим йшов звідти не щодня.

Свідок ОСОБА_44 – начальник сектора № 10 ДСНС, суду показав, 15.10.2018 він виконував обов?язки начальника, до них надійшло повідомлення про пожежу в цеху по виробництву паливного вугілля. Приїхав на місце події, там вже були працівники чергової частини. Після ліквідації пожежі було виявлено два тіла, він повідомив про загиблих у «102» . На місце пожежі прибула слідчо – оперативна група, яка проводила слідчі дії. СОГ попередньо встановила причину пожежі – пічне опалення. Безпосередній керівник підприємства несе відповідальність за обладнання, опалення. Приміщення, де були знайдені тіла загиблих і пічне приміщення, згоріло. Бочки для випалювання вугілля були в будівлі, їх кількість він не пам?ятає, а також не пам?ятає чи був у бочках вогонь. Директор підприємства до нас за допомогою не звертався.

Свідок ОСОБА_45 – пожежник -рятувальник ДСНС, суду пояснив, що точної дати події він не пам?ятає, вони виїхали на пожежу приміщення колишнього хімскладу, де здійснювалося випалювання вугілля. Пожежа пішла з кімнатки, де були потерпілі. Це підсобне приміщення в середині ангару, займання пішло звідти. Пам?ятає 3-4 бочки було в приміщенні ангару, вони їх відкривали та оглядали. Загорання відбулося не з бочки.

Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях підтверджена і сукупністю наданих і безпосередньо досліджених письмових доказів, які суд вважає належними та допустимими.

Згідно протоколу огляду місця події від 15.10.2018 року, фото таблиці до нього, проведено огляд складського приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_3 . Зафіксовано вигляд в середині приміщення бочок та їх детальний вигляд, загальний вигляд груби, загальний та детальний вигляд трупів.

Відповідно до Акту судово – медичного дослідження (розтину) трупа № 173 від 24.12.2018 встановлено, що з Висновку судово – токсикологічної експертизи № 2290 від 24.10.2018, отриманого 13.11.2018 року : «При проведенні судово – токсикологічної експертизи крові від трупа ОСОБА_46 : виявлений етиловий спирт у концентрації 2,71%о, виявлений карб оксигемоглобін у кількості 26%».

Згідно Висновку експерта № 400 від 24.12.2018 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_13 являється : Комбіноване отруєння оксидом вуглецю та етиловим алкоголем, про що свідчать слідуючі морфологічні ознаки : яскраво- червоний колір внутрішніх органів, м`язів, наявність рідкої крові в порожнинах серця і крупних судинах, повнокрів`я внутрішніх органів, наявність копоті в дихальних шляхах, крововиливи під епікард, під плевру легень яскраво-червоного кольору, наявність етилового алкоголю в крові в концентрації 2.71%о, та оксиду вуглецю в концентрації 26%. Обвуглення м`яких тканин волосистої частини голови, нижніх кінцівок, являються посмертними і утворилися від дії високої температури. При житті ОСОБА_13 страждав алкогольною кардіоміопатією, що підтверджується даними судово - гістологічної експертизи, при якій виявлено : повнокрів`я серця, гіпертрофія та дистрофія міозитів, фіброз строми, в міокарді - прошарки жирової тканини. Дане захворювання в причинному зв`язку зі смертю не знаходиться. Смерть ОСОБА_13 могла наступити в термін та за обставин, вказаних в ухвалі.

Відповідно до Акту судово – медичного дослідження (розтину) трупа № 174 від 24.12.2018 встановлено, що з Висновку судово – токсикологічної експертизи № 2291 від 24.10.2018, отриманого 13.11.2018 року : «При проведенні судово – токсикологічної експертизи крові від трупа ОСОБА_47 виявлено карбоксигемоглобін у кількості 46%, етиловий алкоголь у концентрації 3,12%о».

Згідно Висновку експерта № 399 від 24.12.2018 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_12 являється : Комбіноване отруєння оксидом вуглецю та етиловим алкоголем, про що свідчать слідуючі морфологічні ознаки : яскраво- червоний колір внутрішніх органів, м`язів, наявність рідкої крові в порожнинах серця і крупних судинах, повнокрів`я внутрішніх органів, наявність копоті в дихальних шляхах, крововиливи під епікард, під плевру легень яскраво-червоного кольору, наявність етилового алкоголю в крові в концентрації 3.12%о, та оксиду вуглецю в концентрації 46%. Обвуглення м`яких тканин волосистої частини голови, нижніх кінцівок, являються посмертними і утворилися від дії високої температури. При житті ОСОБА_12 страждав міокардіодистрофією, жировим гепатозом, що підтверджується даними судово - гістологічної експертизи. Дані захворювання в причинному зв`язку зі смертю не знаходяться. Смерть ОСОБА_12 могла наступити в термін та за обставин, вказаних в ухвалі.

Відповідно до висновку Звіту про причину виникнення пожежі в побутовому приміщенні будівлі цеху по виготовленню деревного вугілля, яка сталася 15 жовтня 2018 року, за адресою АДРЕСА_3 , та доданого до нього копії Акту про пожежу від 15.10.2018 з фото таблицею, складеного Т.в.о. начальника Романівського РС УДСНС України у Житомирській області від 16.10.2018, встановлено, що ймовірною причиною виникнення пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації печі.

Згідно даних протоколу огляду місця події від 17.10.2018 з DVD-R диском та План – схемою до нього, проведено огляд приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_3 . Зафіксовано вигляд основного приміщення та його розміри, вигляд дерев`яної споруди всередині, вигляд виявленого моторолера, знищеного вогнем, цегляна піч з комином та прогари в підлозі поруч.

Відповідно до копій Виписки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за № 2 305 000 0000 001275, ОСОБА_10 здійснював діяльність з виробництва деревного вугілля (КВЕД 20.14: виробництво інших основних органічних хімічних речовин) та оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).

Відповідно до копії Договору купівлі – продажу земельної ділянки від 09.04.2015 та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.04.2015 власником земельної ділянки, що за адресою АДРЕСА_3 , є ОСОБА_10 .

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.03.2013 та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2013, власником будівлі, що за адресою АДРЕСА_3 , є ОСОБА_10 .

Згідно копії Дозволу № 1821455100-51 та додатків до нього фізичній особі підприємцю ОСОБА_10 надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами терміном на 10 років, з 10.01.2017 до 10.01.2027.

Відповідно до копії Наказу (Розпорядження) ФОП ОСОБА_10 № 1 від 02.03.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_13 прийнятий на роботу з 07.08.2018 підсобним робітником в цех випалювання вугілля. Згідно копії Трудового договору № 4 від 07.03.2018 визначено права і обов`язки роботодавця ФОП ОСОБА_10 та працівника ОСОБА_13 , а також інші істотні умови.

Відповідно до копії Наказу (Розпорядження) ФОП ОСОБА_10 № 7 від 11.10.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_12 прийнятий на роботу з 16.10.2018 підсобним робітником в цех випалювання вугілля.

Відповідно до копії Наказу (Розпорядження) ФОП ОСОБА_10 № 6 від 11.10.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_24 прийнятий на роботу з 12.10.2018 майстром виробництва в цех випалювання вугілля. Згідно копії Трудового договору № 7 від 11.10.2018 визначено права і обов`язки роботодавця ФОП ОСОБА_10 та працівника ОСОБА_24 , а також інші істотні умови.

Відповідно до повідомлення Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 11.02.2019 зазначено про погодні умови, які були 14 та 15 жовтня 2018 року в смт Романів.

Згідно Висновку експерта № 6/3 від 15.02.2019 причиною виникнення пожежі, яка мала місце 15.10.2018 близько 8 години по АДРЕСА_3 є потрапляння розжарених частинок палива через топковий отвір опалювальної печі на дерев`яну підлогу побутового приміщення. Осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) знаходився на дерев`яній підлозі побутового приміщення під топковим отвором опалювальної печі.

Згідно Висновку експерта № 19/14/2/3 – СЕ/19 від 08.07.2019 встановлено, що відповідальність за дотриманням вимог промислової безпеки та охорони праці на даному підприємстві покладена на фізичну особу – підприємця ОСОБА_10 . Бездіяльність ФОП ОСОБА_10 , яка виражається у відсутності контролю за протипожежним станом приміщення, не відповідає нормативним вимогам та знаходиться у причинному зв`язку, з технічної точки зору, з наслідками даної пожежі, від якої загинув ОСОБА_13 . Порушення в галузі охорони праці на підприємстві ФОП ОСОБА_10 знаходиться у причинному зв`язку зі смертю найманого працівника ОСОБА_13 .

Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 23.04.2019 оглянуто та вилучено документи, долучені до матеріалів справи захисником ОСОБА_48 .

Згідно протоколу огляду місця події, пов`язаного з пожежею від 11.03.2020 з фотоматеріалами на оптичному носії, оглянуто земельну ділянку та приміщення за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до Висновку експерта № 19/14/2/10-СЕ/20 від 30.10.2020 встановлено, що осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) знаходився на дерев`яній підлозі побутового приміщення під топковим отвором опалювальної печі. Причиною виникнення пожежі є потрапляння розжарених частинок через топковий отвір опалювальної печі на дерев`яну підлогу побутового приміщення. Частинки палива, які випали через топковий отвір в наслідок відсутності дверцят є джерелом запалювання та ініціатором процесу горіння. Аварійний стан електричної мережі не є причиною виникнення пожежі, аварійний стан пічного опалення є причиною виникнення пожежі. Використання електричних приладів як то обігрівач, плит тощо (їх несправність) не є причиною виникнення пожежі. Технічною причиною виникнення пожежі є виникнення горіння від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета. Подія пожежі, що досліджується не є нещасним випадком на підприємстві. Нещасний випадок на підприємстві не пов`язаний з виробництвом. Причини нещасного випадку, який стався з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та призвів до смерті останніх, під час виконання робіт на території хімскладу ФОП «ОСОБА_10 » по АДРЕСА_3 встановити неможливо у зв`язку з тим, що останні не виконували під час настання нещасного випадку та загибелі ніяких робіт.Перелік вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності працівниками ФОП « ОСОБА_49 », невиконання яких перебуває в причинному зв`язку з настанням нещасного випадку зазначені в дослідницькій частині арк.74-75.Організація робіт з випалювання деревного вугілля на даному виробництві не відповідає вимогам охорони праці.Стан промислової безпеки та охорона праці на підприємстві ФОП ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_3 не дотримується.Приміщення хімскладу, де здійснювалось виробництво деревного вугілля не відповідає вимогам правил охорони праці та безпеки життєдіяльності лісохімічної промисловості. Відповідальними за проведення робіт та дотримання вимог промислової безпеки та охорони праці на даному підприємстві є ОСОБА_10 та майстер виробництва ОСОБА_24 . Відповідальним за пожежну безпеку на підприємстві призначений ОСОБА_13 . Вказані особи не дотримувалися вимог промислової безпеки та охорони праці.Робота з випалювання деревного вугілля відноситься до категорії робіт з підвищеною небезпекою.Забезпечення виконання тих чи інших правил пожежної безпеки в досліджуваній ситуації покладено на фізичну особу підприємеця ОСОБА_10 , та підсобного працівника ОСОБА_13 . Забезпечення виконання тих чи інших правил охорони праці та безпеки життєдіяльності на даному підприємстві покладено на ОСОБА_10 , та майстра виробництва ОСОБА_24 . На виробництві з випалювання деревного вугілля допускається перебування сторонніх осіб. Порушення в галузі охорони праці на підприємстві ФОП ОСОБА_10 знаходиться у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_13 (найманого робітника) та ОСОБА_12 (особи, з якою не було укладено трудовий договір).

Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 11.12.2020 оглянуто та вилучено папку з написом «Матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 15.10.2018 в смт Романів з ОСОБА_13 .

Згідно листа ГУДПС у Житомирській області від 09.03.2021 ФОП ОСОБА_10 у період з 2016 по 2018 сплачував єдиний соціальний внесок.

Крім того, судом досліджено долучені стороною захисту до матеріалів справи : завірену копію Наказу № 1 – а від 13.03.2018 про призначення відповідальних за пожежну безпеку, відповідно до змісту якої підсобного робітника ОСОБА_13 призначено відповідальним за пожежну безпеку виробничих та складських приміщень за адресою АДРЕСА_3 ; копію Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.10.2028 о 07 год 50 хв у фізичної особи – підприємця ОСОБА_10 , комісією Управління Держпраці у Житомирській області від 18.02.2019, в складі комісії зазначені, в тому чисті, ОСОБА_10 та ОСОБА_24 ; оригінал Наказу (Розпорядження) № 1 від 02.03.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_13 ; оригінал Наказу (Розпорядження) № 7 від 11.10.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_12 ; Наказ № 8 від 19.10.2018 про скасування наказу про прийняття на роботу ОСОБА_12 ; лист Управління Держпраці у Житомирській області від 03.04.2019 № 1663; копію повідомлення про прийом працівника на роботу від 11.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відтак, суд визнає неналежним доказом та не покладає в основу вироку дані Висновку експерта № 10/133 від 09.01.2019, оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, висновок не містить.

До письмових доказів також долучено протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 17.10.2018, який судом не досліджувався відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України та не може бути взятий до уваги.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_12 не є потерпілим у справі, оскільки згідно наказу № 7 від 11.10.2018 він мав приступити до роботи на виробництві лише 16.10.2018, тобто не був офіційно працевлаштованим та перебував на території підприємства без дозволу та з невідомих обвинуваченому причин. Також суд відхиляє доводи захисника щодо перебування загиблих в приміщенні підприємства в неробочий час та у вихідний день. Вказані доводи спростовуються показами потерпілого ОСОБА_8 , який вказав, що його син майже щодня ходив на виробництво по випалюванню вугілля та в день загибелі син був на роботі; показами потерпілої ОСОБА_22 , яка підтвердила, що її чоловік ОСОБА_13 та ОСОБА_26 тривалий час працювали разом в одну зміну та в день пожежі були на робочому місці, крім того потерпіла зазначила, що сама ходила на роботу на вказане виробництво та майже п`ять років працювала там неофіційно, гроші їй платив ОСОБА_24 ; показами свідків: ОСОБА_29 , ОСОБА_33 ОСОБА_35 , ОСОБА_40 , ОСОБА_42 , допитаних в судовому засіданні, які вказали, що ОСОБА_26 постійно працював на виробництві по випалюванню вугілля, з ним працював ОСОБА_13 , іноді ОСОБА_15 забирав на роботу ОСОБА_24 , також підтвердили, що в день пожежі ОСОБА_20 йшов на роботу, а бочки на виробництві були в робочому стані, оскільки з цеху йшов дим.

Зі змісту ч. 2 ст. 271 КК України вбачається, що потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв`язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина – суб`єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу. Визнання особи потерпілим не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об`єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов`язана з ним іншими відносинами – адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільно-правовими.

Для застосування ч. 2 ст. 271 КК України вирішальне значення має саме те, що потерпілий працював на підприємстві, на якому службова особа відповідає за охорону праці, а не юридичне оформлення трудових відносин з такою особою.

Судом встановлено, що згідно наказу № 1А від 13.03.2018 року відповідальним за пожежну безпеку виробничих та складських приміщень призначено підсобного працівника ОСОБА_13 . Однак, відповідно до Висновку експерта № 19/14/2/3-СЕ19 від 08.07.2019 відповідальність за дотриманням вимог промислової безпеки та охорони праці на даному підприємстві покладена на фізичну особу – підприємця ОСОБА_10 . Бездіяльність ФОП ОСОБА_10 , яка виражається у відсутності контролю за протипожежним станом приміщення, не відповідає нормативним вимогам та знаходиться у причинному зв`язку, з технічної точки зору, з наслідками даної пожежі, від якої загинув ОСОБА_13 . Порушення в галузі охорони праці на підприємстві ФОП ОСОБА_10 знаходиться у причинному зв`язку зі смертю найманого працівника ОСОБА_13 . Крім того, Висновком Експерта № 19/14/2/10-СЕ/20 від 30.10.20 встановлено, що відповідальними за проведення робіт та дотримання вимог промислової безпеки та охорони праці на даному підприємстві є ОСОБА_10 та майстер виробництва ОСОБА_24 . Відповідальним за пожежну безпеку на підприємстві призначений ОСОБА_13 . Вказані особи не дотримувалися вимог промислової безпеки та охорони праці.Робота з випалювання деревного вугілля відноситься до категорії робіт з підвищеною небезпекою.Забезпечення виконання тих чи інших правил пожежної безпеки в досліджуваній ситуації покладено на фізичну особу підприємця ОСОБА_10 , та підсобного працівника ОСОБА_13 . Забезпечення виконання тих чи інших правил охорони праці та безпеки життєдіяльності на даному підприємстві покладено на ОСОБА_10 , та майстра виробництва ОСОБА_24 . На виробництві з випалювання деревного вугілля допускається перебування сторонніх осіб. Порушення в галузі охорони праці на підприємстві ФОП ОСОБА_10 знаходиться у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_13 (найманого робітника) та ОСОБА_12 (особи, з якою не було укладено трудовий договір).

Охорона праці в Україні включає в себе систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя та здоров`я працівників. Основні положення охорони праці регулюються Законом України "Про охорону праці", який поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, що використовують найману працю. Роботодавці зобов`язані інформувати працівників про умови праці, небезпечні фактори та можливі наслідки їх впливу на здоров`я.

Пожежна безпека є невід`ємною частиною охорони праці. Основні завдання включають дотримання правил пожежної безпеки, навчання працівників та контроль за дотриманням протипожежного режиму на підприємствах.

Тобто відповідальність за дотриманням вимог промислової безпеки та охорони праці на даному підприємстві була покладена на фізичну особу – підприємця ОСОБА_10 і його бездіяльність ФОП ОСОБА_10 , що виразилася у відсутності контролю за протипожежним станом приміщення, не відповідає нормативним вимогам та знаходиться у причинному зв`язку, з технічної точки зору, з наслідками даної пожежі, від якої загинули ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .

Установивши в порядку статті 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, і ці умисні дії кваліфікує за ч. 1 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю, та за ч. 2 ст. 271 КК України як порушення вимог законодавчих та інших нормативно – правових актів про охорону праці суб`єктом підприємницької діяльності, що спричинило загибель людей..

Таким чином, усупереч посиланням сторони захисту, фактичні дані встановлені судом отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом дослідження під час судового розгляду і згідно зі ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які б свідчили про протилежне, ставили під сумнів законність збирання (формування), процесуального закріплення доказів, об`єктивність їх оцінки судом в аспекті ст. 94 КПК України, не наведено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, пенсіонер.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, у межах санкції статті у виді штрафу.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив умисні закінчені кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України належать: ч. 1 ст. 172 КК України до кримінального проступку та ч. 2 ст. 271 КК України до тяжкого злочину.

В той же час, слід зазначити, що частина 5 ст. 74 КК України встановлює правило, відповідно до якого особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

ОСОБА_10 визнаний винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З дня вчинення ОСОБА_10 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, минуло більше трьох років.

Підстави для зупинення або переривання строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, дослідженими судом доказами не встановлені.

Таким чином, є всі підстави для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_10 вимоги п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, на підставі вироку суду та звільнення обвинуваченого від призначеного покарання за ч. 1 ст. 172 КК України на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

Крім того, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, у межах санкції статті у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані із організаційно-розпорядчими функціями та забезпеченням безпечних умов виконання робіт з підвищеною небезпекою, а також пов`язані із законодавством про охорону праці в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень та таким, що відповідатиме вимогам ст. 65 КК України.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше несудимий, вперше вчинив злочини, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_10 не є особою, небезпечною для суспільства, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України в умовах звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, підлягають стягненню з ОСОБА_10 .

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_10 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 172 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_10 від покарання за ч. 1 ст. 172 КК України у виді штрафу, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права займати посади, пов`язані із організаційно-розпорядчими функціями та забезпеченням безпечних умов виконання робіт з підвищеною небезпекою, а також пов`язані із законодавством про охорону праці в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності, строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 40148 (сорок тисяч сто сорок вісім) грн 60 коп. стягнути з ОСОБА_10 в користь держави.

Речові докази у справі, а саме:

- зразки обгорілої деревини, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Романівського відділення поліції Новоград – Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області – знищити;

- документи додані до клопотання за вх.. 899 від 22.04.2019: журнал реєстрації наказів ФОП ОСОБА_21 на 48 арк; наказ № 1 від 02.03.2018 на 1 арк; наказ № 7 від 11.10.2018 на 1 арк; наказ № 8 від 19.10.2018 на 1 арк; копію акта про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15.10.2018 у ФОП ОСОБА_10 на 3 арк; документи у папці з написом «Матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 15.10.2018 в смт Романів Житомирської області з ОСОБА_13 , підсобним працівником ФОП ОСОБА_10 м. Житомир 2019» на 88 арк – зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1