Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №202/6226/26Провадження № 1-кп/202/1598/2026 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/6226/26

Провадження № 1-кп/202/1598/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпра кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026240000000224 від 04 травня 2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого провідним інженером відділу інженерних вишукувань СО ПАТ «Донбасенерго» ДПР НДІ «Теплоелектропроект», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року у ОСОБА_4 під час спілкування у месенджері «Telegram», який встановлений в його мобільному телефоні, марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 14 Pro 5G» чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , з власного облікового запису « ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , no number» з унікальним іменем « ОСОБА_9 » з ідентифікатором № НОМЕР_4 із особою, відносно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, у якої назва облікового запису « ОСОБА_10 » з унікальним іменем « ОСОБА_11 » та ідентифікатором № НОМЕР_5 , всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони зберігання зображень у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-якого зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях, що посягає на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходиться в явній суперечності з існуючими в суспільстві традиціями, а також завдає шкоди моральному вихованню людей, особливо неповнолітніх, що призводить до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми, виник злочинний умисел, спрямований на придбання дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та подальше умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання матеріалів із ознаками дитячої порнографії, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20 червня 2012 року та Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, 22 грудня 2025 року о 16 годині 33 хвилини, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці здійснив переказ коштів з власної картки № НОМЕР_6 в сумі 150 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_7 , відкритий на ім`я особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, за що остання 22 грудня 2025 року о 16 годині 48 хвилин надіслала матеріали: VID_20251231_100237_961.mp4, VID_20251231_100256_120. mp4, VID_20251231_100300_020.mp4, які відносяться до дитячої порнографії.

У подальшому ОСОБА_4 , придбавши за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем вказані відеоматеріали, які відносяться до дитячої порнографії, та завантаживши їх, почав умисно зберігати на своєму мобільному телефоні, марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 14 Pro 5G» чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 для власного використання без мети збуту чи розповсюдження до моменту їх вилучення працівниками поліції в ході проведення 16.04.2026 санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 3011 КК України, що виразилося в умисному придбані та умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.

01 липня 2026 року між прокурором Дніпровської обласної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.301-1 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.301-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років, строком на 2 (два) роки, із звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з визначенням іспитового строку, покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.

Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз`яснені обвинуваченому.

Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України умисному одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та умисному її зберігання без мети збуту чи розповсюдження.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України та ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; або 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що майно, вилучене у ОСОБА_4 в ході проведення слідчих дій, було одержане ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України, та використовувалося як засіб його вчинення.

За таких обставин, керуючись ст.96-1, ст.96-2 КК України та ст.100 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 спеціальної конфіскації зазначеного майна шляхом його примусового безоплатного звернення у власність держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення судову мистецтвознавчу експертизу у розмірі 1444 гривень 08 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 01 липня 2026 року, укладену між прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права займатись навчальною та/чи виховною діяльністю осіб віком до 18 років, обіймати посади, пов`язані з роботою з особами віком до 18 років, строком на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття основного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 (два) роки, із покладенням на нього наступних обов`язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 1444 гривень 08 копійок.

На підставі ст.96-2 КК України застосувати до ОСОБА_4 , спеціальну конфіскацію речей отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, які підлягають спецконфіскації — звернути в дохід держави.

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiаomi» моделі «Redmi Note 14Pro 5G» чорного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 – звернути в дохід держави; мобільний телефон марки «Xiаomi» моделі «Redmi 9» чорного кольору імеі1: НОМЕР_8 , імеі2: НОМЕР_9 – звернути в дохід держави;

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Суддя ОСОБА_1