Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №127/10700/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10700/26

Провадження № 3/127/2182/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 01.04.2026 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626035 від 28.03.2026 вбачається, що того ж дня о 00 год 58 хв в м. Вінниця по вул. Київська, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом VEVI д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановлений законом порядок у лікаря-нарколога в КНП «ВОКПЛ ім. Академіка Ющенка О.І.» ВОР. Згідно висновку лікаря № 0232 результат позитивний – 1.53 ‰, при цьому велась безперервна відео фіксація на портативні відео реєстратори 277122, 487723. Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засіданні 02.07.2026 ОСОБА_1 не з`явився, надіслав на адресу суду письмове пояснення, згідно з яким повідомив, що керував електросамокатом не він, а інша особа на ім`я ОСОБА_2 , з яким він познайомився того вечора і саме він був за кермом електросамоката, тоді як він був лише пасажиром, тому просить закрити провадження у даній справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Додатково зазначив, що у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, просить розглядати справу без його участі, але за участю його захисника .

Захисник Самохвалов С.В. просив суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, працівники поліції провели огляд на стан алкогольного сп`яніння без повідомлення відповідного командира управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України та склали медичний висновок, також захисник заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з пунктом 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626035 від 28.03.2026, висновком медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 28.03.2026 № 0232 з позитивним результатом – алкотест 6820 – 1,53 ‰, а також відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення з портативних нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та процедура проходження ОСОБА_1 медичного огляду й результат такого огляду.

Зокрема, в ході дослідження судом всіх відеозаписів у сукупності, в тому числі й наданого суду відеозапису із камер спостереження «Безпечне місто» та із портативних нагрудних камер працівників патрульної поліції встановлено, що на записах зафіксовано факт керування саме ОСОБА_1 електричним самокатом та його зупинку працівниками патрульної поліції.

В ході розмови з водієм даного транспортного засобу в нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, останній не заперечував, що саме він керував транспортним засобом - електросамокатом VEVI д.н.з. НОМЕР_2 , а також повідомив, що вживав півгодини тому алкогольний напій – пиво. На пропозицію пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій погодився. Висновком медичного огляду встановлено позитивний результат – 1,53 ‰. Після чого працівниками поліції було роз`яснено його права, та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника Самохвала С.В. на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, а саме акт медичного огляду, є надуманими зважаючи на наступні обставини.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858).

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. На підставі вказаного акта медичного огляду видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння).

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, відсутність акту огляду в матеріалах адміністративної відповідальності не є підставою для непритягнення особи до адміністративної відповідальності зважаючи на те, що факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком медичного огляду № 0232 від 28.03.2026.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

У постанові Верховного Суду по справі №127/5920/22 від 15.03.2023, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сігвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував, як учасник дорожнього руху, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким у стані алкогольного сп`яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП.

Порушень при складанні адміністративного протоколу працівниками поліції при судовому розгляді не встановлено, адміністративний протокол відповідає вимогам, встановленим законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_1 заперечення є надуманими, спрямовані на уникнення останнього від відповідальності. Оскільки наданими суду матеріалами повністю встановлена його вина, тому наявні всі підстави для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Положеннями до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому судом враховано, що керування в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість такого порушення обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані алкогольного сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

Суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, відноситься до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи. Протягом двох годин з часу складення протоколу про адміністративне правопорушення водій самостійно не звернувся до медичного закладу для спростування викладених у протоколі про адміністративне правне правопорушення обставин, а тому його слід визнати винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з розстрочкою його виплати на шість місяців рівними частинами із позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з розстрочкою виплати штрафу на шість місяців рівними частинами по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 40 копійок і з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: