Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №152/710/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/710/26

2/152/773/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський ра йонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання дружини,

учасники справи не викликалися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивачки та відповідача.

1. Позивачка звернулася до суду з цим позовом та вказала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого має доньку — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач окремо проживає та матеріальної допомоги на утримання дитини і позивачки не надає. Позивачка зазначає, що вона є дружиною, з якою проживає малолітня дитина, а тому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня звернення до суду (а.с.1).

2. На підтвердження позовних вимог позивачка надала суду копію паспорта, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, копії витягів з реєстру територіальної громади, копії довідок, копію виписки з медичної картки.

3. Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 12 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху (а.с.18).

6. Ухвалою суду від 22 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 12 червня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачці та відповідачу строк до 26 червня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.21).

7. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою фактичного місця проживання та за зареєстрованим місцем проживання (а.с.23, 24). За інформацією, наданою суду виконавчим комітетом Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області від 12 травня 2026 року, відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_2 (а.с.17). Поштову кореспонденцію, що була надіслана відповідачу за вищезгаданими адресами, останній отримав особисто (а.с.26, 27).

8. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи в суді. Відтак судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

9. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

10. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

11. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

12. Відповідно до копії паспорта позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Рівне Рівненської області (а.с.3).

13. Згідно копії свідоцтва про шлюб, сторони з 21 лютого 2025 року перебувають у шлюбі, що був зареєстрований Шаргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №16 (а.с.5).

14. Відповідно до копії свідоцтва про народження дитини, сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

15. Згідно копії довідки №273, виданої виконавчим комітетом Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області 26 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживає на теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

16. Відповідно до копії довідки №274, виданої виконавчим комітетом Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області 26 березня 2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , однак фактично проживає разом з матір`ю по АДРЕСА_2 (а.с.12).

17. Згідно з копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 20 квітня 2026 року, позивачка проходила амбулаторне лікування у зв`язку із головним болем напруги, розладом функцій шлунка та латентним дефіцитом заліза та дефіцитом вітаміну Д (а.с.13).

18. Підставою даного позову є фактичні обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог, а саме ненадання відповідачем належної матеріальної допомоги на утримання дружини, яка виховує дитину, до досягнення нею трьохрічного віку. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивачки до відповідача про стягнення аліментів на її утримання.

19. Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, Суд, згідно з положеннями статей 77, 78, 79 цього ж Кодексу, вважає ці докази належними, допустимими, достовірними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можливо встановити дійсні обставини справи.

V. Оцінка Суду.

20. Відповідно до положень статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

21. Згідно з статті 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

22. Відповідно до частини другої статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

23. Згідно з частин 8-10 статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

24. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін, як це передбачено частиною четвертою статті 15 СК України.

25. Відповідно до частини першої статті 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

26. Згідно з статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

27. Крім того, згідно з частиною п`ятою статті 49 СК України, дружині-матері мають бути створені у сім`ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов`язків.

28. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

29. Відповідно до частини першої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що враховуючи відсутність у позивача самостійного доходу, та відсутність доказів неможливості надання чоловіком матеріальної допомоги, останній має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

30. У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені.

31. Судом встановлено, що сторони в справі є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дитина проживає разом з матір`ю – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і знаходиться на її утримані.

32. Відповідно до статті 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

33. Пунктом 3 частини першої статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

34. Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

35. Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

36. Враховуючи встановлені обставини справи, суд виходить із того, що позивачка має право на утримання від чоловіка до досягнення спільною дитиною трирічного віку. Разом із тим, визначаючи розмір аліментів, суд враховує засади розумності та справедливості, необхідність забезпечення балансу інтересів обох сторін, а також відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо розміру доходів відповідача та його майнового стану. Як видно з відповіді з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, в першому кварталі 2026 року відповідачем не було отримано майже ніякого доходу, окрім виграшу 1200 грн в лютому 2026 року (а.с.29). За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів у частці 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача є недостатньо обґрунтованим, поставить останнього в скрутне матеріальне становище та призведе до неможливості виконання рішення суду. Відтак суд вважає за доцільне визначити аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що відповідатиме принципам справедливості та співмірності і забезпечить належний захист права позивачки на утримання.

VI. Розподіл судових витрат.

37. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

38. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.

39. Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З цих підстав, Керуючись

статтями 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, на підставі статті 84 СК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружинузадовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

4. Рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення суду складено 3 липня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід.№ НОМЕР_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА