Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №148/1262/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1262/26

Провадження №2/148/1264/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 червня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" ( далі ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 13.07.2021 між ТОВ "ФК "ВЕРОНА" (надалі первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №1929673 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису.

Згідно умов кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 5000 грн; дата надання кредиту - 13.07.2021; строк кредиту - 29 днів; валюта кредиту - UAH; відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу.

ТОВ "ФК "ВЕРОНА" належним чином виконав умови кредитного договору, перерахувавши кошти в сумі 5000 грн на платіжну картку відповідача.

01.12.2023 між ТОВ "ФК "ВЕРОНА" та ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" був укладений договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 17905 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12905 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

У зв`язку з даними обставинами ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" змушено звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021в розмірі 17905 грн та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява від нього, згідно якої він просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує та підтримує клопотання про розподіл судових витрат. Згідно наявної в матеріалах справи заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000 грн. Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просить розгляд справи здійснювати у його відутність, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Обгрунтовуючи відповідь на відзив, останній вказав, що відзив на позовну заяву є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до умов кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, в тому числі пролонгацію кредитного договору. Заборгованість була нарахована не позивачем, а первісним кредитором за укладеним договором та з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Вважає, що доводи відповідача про те, що він є військовослужбовцем та відповідні відсотки за кредитом не підлягають нарахуванню, є безпідставними. Відповідач мав повідомити первісного кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги, однак цього не зробив.

Твердження відповідача стосовно неналежного повідомлення про зміну кредитора за кредитним договором до позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 "…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок первісного кредитора, який вказаний в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України. Однак відповідач не надав доказів, що він сплачував заборгованість за кредитним договором первісному чи новому кредитору.

Також вважає, що правові підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідача в розмірі 9700 грн відсутні.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надішла заява, згідно якої він просить розгляд справи провести у його та відповідача відсутність, підтримує рашіше подані до суду заперечення та інші процесуальні документи. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 5000 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків у розмірі 12905 грн відмовити, застосувавши положення п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, заявлених у розмірі 13000 грн, або зменшити до розумного та співмірного розміру відповідно до вимог ст.137 ЦПК України. Покласти витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн на позивача на підставі ч.9 ст.141 ЦПК україни. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9700 грн.

Обгрунтовуючи відзив на позовну заяву, представник відповідача вказав, що відповідач з 20.06.2022 добровільно пішов боронити кордони України і по теперішній час проходить військову службу у складі ЗСУ (військова частина НОМЕР_1 ). Посилаючись на п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вважає, що відповідач не має сплачувати відсотки у розмірі 12905 грн.

Також стверджує, що заявлений обсяг витраченого часу на надання професійної правничої допомоги не відповідає реальній складності справи та фактичній необхідності виконання заявленого обсягу робіт. Окремі заявлені дії є типовими та не потребують значного часу або складного правового аналізу, що свідчить про завищення вартості послуг в цілому. Зазначена справа є шаблонною для цієї категорії спорів і не потребувала значних часових витрат та вивчення великого обсягу законодавства. Заявлена сума в розмірі 13000 грн є непропорційною та підлягає зменшенню судом як така, що не відповідає критеріям розумності та співмірності. Крім того заявлені витрати не співвідносяться із ціною позову (5000 грн), що свідчить про їх явну непропорційність та фактичне перекладення витрат на відповідача у значно завищеному розмірі.

Відповідач не був належним чином повідомлений про зміну кредитора, у зв`язку з чим був позбавлений можливості добровільно врегулювати спір до звернення позивача до суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат просить врахувати поведінку позивача, яка призвела до виникнення даного спору та необгрунтованого збільшення позовних вимог.

Враховуючи, що спір виник саме внаслідок невиконання позивачем обов`язку щодо належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги та невжиття заходів досудового врегулювання спору, відповідач просить суд покласти витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн на позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засідання встановлено, що 13.07.2021 відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с.8-9) та того ж дня між ним та ТОВ "ФК "ВЕРОНА" (ТМ "ГРОШІ ВСІМ") в електронній формі було укладено кредитний договір №1929673, про що свідчить його копія (а.с.10-15). За умовами даного договору сторони узгодили наступне:

- п.1.1. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.;

- п.1.2. Загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 5000 грн (надалі за текстом - "сума Кредиту";

- п.1.3. Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 13.07.2021 по 10.08.2021 включно;

- п.1.4. Процентна ставка за Кредитом становить 1,90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину;

- п.1.6. Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 7755 грн;

- п.1.7. Мета отримання Кредиту (Кредит, отриманий Позичальником за даним Договором, надається за цільовим призначенням): Кредит надається Позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю, що не суперечать умовам цього Договору та не заборонені чинним законодавством України;

- п.1.8. Кредит надається Позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті Кредитодавця;

- п. 2.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору;

- п.3.2. Проценти за користування Кредитом нараховуються Кредитодавцем в день надання Кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день за період з моменту списання коштів за Кредитом з поточного рахунку Кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок Кредитодавця, але не більше строку, на який надається Кредит;

- п.4.1. Позичальник зобов`язується повернути суму отриманого Кредиту (грошові кошти, які Кредитодавець надав у Кредит, а Позичальник отримав за цим Договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування Кредитом у строки, визначені в Графіку платежів;

- п.9.2. Строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 10.08.2021;

- п.9.4.3. у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах:

- п.9.4.3.1. Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;

- п. 9.4.3.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Договір було підписано відповідачаем одноразовим ідентифікатором G1909.

Згідно копії довідки про ідентифікацію, виданої представником ТОВ "ФК "ВЕРОНА" (а.с.16), вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1928673 від 13.07.2021ідентифікований ТОВ "ФК "ВЕРОНА". Акцепт договору позичальником (підписанння аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системі https://topcredit.ua/. Одноразовий ідентифікатор G1909, дата відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 13.07.2021, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор 380632865566.

ТОВ "ФК "ВЕРОНА" у повному обсязі виконало свої зобов`язання за кредитним договором. Цей факт підтверджується копією повідомлення ТОВ "САНРАЙС ФІНАНС" від 19.03.2026 № Вих.1903/2026-3 (а.с.22) про успішне перерахування 13.07.2021 грошових коштів у розмірі 5000 грн на картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 . Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Натомість відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував.

Згідно копії розрахунку заборгованості за договором №1928673 від 13.07.2021, проведеним первісним кредитором (а.с. 71-73) вбачається, що станом на 19.10.2021 розмір заборгованості відповідача становить 17905 грн, з яких: 5000 грн - залишок по тілу кредиту; 12905 грн - прострочеі відсотки.

01.12.2023 між ТОВ "ФК "ВЕРОНА" та ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" було укладено договір №1-01/12/2023 відступлення права вимоги, про що свідчить його копія (а.с.17-18), за умовами даного договору сторони узгодили:

- п.1.1. кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону-кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора вдпоідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні та усіх судових спорах, пов`язаному з правом вимоги;

- п.1.2. в дату підписання цього договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором.

Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі. З дати підписання договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора;

- п.1.6. у дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав кредитора щодо боржників, зазначених у Додатку 1 до цього договору;

-п.2.1. загальна вартість прав вимоги за договором становить 20000 грн.

Згідно копії квитанції про виконання платіжної інструкції №1172 від 30.12.2025 (а.с.24) ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" перерахувало на рахунок ТОВ "ФК "ВЕРОНА" оплату послуг згідно договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023 в розмірі 20000 грн.

Відповідно до копії витягу з РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023 (а.с.16), вбачається, що ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021на суму 17905 грн, з яких: 5000 грн - залишок по тілу кредиту; 12905 грн - залишок по відсотках.

Згідно копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021 ОСОБА_1 (а.с.15) вбачається, що станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача перед ТОВ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" за кредитним договором складає 17905 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12905 грн - прострочена заборгованість за процентами.

У зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за кредитним договором№1928673 від 13.07.2021 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором, відповідач порушує свої зобов`язання за ним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У свою чергу, доводи представника відповідача щодо звільнення відповідача від сплати відсотків за кредитним договором у зв`язку з проходженням військової служби у Збройних Силах України суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Наявна в матеріалах справи копія довідки від 12.06.2026 № 249/49/706, видана командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с. 44), свідчить про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 20.06.2022. Водночас нарахування відповідачу процентів за користування кредитом здійснювалося за період з 13.07.2021 по 19.10.2021, тобто до моменту його призову на військову службу. Таким чином, правові підстави для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом на підставі п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у цьому випадку відсутні.

Твердження представника відповідача про те, що неотримання повідомлення про зміну кредитора позбавило відповідача можливості добровільно врегулювати спір, повністю спростовуються посиланнями представника позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловленою у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, оскільки неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, а лише надає право сплатити кошти первісному кредитору.

Урахувавши доводи учасників справи, перевіривши розрахунок заборгованості (а.с. 23–29), проведений первісним кредитором, та дослідивши умови кредитного договору, суд встановив, що зазначений розрахунок є правильним та обґрунтованим. Проценти нараховувалися первісним кредитором у межах строку кредитування, з урахуванням умов пролонгації кредитного договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що твердження представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків є безпідставними, тоді як доводи представника позивача щодо розміру заборгованості повністю підтверджуються матеріалами справи.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021в розмірі 17905 грн.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України гарантується кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктами 4, 6, 9 ч.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вказав, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Відповідно до ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано такі документи:

- копію договору № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 (а.с. 17–20), згідно з яким сторони погодили, що: п. 3.1: вартість послуг адвоката (гонорар) обчислюється на основі погодинної оплати у розмірі 2 000 грн за одну годину фактично витраченого часу; п. 3.3: факт надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що містить їх детальний опис та перелік здійснених витрат.

- копію Додаткової угоди № 1 від 20.01.2026 до договору № 09/07/2025 (а.с. 21), відповідно до якої сторони змінили вартість години правової допомоги, встановивши її у розмірі 2 500 грн;

- копію акта про отримання правової допомоги від 15.06.2026 (а.с. 79), який містить перелік наданих послуг, обсяг витраченого часу, вартість однієї години роботи, а також загальну вартість послуг у розмірі 13000 грн;

- копію рахунку №15.06.2026-106 від 15.06.2026 (а.с. 82) на суму 13000 грн;

- копію платіжної інструкції № 2851 від 15.06.2026 (а.с. 80) на суму 13000 грн з призначенням платежу: "за правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги №09/07/2025, згідно рахунку 15.06.2026-106 ";

- копію довіреності від 09.07.2025 (а.с. 7) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 (а.с.23).

Суд враховує доводи представника відповідача про те, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 13000 грн є неспівмірними зі складністю справи, яка є типовою, шаблонною для цієї категорії спорів і не потребувала значних часових витрат та вивчення великого обсягу законодавства. Окремі дії адвоката були стандартними й не вимагали складного аналізу. Крім того, заявлена сума є явно непропорційною порівняно з ціною позову, не відповідає критеріям розумності та підлягає відмові або зменшенню.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: "витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Судом встановлено, що фактично правнича допомога адвоката Пархомчука С.В. полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, складанні відповіді на відзив, а також заяв: про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та про розгляд справи без участі.

Визначаючи заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи для сторін, ціни позову, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою. При цьому суд враховує, що справа, що розглядається для представника позивача є типовою, не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, а тому суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Саме така сума буде відповідати критерію реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,20 грн (а.с.1).

У зв`язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, а тому надані його представником докази на підтвердження їх понесення судом не досліджуються та оцінці не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, п. 4, 6, 9 ч.1 ст.1, п.1, 6 ч.1 ст.19, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження якого: вул.Саперне Поле, 12, м.Київ, 01042, заборгованість за кредитним договором №1928673 від 13.07.2021в розмірі 17905 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять гривень), з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12905 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЕКШН", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження якого: вул.Саперне Поле, 12, м.Київ, 01042, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, а разом 7662,40 грн (сім тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: