Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №145/802/22 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/802/22

Провадження №3-в/145/5/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши подання провідного інспектора Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області Соколенко О.І. щодо вирішення питання про давність виконання постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2022 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

В С Т А Н О В И В:

Провідний інспектор Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області Соколенко О.І. звернулася до суду із поданням, в якому просить вирішити питання про давність виконання постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2022 року щодо ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи подання посилається на те, що 14.09.2022 року до Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області надійшла на виконання вказана вищевказана постанова. 13.12.2022 року ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомився з умовами та порядком відбування суспільно- корисних робіт, в той же день йому видано направлення на відпрацювання 120 годин таких робіт у КП "Гніваньводопостач". Однак, з 16.12.2022 року ОСОБА_1 до роботи не приступив. 26.12.2022 р. надійшла відповідь на запит від КП "Гніваньводопостач" згідно якої ОСОБА_1 прибув на підприємство та був відправлений для проходження попереднього медичного огляду і в Тиврівський районний військкомат для поновлення на обліку. Також 26.12.2022 року з метою складання протоколу про адмінправопорушення за ст.183-2 КУпАП ОСОБА_1 було надіслано виклик до органу пробації. 04.01.2023 року ОСОБА_1 з`явився та на нього було складено протокол за ст. 183-2 КУпАП. 15.03.2023 року до Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області надійшла постанова Тиврівського районного суду від 27.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 183-2 КУпАП та накладено стягнення у виді арешту на строк 3 доби з моменту затримання.

16 та 27.03.2023 року ОСОБА_1 надіслано виклики до відділу пробації, на які він не з`явився. Згідно повідомлення в/ч НОМЕР_1 від 22.05.2024 року ОСОБА_1 наказом командира військової частни НОМЕР_1 від 16.02.2023 року було зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 . Таким чином, постанова Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2022 року, яка набрала законної сили 02.09.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.183-1 КУпАП залишається без виконання більше двох років у зв`язку з проходженням ним служби в ЗСУ.

Провідний інспектор Вінницького РВ № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області Соколенко О.І. в судовому засіданні просила подання задовольнити з підстав, викладених у ньому.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив подання задовольнити.

Вислухавши учасників справи, розглянувши подання, суд дійшов висновку, що подання необхідно задоволити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Системний аналіз основних положень КУпАП, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 КУпАП законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка скерована судом до виконання, однак не прийнята відповідним органом до виконання, що в свою чергу надає надзвичайно широкі можливості для зловживань у процесі виконання цих судових рішень, необґрунтовано обмежує права, свободи і законні інтереси осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності та взагалі нівелює завдання КУпАП і зводить нанівець певні засади судочинства, які закріплені у ст. 1, 7, 39, 245, 246, 268, 298, 300, 303, 305 і 326 КУпАП; розділ I Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; ст.ст.3, 24, 55, 124, 129, 129-1 Конституції України.

Таким чином, законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою) який виніс постанову.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, принцип mutatis mutandis, рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положення КУпАП не містить поняття строки давності виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а "необмежений строк виконання" своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно з яким, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

Натомість, строки давності виконання обвинувального вироку передбачені в КК України, а саме, ст. 80, розділ ХІІ "Звільнення від покарання та його відбування" і регламентують звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Таким чином, порушено інший фундаментальний із принципів права - принцип справедливості, оскільки засуджені, які вчинили кримінальне правопорушення, в порівнянні з адміністративним правопорушенням на підставі ст. 80 КК України звільняються судом від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Крім того, КСУ у пунктах 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що "не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення", а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним". У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи з принципу верховенства права, давність виконання постанови про накладення стягнення у виді адміністративного арешту не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку у кримінальному провадженні, у якому особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано: два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, яким і є арешт, згідно п. 8 ст. 50, ст. 60 КК України; п. 7 ч. 1 ст. 24, ст. 32 КУпАП.

З часу набрання законної сили постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУПАП і накладення стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше двох років.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із проходженням ним військової служби, відповідно до статей 304 КУпАП та 80 КК України, його слід звільнити від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 303, 304 КУпАП, ст. 80 КК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Подання задоволити.

Визнати постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2022 року за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (судова справа №145/802/22), такою, що не підлягає виконанню, у зв`язку із закінченням строку давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, призначеного постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 серпня 2022 року за ч.1 ст. 183-1 КУпАП (судова справа №145/802/22) у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Копилова Л. В.