Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №141/352/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/352/26

Провадження №2/141/322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/352/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

05.05.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сабарівка Вінницького району Вінницької області помер чоловік позивача ОСОБА_1 та батько відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_2 , який заповіту не залишив.

До спадкоємців першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України, належать позивач ОСОБА_2 , яка є дружиною спадкодавця, а також відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – діти спадкодавця.

Позивач у відповідності до вимог ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті спадкодавця шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України строк та Немирівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Однак, у зв`язку із відсутністю у матеріалах спадкової справи заяв відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про прийняття чи відмови від прийняття спадщини, а також у зв`язку із ненаданням нотаріусу документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину та оформлення спадкових прав, нотаріально оформити прийняття спадщини позивач позбавлена можливості, в підтвердження чого суду надано відповідні постанови нотаріуса № 218/02-14 від 18.03.2026 та № 219/02-14 від 18.03.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,9591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0034, яка розташована на території Оратівської селищної ради (за межами населеного пункту с. Сабарівка), а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,706 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0133, яка розташована на території Оратівської селищної ради (за межами населеного пункту с. Сабарівка).

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі № 141/352/26 та призначено підготовче судове засідання на 09.06.2026, виклик відповідача ОСОБА_2 вирішено здійснити шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, а також витребувано у Немирівській державній нотаріальній конторі Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підготовче судове засідання, призначене на 09.06.2026, не відбулось та було відкладено на 25.06.2026, у зв`язку з неявкою сторін.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час, день та місце судового засідання, 25.06.2026 в підготовче судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила.

Натомість, 25.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 25.06.20269 про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про час, день та місце судового засідання, 25.06.2026 в підготовче судове засідання не з`явилися, повноважного представника до суду не направили, правом на подачу відзиву не скористались.

При цьому, 25.05.2025 до суду надійшли відповідні заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Як убачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи № 141/352/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із свідоцтва про шлюб (виданого повторно) серії НОМЕР_1 , 07.01.1989 між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_5 було укладено шлюб, актовий запис № 2. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сабарівка Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19.08.2025 складено відповідний актовий запис № 202, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19.05.2025 Оратівською селищною радою.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77339808 від 28.12.2016 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,706 га, що розташована на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523184700:02:004:0133, тип власності: приватна, розмір частки – 1.

Також відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523184700:02:004:0133 площею 0,706 га, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Як убачається з Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9964289812026 від 02.05.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0523184700:02:004:0133 становить 32194,91 грн.

Поряд з цим, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77341340 від 28.12.2016 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9591 га, що розташована на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523184700:02:004:0034, тип власності: приватна, розмір частки – 1.

Також відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523184700:02:004:0034 площею 1.9591 га, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Сабарівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9964289792026 від 02.05.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 0523184700:02:004:0034 становить 89338,59 грн.

Як убачається зі змісту довідки Балабанівського старостинського округу Оратівської селищної ради № 20/07.00.21.-15 від 09.02.2026, відповідно до запису погосподарської книги с. Сабарівка Вінницького району Вінницької області (книга № 1, особовий рахунок № НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вашківці Вижницького району Чернівецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На день смерті був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_1 . Також за вказаною адресою на день смерті спадкодавця були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , – дружина, а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , – син.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85266168 від 15.05.2026 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена 13.02.2026 Немирівською державною нотаріальною конторою, стан чинний, номер у нотаріуса – 13/2026, номер у Спадковому реєстрі – 75225004.

З матеріалів зазначеної спадкової справи № 13/2026 після смерті ОСОБА_2 убачається, що справу розпочато 13.02.2026 за заявою ОСОБА_1 .

Зокрема, відповідно до заяви від 05.02.2026, зареєстрованої у реєстрі за № 1-22 та поданої Немирівській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_1 повідомляє, що вона приймає спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_2 , а також зазначає, що іншими спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України є діти померлого, а саме: дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_4 .

Однак, постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 218/02-14 від 18.03.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу земельну ділянку площею 1,9591 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Сабарівська сільська рада, належну ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи заяв спадкоємців першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України, а саме заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про прийняття чи відмови від прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю у спадкоємця необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема витягу з Державного земельного кадастру.

Також постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 219/02-14 від 18.03.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу земельну ділянку площею 0,706 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Сабарівська сільська рада, належну ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю у матеріалах спадкової справи заяв спадкоємців першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України, а саме заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про прийняття чи відмови від прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю у спадкоємця необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема витягу з Державного земельного кадастру.

Отже, оскільки позивач позбавлена можливості оформити у нотаріальному порядку свої спадкові права на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,9591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0034, та на земельну ділянку площею 0,706 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0133, які розташовані на території Оратівської селищної ради (за межами населеного пункту с. Сабарівка), що належали її чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання звернулася до суду із даним позовом

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

А згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи № 141/352/26 доказами (зокрема, згідно відомостей заведеної нотаріусом спадкової справи № 13/2026), позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті свого чоловіка, та, відповідно, батька – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 1,9591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0034, а також із земельної ділянки площею 0,706 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0133, які розташовані на території Оратівської селищної ради (за межами населеного пункту с. Сабарівка).

Так, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк.

Однак, оскільки інші спадкоємці першої черги за законом, а саме відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не подали нотаріальній конторі жодних заяв про прийняття чи відмови від прийняття спадщини, а також у зв`язку із відсутністю необхідних документів для оформлення спадкових прав, позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановами державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 218/02-14 від 18.03.2026 та № 219/02-14 від 18.03.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

При цьому, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно поданих відповідних заяв від 08.06.2026 та від 24.06.2026 не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Отже, за вказаних фактичних обставин справи № 141/352/26, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна після померлого ОСОБА_2 , зокрема, той факт, що спадкодавець за час свого життя набув право враво власності на земельну ділянку площею 1,9591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0034, та на земельну ділянку площею 0,706 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0133, які розташовані на території Оратівської селищної ради (за межами населеного пункту с. Сабарівка), а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачами та відсутності інших спадкоємців за законом, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 315, 258, 259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 1,9591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0034, яка розташована на території Оратівської селищної ради Вінницького (раніше Оратівського) району Вінницької області (за межами населеного пункту с. Сабарівка), в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 0,706 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523184700:02:004:0133, яка розташована на території Оратівської селищної ради Вінницького (раніше Оратівського) району Вінницької області (за межами населеного пункту с. Сабарівка), в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 03.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідачі:

ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Климчук