Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №127/18430/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №127/18430/26

Суддя: Ясінський Ю. А.

Справа № 127/18430/26

Провадження №:3/138/486/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Ясінського Ю.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого директором СО «Могилів-Подільські енергомережі», тел. НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673526 від 23.05.2026 ОСОБА_1 обвинувачується в том, що 23.05.2026 о 12 год. 10 хв. по вул. Гоголя, 16 в м. Вінниця водій ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на автомобіль «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , що стояв, після чого залишив місце пригоди.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673509 від 23.05.2026 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 23.05.2026 о 12 год. 10 хв. по вул. Гоголя, 16 в м. Вінниця водій керував автомобілем «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_5 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що 23.05.2026 близько 12 год. 05 хв. рухався своїм автомобілем «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_5 , по вул. Пирогова в м. Вінниця від ринку «Урожай» в бік центру міста. Зупинився на перехресті вул. Пирогова та вул. Малиновського на червоний сигнал світлофора. Його авто знаходилось на перехресті в середній смузі. Після зеленого сигналу світлофора він розпочав рух, не змінюючи смуги руху. При наближенні до перехрестя, побачив у дзеркало заднього виду, що до нього небезпечно наблизився автомобіль білого кольору «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 ,, зробив невеликий маневр праворуч, щоб уникнути зіткнення. Ні удару, ні звуку клаксона не почув і продовжив рух. На вулиці Гоголя його наздогнав водій білого авто, підрізав, він змушений був зупинитись. Водій даного авто вибіг, почав кричати, сказав, що сталось ДТП і він пошкодив його авто. При цьому його авто було щойно вимите, та слідів ДТП на ньому не було, тоді як авто «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , було брудне із низкою пошкоджень. Він запитав, яке із цих пошкоджень виникло внаслідок цього ДТП, тоді водій вказав на якесь пошкодження на правому передньому крилі і сказав, що це об його авто. Він пішов шукати сліди пошкодження на своєму авто і знайшов невелику потертість на лівій частині заднього бампера свого авто, проте, вимивши після цього автомобіль, вказана «потертість» зникла, це було забруднення, а не подряпини. Через те, що він поспішав, запропонував водію автомобіля «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , обмінятись контактами, зустрітись пізніше та вирішити питання шляхом складання Європротоколу, якщо йому будуть надані докази його вини, на що той погодився, а ОСОБА_1 поїхав у своїх справах. Через деякий час йому зателефонував працівник поліції та попросив повернутись на місце, де він з водієм авто «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , оглядали свої автомобілі, що він і зробив, при цьому йому демонстрували якісь відео, які чомусь працівником поліції не долучено до матеріалів справи, складали план-схему, хоч це місце знаходилось на відстані більше кілометра від місця, де як стверджував потерпілий, сталась ДТП, після чого склали на нього протоколи про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 згодом звернувся із запитом до управління патрульної поліції у Вінницькій області з метою отримання відеозапису дорожньої обстановки з камер відеоспостереження, розташованих на перехресті вулиць Пирогова та Малиновського у м. Вінниці в момент події, проте йому такі надано не було, оскільки УПП у Вінницькій області такими не володіє. Надав суду вказаний запит та відповідь на нього.

Потерпілий ОСОБА_2 викликався в судове засідання, шляхом надіслання йому повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в матеріалах справи, однак конверт з повісткою про виклик до суду повернувся з поміткою «адресат відсутній».

Також судом було досліджено матеріали справи, зокрема протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673526 від 23.05.2026, №673509 від 23.05.2026; витяги з бази даних з приводу вчинення вказаних адміністративних правопорушень; схему місця ДТП від 23.05.2026; рапорт інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УВП у Вінницькій області ДПП Тараса І. від 23.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, документи надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний серед іншого з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Положенням ст.124 КУпАП передбачена відповідальність за порушеннями учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Санкцією ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , які не спростовані матеріалами справи, останній не допускав зіткнення з автомобілем «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , рухався середньою смугою по вул. Пирогова в м. Вінниці, при цьому саме водій вказаного автомобіля рухався за ним та здійснював непередбачувані маневри. Більше того, на автомобілі ОСОБА_1 відсутні характерні сліди дорожньо-транспортної пригоди, тоді як будь-які інші докази, зокрема висновки автотранспортних досліджень (експертиз), показання очевидців, які б свідчили про зворотнє, відеодокази тощо в матеріалах справи відсутні.

Крім того, самі протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №673526 від 23.05.2026 та серії ЕПР1 №673509 від 23.05.2026, якими держава в особі уповноваженого працівника поліції висуває обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушення містять суперечливі відомості.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673526 від 23.05.2026 водій ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на автомобіль «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , що стояв, після чого залишив місце пригоди, тоді як згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673509 від 23.05.2026 останній здійснив ДТП з автомобілем «Renault Zoe», д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному з ним напрямку. Крім того, в протоколах вказана різниця в часі ймовірних порушень складає 3 хвилини, що не відповідає письмовим поясненням учасників. В схемі ДТП зазначено в одному місці, що пошкодження на обох автомобілях зафіксовані на бокових лівих частинах, а в іншому місці зафіксовано, що на авто потерпілого пошкодження має місце на правій боковій частині.

Таким чином самі протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них працівником поліції матеріали оформлені вкрай непрофесійно і не доводять факту ДТП та вини ОСОБА_1 , в тому числі і умисного залишення ним місця ДТП.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом» вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено безсумнівно вину ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 13.1 ПДР України, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, встановивши, що працівником поліції не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, суд відповідно приходить до висновку про недоведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто в залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, приймаючи до уваги те, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували його винуватість у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та навіть самого беззаперечного факту такої пригоди, суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 122-4, 124, 247 ч. 1 п. 1, 251, 255, 268, 280, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя Ю. А. Ясінський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua