Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №134/1122/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1122/26

3/134/231/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Лабай О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, курсанта 4 навчального взводу 2 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно протоколу А1890 №140/26 03.06.2026 о 17:43 прикомандированим мед братом клініки медичної реабілітації та відновлювального лікування ВМКЦ ЦР сержантом ОСОБА_2 було виявлено відсутність курсанта 4 навчального взводу 21 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , якого було направлено на консультацію лікаря до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Солдат ОСОБА_1 самовільно залишив без зброї місце тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 . Проте в результаті пошукових заходів 04.06.2026 о 20:15 пошуковою групою розшуку військовослужбовців, які здійснили самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 спільно з представниками ВСП Вінницької області на чолі з старшим сержантом ОСОБА_3 , було виявлено курсанта 4 навчального взводу 21 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , який 03.06.2026 самовільно залишив з консультації лікаря місце тимчасового розміщення 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , про що було зроблено доповідь у встановленому порядку, в ході бесіди з військовослужбовцем він погодився повернутись до військової частини і його було доставлено до тимчасового місця розташування 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки у формі SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений у заявці про отримання судової повістки в електронній формі.

В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, у зв`язку з необхідністю виконувати службові обов`язки, вказав, що з протоколом згоден, вину визнає повністю, просить призначити покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає за можливе справу розглядати без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.3 ст. 172-11 КУпАП відповідальність настає у випадку самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується:

- протоколом А1890 № 140/26 від 05.06.2026, згідно з яким, військовослужбовець солдат 03.06.2026 самовільно залишив з консультації лікаря місце тимчасового розміщення 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , про що було зроблено доповідь у встановленому порядку, в ході бесіди з військовослужбовцем він погодився до військової частини і його було доставлено до тимчасового місця розташування 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 136 від 08.05.2026;

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно – господарської діяльності) № 2701 від 03.06.2026 про призначення службового розслідування самовільного залишення місця тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки солдатом ОСОБА_1 03.06.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вказав, що приблизно о 16:30 год. 03.06.2026 самовільно залишив місце несення служби, перебуваючи на консультації лікаря у м. Вінниці, залишившись без нагляду вирішив скористатися нагодою поїхати до дому в м. Одеса. 04.06.2026 року приблизно о 20:00 год. прибув на автовокзал м. Вінниця, де його затримав патруль ІНФОРМАЦІЯ_3 , при бесіді виявив згоду повернутися в підрозділ і був доставлений до 2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 . Про своє рішення жалкує та обіцяє більше такого не скоювати. Визнає свою провину та готовий нести відповідальність за законами України.

- письмовими поясненнями головного сержанта 1 навчального взводу 2 навчальної роти 1 навчального батальйону головного сержанта ОСОБА_4 ;

- письмовими поясненнями інструктора 2 навчальної роти 1 навчального батальйону сержанта ОСОБА_5 ;

- доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 № 915 від 03.06.2026 про самовільне залишення (без зброї) місця тимчасового розміщення 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 курсантом 2 навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем за призовом по мобілізації солдатом ОСОБА_1 ;

- службовою характеристикою солдата ОСОБА_1

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховується характер скоєного правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 172-11, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот гривень) на користь держави.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Крижопільському районному суду Вінницької області.

Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя