Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №130/2218/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/252/2026

130/2218/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні у спрощеному провадженні обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Біла Церква Київської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, із повною загальною середньою освітою, має статус учасника бойових дій, є інвалідом ІІІ групи внаслідок війни, не судимого, паспорт НОМЕР_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025130000064 від 09.06.2026,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 08.06.2026, приблизно о 21:00, в місті Жмеринка, по вулиці Одеська, біля будинку №85А, перебуваючи у неприязних відносинах із ОСОБА_4 на ґрунті побутового характеру, почав сварку, яка переросла в конфлікт.

В подальшому ОСОБА_3 перебуваючи у місті Жмеринка, по вулиці Одеська, біля будинку №85А, маючи намір на спричинення фізичного болю, шкоди здоров?ю та нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи та бажаючи настання задуманих наслідків, реалізовуючи свій протиправний умисел, наніс один удар правою ногою в область калитки ОСОБА_4 , чим спричинив йому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 62 від 16.06.2026, тілесні ушкодження у вигляді: забою м?яких тканин калитки зліва, які належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.

Обставини які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винною обвинувачена, згідно ст. 12 КК України класифікується як проступок.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України не судимий, неодружений, має статус учасника бойових дій, є інвалідом ІІІ групи внаслідок війни, на обліках у лікаря нарколога не перебуває, за лікуванням до лікаря психіатра не звертався.

Мотиви призначення покарання.

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, тому суд прийшов до висновку призначити ОСОБА_3 покарання за кримінальний проступок, у вчиненні якого він судом визнається винуватим у виді штрафу. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш суворішого покарання, буде не доцільним.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, Суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, на дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5