Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №166/745/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/745/26

провадження № 2/166/533/26

категорія: 69

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М.,

з участю секретаря Заєць Н.П.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_1 29 квітня 2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що 14 травня 2006 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Шлюбні стосунки між нею та відповідачем фактично припинені, як наслідок вона звернулася до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, розгляд якої призначено на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У шлюбі в сторін народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, однак вона продовжує навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, є студенткою факультету іноземної філології денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.

Оскільки ОСОБА_3 продовжує навчання, вона потребує матеріальної допомоги та перебуває на утриманні позивачки, оскільки відповідач не приймає участі в утриманні дочки, відповідно не виконує обов`язок, покладений на нього статтею 199 СК України.

Просить стягувати з ОСОБА_2 у її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з дати подання даного позову до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не довше ніж до досягнення дочкою 23 років.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, призначно судове засідання на 09 год 30 хв 08 червня 2026 року.

Призначене на 08 червня 2026 року судове засідання, у зв`язку з участю головуючої у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів відкладено на 09 год 10 хв 19 червня 2026 року.

Ухвалою від 19.06.2026 відкладено розгляд справи на 09 год 30 хв 01 липня 2026 року.

Представник відповідача 30 червня 2026 року скерував до суду відзив на позовну заяву, у якому частково визнав позовні вимоги, однак не погоджується із заявленим позивачкою способом визначення та розміром аліментів, оскільки при цьому не враховуються усі істотні обставини справи. Так, відповідач ніколи не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, підтримує доньку матеріально, у добровільному порядку надає їй грошову допомогу та має намір і надалі брати участь у її утриманні, у тому числі нести додаткові витрати, пов`язані з навчанням. Сам факт звернення позивачки до суду не свідчить про ухилення відповідача від виконання батьківського обов`язку, а лише свідчить про наявність спору щодо розміру участі відповідача у матеріальному забезпеченні повнолітньої дитини. Ствердив, що відповідач натепер проходить військову службу у Збройних Силах України, у підтвердження чого надав відповідну довідку. Уважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів належним чином необґрунтований. У позовній заяві відсутні належні докази того, чому саме визначення аліментів у такому розмірі відповідає реальним потребам повнолітньої дитини та матеріальним можливостям відповідача. Просить позовні вимоги задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Зважаючи на те, що ухвалою про відкриття провадження від 05.05.2026 встановлено відповідачеві строк для подання відзиву 15 днів з дня вручення ухвали, яку останній згідно з трекінгом поштового ідентифікатора з номером R067206357689 отримав 25 червня 2026 року, а відзив представником відповідача подано 30 червня 2026 року, суд уважає, що він поданий у встановлений судом строк, а тому бере його до розгляду.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач, хоч і надає матеріальну допомогу на утримання дочки, однак вона є мізерною, близьно трьох тисяч гривень на місяць. Із урахуванням витрат, пов`язаних із доїздом до місця навчання, орендою житла, оплатою навчання, таких коштів є недостатньо. Вказала, що адвокат до подання позову до суду звертався із запитом про розмір отримуваної відповідачем заробітної плати до військової частини, в якій за відомостями в ІНФОРМАЦІЯ_4 ніс службу відповідач. Однак військова частина повідомила, що ОСОБА_2 в цій частині службу не несе. До суду із клопотанням про витребування доказів адвокат не звертався. Просить позов задовольнити.

Судом установлено, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 17 березня 2026 року Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Забродівської сільської ради № 105/02-31 від 24.04.2026 ОСОБА_1 проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 .

Згідно із витягом з реєстру територіальної громади № 2023/001972467 місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд установив, що повнолітня дочка сторін проживає разом із позивачкою.

Згідно з довідкою № 03/1186 від 12.03.2026 ОСОБА_3 є студенткою факультету іноземної філології денної форми навчання за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб першого бакалаврського рівня Волинського національного університету імені Лесі Українки з терміном навчання з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України від "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз ст.ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено саме на позивачку, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, а тому об`єктивно позбавлена можливості працевлаштування. Враховуючи щоденнну потребу людини в харчуванні, одязі, взутті, засобах гігієни, такі обставини доказуванню не підлягають. Крім цього, ОСОБА_3 , як студента, з метою навчання потребує найнеобхіднішого канцелярського приладдя та навчальної літератури. Беручи до уваги значну відділаність від місця проживання та навчання, ОСОБА_3 несе витрати із проживання у м. Луцьк, де вона навчається. Оскільки навчаючись на денній формі, вона натепер не спроможна себе забезпечити, тому саме на батьків покладається такий обов`язок.

Однак позивачкою не обґрунтовано та не надано суду доказів на підтвердження понесених витрат на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, зокрема, пов`язаних із наймом (орендою) житла, оплатою комунальних послуг, проїзду до навчального закладу. Крім того, позивачка не надала доказів на підтвердження розміру оплати за навчання.

Матеріали позовної заяви також не містять жодних доказів щодо матеріального становища відповідача у справі, а також того, що останній може сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному позивачкою у позовній заяві.

Водночас із поданого представником відповідача відзиву установлено, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, натепер проходить військову службу у Збройних Силах України, частково утримує спільну повнолітню дочку сторін, про що у судовому засіданні підтвердила сама позивачка.

Враховуючи зазначене, з урахуванням позиції представника відповідача, який у поданому відзиві не заперечував щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання дочки у меншому розмірі, ніж заявлено позивачкою, суд уважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи із 29 квітня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 199, 200, 201 СК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини всіх видів заробтіку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи із 29 квітня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , фактична адреса АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ратнівським РВ УМВС України у Волинській області 20 листопада 2007 року;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ратнівським РВ УМВС України у Волинській області 15 квітня 2009 року.

Дата проголошення повного рішення 03 липня 2026 року о 09 год 00 хв.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун