Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 30 червня 2026 р.
Справа: №161/10950/26
Суддя: Антіпова Т. А.
Справа № 161/10950/26
Провадження № 3/161/2896/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2026 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового засідання - Остимчук О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище», одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , у період часу з 13.01.2026 по 14.05.2026 року, перебуваючи у м. Луцьк, ухилявся від виконання обов`язків законного представника неповнолітньої студентки 2 курсу ДПТНЗ Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось у пропусках навчальних занять без поважних причин у вказаному закладі, невідвідувані навчання у вказаний період часу неповнолітньою ОСОБА_2 , а також в самовільному залишенні дитиною ОСОБА_2 місця проживання 10.04.2026 року та 11.05.2026 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
29.06.2026 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких зазначено, що він, як керівник Луцького вищого професійного училища та особа, на яку поклали обов`язки законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту її зарахування у навчальний заклад і по сьогоднішній день вживав усіх необхідних дій та заходів для забезпечення її опікою, навчанням, проживанням, вихованням, пошуком її та лікарняним супроводом під час її вагітності двічі за два роки.
Так, повідомлено про те, що від початку навчання дитини ОСОБА_2 , (позбавлена батьківського піклування у 2018) у навчальному закладі Луцьке вище професійне училище з вересня 2024 року (враховуючи, що вона двічі була повернута із прийомних сімей та від неї відмовився ОСОБА_3 ліцей Волинської обласної ради), майстрами, вихователями, керівником групи психологом Луцького ВПУ і ним особисто з нею постійно і весь час проводились виховні бесіди, консультації, розмови та роз`яснення, на підтвердження чого надано копії доповідних майстра виробничого навчання ОСОБА_4 , та класного керівника, педагога-наставника ОСОБА_5 , а також оригінал «Журналу обліку звернень здобувачів освіти, педагогів, батьків до соціального педагога, про факти проведених бесід з ОСОБА_2 .
Крім того, з метою здійснення соціального, психолого-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування на період навчання в училищі 02.09.2024 року було видано Накази №195 «Про взяття на облік здобувачів освіти, які відносяться до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та їх соціальний захист, психологічний супровід на 2024-2025 н.р.» та № 196 «Про закріплення педагогів-наставників за здобувачами освіти з числа дітей -сиріт позбавлених батьківського піклування та створення комісії з обстеження матеріально-побутових умов здобувачів освіти училища та їх сімей на 2025-2026 н.р.», 01. 09. 2025 року Накази №187 «Про взяття на облік здобувачів освіти, які відносяться до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та їх соціальний захист, психологічний супровід на 2025-2026н.p.» та № 188 « Пpо закріплення педагогів-наставників за здобувачами освіти з числа дітей -сиріт позбавлених батьківського піклування та створення комісії з обстеження матеріально - побутових умов здобувачів освіти училища та їх сімей на 2025-2026н.р.».
Так, зазначає про те, що він неодноразово звертався із письмовими запитами до Служби у справах дітей Нововолинської міської ради, на більшість з яких, Службою у справах дітей відповіді не надавались, а на деякі надавались формальні відписки.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення № 207433 складений стосовно нього старшим інспектором ОСОБА_6 , необґрунтовано та безпідставно, вважає це намаганням перекласти на нього вину та відповідальність за власну бездіяльність Сектора ювенальної превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
З приводу проблемної поведінки ОСОБА_2 , котра одразу почала пропускати заняття без поважних причин, зникала з гуртожитку та відключала телефон, він 15.10.2024 № 232/1.8 звернувся вперше по допомогу до Начальника сектору ювенальної превенції превентивної діяльності ГУ НП У Волинській ОСОБА_7 з проханням провести профілактичну роботу, в якості представників відповідного органу, котрий наділений спеціальними повноваженнями у сфері виховання неповнолітніх. Відповіді на вказане звернення не отримано.
Крім того, ним направлялось звернення про факти зникнення ОСОБА_2 з навчального закладу та гуртожитку та допомоги у пошуках до Луцького РУП ГУНП у Волинській області.
Враховуючи викладене, зазначає, що оспорюваний протокол № 207433 від 14.05.2026 року про адміністративне правопорушення про ухилення його, ОСОБА_1 , від виконання обов`язків законного неповнолітньої ОСОБА_2 у вигляді пропуску нею навчальних занять без поважних причин та залишенням нею місця проживання, спростовується вищевикладеними доводами і підтверджуються письмовими доказами, долученими до даних пояснень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного правопорушення не визнав, просив закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно нього за ч. 1 ст. 184КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Надав пояснення, аналогічні за змістом до заперечень, які містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, об`єктивна сторона за ч.1 ст. 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 14.05.2026 старшим інспектором СЮП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітаном поліції Назарук І.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА 207443, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА 207443, ОСОБА_1 у період часу з 13.01.2026 по 14.05.2026 року перебуваючи у м. Луцьк, ухилявся від виконання обов`язків законного представника неповнолітньої студентки 2 курсу ДПТНЗ Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось у пропусках навчальних занять без поважних причин у вказаному закладі, невідвідувані навчання у вказаний період часу неповнолітньою ОСОБА_2 , а також в самовільному залишенні дитиною ОСОБА_2 місця проживання 10.04.2026 року та 11.05.2026 року.
Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 допустив бездіяльність, пов`язану з незабезпеченням належного виховання підопічної ОСОБА_2 , відсутністю контролю за її дозвіллям та безпекою.
Одночасно з цим, з наявних у справі доказів, а також пояснень, наданих безпосередньо у судовому засідання ОСОБА_1 , вбачається, що про неналежну поведінку ОСОБА_2 систематично повідомлялось уповноважених осіб сектору ювенальної превенції Луцького РУП ГУНП, Службу у справах дітей Нововолинської міської ради, Службу у справах дітей Луцької міської ради, Управління освіти та науки Волинської ОДА, та Службу у справах дітей Волинської ОДА.
Крім того, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 , працюючи директором Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище», як особа, на яку покладено обов`язки законного представника ОСОБА_2 , не має законних заходів впливу на ОСОБА_2 , окрім тих, які вже були ним вжиті.
Всі можливі заходи впливу на поведінку ОСОБА_2 , були вчинені.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи наведене, а також те, що в ході розгляду справи не було встановлено у яких саме діях ОСОБА_1 полягало ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків та суду не надано достатньо доказів, які б підтверджували вчинення останнім інкримінованого йому правопорушення, а визнання винуватості не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 184, п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua