Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №522/759/25-Е — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року

м. Київ

справа № 522/759/25

провадження № 61-16615св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Одеська обласна прокуратура, головне управління Національної поліції в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Таваркіладзе О. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Одеської обласної прокуратури, головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

2. Позов обґрунтовано тим, що 06 липня 2023 року слідчим відділом ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області було розпочате кримінальне провадження № 12023163470000441, в якому за версією поліції ОСОБА_3. є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 190 КК України. Процесуальним керівником значилась Малиновська окружна прокуратура м. Одеси.

3. В межах кримінального провадження № 12023163470000441 слідчим СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Недельчевим І. Ф., іншими слідчими групи, за дозволом процесуального керівника безпідставно, без ухвали слідчого судді вилучені транспортні засоби, які належали позивачу на праві приватної власності, а саме:

автомобіль марки «Volvo FH 500», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі від нього;

автомобіль марки «Volvo FH13.500», номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 та ключі від нього;

автомобіль марки «MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI», номерний знак НОМЕР_6 ;

напівпричеп марки «Koegel SWCT 24», номерний знак НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ;

напівпричеп марки «WIELTON NS34ST», номерний знак НОМЕР_9 .

4. Ухвалами слідчих суддів Малиновського районного суду м. Одеси в задоволені клопотання слідчого та прокурора Малиновської окружної прокуратури м. Одеси про накладення арешту на зазначені транспортні засоби відмовлено.

5. Ухвалами Одеського апеляційного суду ухвали слідчих суддів залишено без змін. Суди неодноразово звертали увагу та встановили в своїх рішеннях, що в зазначеному кримінальному провадженні підозрюваною особою є ОСОБА_3 , однак власником вилучених транспортних засобів є інша особа ОСОБА_1 , який не має до кримінального провадження жодного відношення.

6. Також зазначав, що ухвалами слідчих суддів не було дозволено вилучення транспортних засобів, а вказане майно не є предметами злочину. Враховуючи встановлені обставини рішеннями судів вбачається, що єдиною метою вилучення вантажного та іншого транспорту було перешкоджання господарській діяльності та нанесення моральної шкоди.

7. Вказував, що підставою для відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії слідчого СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Недельчева І. Ф., інших слідчих групи, прокурорів, що призвело до незаконного вилучення майна та позбавлення права власності, перешкоджання господарської діяльності, тиск на господарську діяльність.

8. У зв`язку з тим, що позивач зазнав та зазнає моральних страждань, які були викликані свавільним нехтуванням його прав, неправомірністю дій зазначеного слідчого під час здійснення кримінального провадження № 12023163470000441 він був вимушений нервувати, перебувати у стані постійної невизначеності, боятися за своє майно.

9. З урахуванням викладеного просив суд стягнути на його користь 3 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Приморського районного суду від 25 серпня 2025 року позов задоволено частково.

11. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

12. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

13. Вирішуючи спір, місцевий суд, врахувавши глибину моральних страждань та переживань позивача, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку, що сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн є достатньою та в повній мірі відповідає завданій шкоді.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачем не було доведено неправомірності дій органу досудового розслідування та прокуратури, не доведені належними та достатніми доказами факт заподіяння йому моральної шкоди, причинний зв`язок між такими діями та настанням тих негативних наслідків, про які вказує позивач.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У грудні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

18. Відповідно до розпорядження в. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 02 червня 2026 року № 609/226-26 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та стягнути на відшкодування моральної шкоди 3 000 000 грн.

21. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17, від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, від 03 травня 2023 року в справі № 336/3964/20, від 23 квітня 2025 року в справі № 757/57057/23-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

22. Касаційна скарга мотивована тим, що за обставинами справи слідчі вилучали майно без дозволу слідчого судді у особи, яка не має відношення до подій, про що було відомо правоохоронцям.

23. Зазначає, що сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 000 грн є обґрунтованою та відповідає обставинам справи.

Доводи осіб, яка подали відзиви на касаційну скаргу

24. У січні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від Одеської обласної прокуратури, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

25. У лютому 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Слідчим відділенням поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області за процесуального керівництва прокурорів Малиновської окружної прокуратури м. Одеси здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, у редакції закону, що діяв на момент вчинення злочину.

27. У подальшому 27 квітня 2024 року слідчим відділенням відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024163470000332 за частиною п`ятою статті 190 КК України за заявою ОСОБА_4 про вжиття заходів правового характеру до малознайомих йому осіб, які біля бізнес центру «Наше Діло» за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21 під приводом купівлі зернових культур, шляхом обману заволоділи його грошовими коштами у сумі 67 000 доларів США. Процесуальне керівництво в указаному кримінальному провадженні також здійснювалось прокурорами Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.

28. Надалі постановою процесуального керівника від 29 квітня 2024 року матеріали досудових розслідувань в кримінальних провадженнях № 12023163470000441 та № 12024163470000332 об`єднано в одне провадження за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за частинами четвертою, п`ятою статті 190 КК України.

29. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року по справі № 521/4248/24 провадження № 1- кс/521/925/24 клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О. про проведення обшуку за кримінальним провадженням № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, задоволено. Надано дозвіл слідчому СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвій Карині Олегівні або іншому слідчому, який входить до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, або прокурору, який входить до групи процесуальних керівників у цьому кримінальному провадженні на проведення обшуку транспортного засобу марки «VOLVO FH 13.500», номерний знак НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп`ютерної техніки, а також предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства або інших речей, що можуть використовуватись для здійснення даного злочину.

30. Протоколом обшуку від 11 квітня 2024 року слідчим СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Недельчев І. В. на підставі ухвали слідчого судді в ході обшуку транспортного засобу вилучив ключі від транспортного засобу, транспортний засіб VOLVO FH 13.500», номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 .

31. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2025 по справі № 521/17911/23, провадження №1-кс/521/1166/24, в задоволенні клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про арешт майна, яке 11 квітня 2024 року органом досудового розслідування було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, а саме автомобіля марки «Volvo FH13.500», номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 та ключі від нього відмовлено. Автомобіль марки «Volvo FH13.500», номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 та ключі від нього повернуто власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали слідчого про відмову у задоволенні клопотання арешту встановлено, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вказаного майна як доказу у даному кримінальному провадженні. Вилучене майно не зазначено у переліку, яке планувалось відшукати слідством на підставі ухвали слідчого судді від 28 березня 2024 року, крім того жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що вилучене майно може слугувати доказом є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Крім того, слідчим суддею встановлено, що даний транспортний засіб належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно документів, що містяться в матеріалах клопотання). Отже, арешт вказаного майна у даному випадку є втручанням у право мирно володіти своїм майном його власником, який до того ж не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

32. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, номер провадження:11-сс/813/836/24, апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури Поломаного Ю. С. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали встановлено, що колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вилученого транспортного засобу як доказу у даному кримінальному провадженні. При цьому є слушними зауваження представника власника майна про те, що посилання прокурора про можливу конфіскацію майна є безпідставними, оскільки санкція частини четвертої статті 190 КК України не передбачає такого виду додаткового покарання. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні. Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри, що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна. Також апеляційний суд враховує, що на теперішній обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року вже направлений до суду 1-ої інстанції для розгляду по суті, отже вказане майно не мало вирішальне доказове значення у провадженні.

33. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року по справі № 521/4241/24, провадження № 1- кс/521/919/24, клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про проведення обшуку у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР від 06 липня 2023 року за № 12023163470000441 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, задоволено. Надано слідчим ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурорам, включеним до складу групи прокурорів, дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки VOLVO FH 500 з номерним знаком НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп`ютерної техніки, а також предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства або інших речей, що можуть використовуватись для здійснення даного злочину.

34. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року по справі № 521/17911/23, провадження № 1- кс/521/1180/24, в задоволенні клопотання слідчої СВ Відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про арешт майна, яке 13 квітня 2024 року органом досудового розслідування було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, а саме автомобіля марки Volvo FH 500, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключів відмовлено. Автомобіль марки Volvo FH 500, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі від нього повернуто власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали зазначено, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вказаного майна як доказу у даному кримінальному провадженні. Вилучене майно не зазначено у переліку, яке планувалось відшукати слідством на підставі ухвали слідчого судді від 27 березня 2024 року, крім того жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що вилучене майно може слугувати доказом є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Крім того, слідчим суддею встановлено, що даний транспортний засіб належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно документів, що містяться в матеріалах клопотання). Отже, арешт вказаного майна у даному випадку є втручанням у право мирно володіти своїм майном його власником, який до того ж не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, а також враховуючи положення частин третьої, четвертої статті 5 КК України та частиною першою статті 5 КПК України, прокурором також не доведена мета забезпечення арешту, як конфіскація майна.

35. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, номер провадження:11-сс/813/837/24, апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури Поломаного Ю. С. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали зазначено, що колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вилученого транспортного засобу як доказу у даному кримінальному провадженні. При цьому є слушними зауваження представника власника майна про те, що посилання прокурора про можливу конфіскацію майна є безпідставними, оскільки санкція частини четвертої статті 190 КК України не передбачає такого виду додаткового покарання. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування, підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні. Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри, що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна.

36. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року по справі № 521/4246/24, провадження № 1- кс/521/924/24 клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про проведення обшуку у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР від 06 липня 2023 року за № 12023163470000441 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України задоволено. Надано слідчим ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурорам, включеним до складу групи прокурорів, дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI з номерним знаком НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп`ютерної техніки, а також предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства або інших речей, що можуть використовуватись для здійснення даного злочину.

37. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року по справі № 521/17911/23 провадження № 1- кс/521/1168/24, клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, задоволено частково. Накладено арешт на майно (із забороною відчуження, розпорядження, та користування), яке 11 квітня 2024 року органом досудового розслідування було виявлено та вилучено під час обшуку автомобіля марки MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI з номерним знаком НОМЕР_6 , який знаходився за адресою: Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, земельна ділянка 1-Г, а саме на: грошові кошти у сумі 405 доларів, які запаковано до сейф-пакету НПУ WAR1550339: 1 купюра номіналом 5 доларів США з наступною серією: СК79711255В; 4 купюри номіналом 100 доларів США наступними серіями: НJ67890750A, HF96477919B, LF50702634A, KJ40513617A. В іншій частині клопотання - відмовлено. Автомобіль марки MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI з державним номерним знаком НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від нього повернуто власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали слідчого судді зазначено, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання транспортного засобу як доказу у даному кримінальному провадженні. Вилучений транспортний засіб не зазначено у переліку, яке планувалось відшукати слідством на підставі ухвали слідчого судді від 27 березня 2024 року, крім того жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що вилучений транспортний засіб може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Крім того, слідчим суддею встановлено, що даний транспортний засіб належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно документів, що містяться в матеріалах клопотання). Отже, арешт вказаного транспортного засобу у даному випадку є втручанням у право мирно володіти своїм майном його власником, який до того ж не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, а також враховуючи положення частин третьої, четвертої статті 5 КК України та частиною першою статті 5 КПК України, прокурором також не доведена мета забезпечення арешту, як конфіскація майна.

38. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, номер провадження № 11-сс/813/839/24, апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури Поломаного Ю. С. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали зазначено, що колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання автомобілю марки MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI з номерним знаком НОМЕР_6 як доказу у даному кримінальному провадженні. При цьому, є слушними зауваження представника власника майна про те, що посилання прокурора про можливу конфіскацію майна є безпідставними, оскільки санкція частини четвертої статті 190 КК України не передбачає такого виду додаткового покарання. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні. Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри, що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна.

39. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року по справі № 521/17911/23, провадження № 1- кс/521/977/24 клопотання слідчої СВ Відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про проведення обшуку в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, задоволено частково. Надано слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області Федоряєвій Карині Олегівні, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , дозвіл на проведення обшуку напівпричепу марки KOEGEL SWCT 24 з номерним знаком НОМЕР_10 , який перебуває у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп?ютерної техніки, а також інших речей та предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства.

40. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2025 року по справі № 521/17911/23 провадження № 1- кс/521/1179/24 в задоволенні клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про арешт майна, яке 13 квітня 2024 року органом досудового розслідування було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, а саме напівпричепу марки Koegel SWCT 24, номерний знак НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 відмовлено. Напівпричеп марки Koegel SWCT 24, номерний знак НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , повернуто власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали слідчого судді зазначено, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вказаного майна як доказу у даному кримінальному провадженні. Вилучене майно не зазначено у переліку, яке планувалось відшукати слідством на підставі ухвали слідчого судді від 01 квітня 2024 року, крім того, жодним чином не обґрунтовано, що даний причіп є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що вилучене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтоване. Крім того, слідчим суддею встановлено, що даний напівпричіп належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (згідно документів, що містяться в матеріалах клопотання). Отже, арешт вказаного майна, у даному випадку, є втручанням у право мирно володіти своїм майном його власником, який до того ж не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, а також враховуючи положення частин третьої, четвертої статті 5 КК України та частиною першою статті 5 КПК України, прокурором також не доведена мета забезпечення арешту, як конфіскація майна.

41. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року, номер провадження: 11-сс/813/838/24, апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури Поломаного Ю. С. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України залишено без змін.

42. Відповідно мотивувальної частини ухвали зазначено, що колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання вилученого транспортного засобу як доказу у даному кримінальному провадженні. При цьому є слушними зауваження представника власника майна про те, що посилання прокурора про можливу конфіскацію майна є безпідставними, оскільки санкція частини четвертої статті 190 КК України не передбачає такого виду додаткового покарання. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування, підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні. Однак така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри, що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна.

43. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року по справі № 521/4237/24, провадження № 1- кс/521/915/24, клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О. про проведення обшуку за кримінальним провадженням № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України задоволено. Надано дозвіл слідчому СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвій Карині Олегівні або іншому слідчому, який входить до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, або прокурору, який входить до групи процесуальних керівників у цьому кримінальному провадженні, на проведення обшуку напівпричіпа марки WIELTON NS34ST», номерний знак НОМЕР_9 , яким користується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп`ютерної техніки, а також предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства або інших речей, що можуть використовуватись для здійснення даного злочину.

44. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року по справі №521/17911/23, провадження № 1- кс/521/1169/24, клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Федоряєвої К. О., яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси Поломаним Ю. С., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України задоволено частково. Накладено арешт на майно (із забороною відчуження, розпорядження, та користування), яке 11 квітня 2024 року органом досудового розслідування було виявлено та вилучено під час обшуку напівпричепу марки WIELTON NS34ST з номерним знаком НОМЕР_9 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та під час особистого обшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: грошові кошти у сумі 18 гривень:18 купюр номіналом по 1 гривні наступними серіями: УВ 7332813, УР 6206506, УА 0672046, КА 8727778, РЗ 8041211, ТГ 9547807, РК 2074317, УМ 2538474 , ТЗ 7535370, РВ 1363877, НЖ 3791353, СЕ 1724418 , УИ 3078335, УП 1090025, УТ 9113207, УП 5689407, ТВ 3450461 , ТБ 9165157 ; грошові кошти у сумі 10 гривень: 2 купюри номіналом по 5 гривень наступними серіями: ЮЕ 1231235 , ЮД 4714563 ; грошові кошти у сумі 20 гривень: 2 купюри номіналом по 10 гривень наступними серіями: ЮЗ 3451095, ХИ 8715337; грошові кошти у сумі 260 гривень: 13 купюр номіналом по 20 гривень наступними серіями: ЕБ 4597024, ЕГ 5407951, ЕГ 8379047, ЕЖ 4171594, ЕБ 0973152, ЕЕ 1381139, ЕА 5526599, ЕБ 0602892, ЕЕ 6734208, ЕА 3283035 , ЄФ 7538919, АЛ 9545934 , ЕЄ 9013644 ; грошові кошти у сумі 50 гривень: 1 купюра номіналом 50 гривень з наступною серією: АБ 7210323; грошові кошти у сумі 8 000 гривень: 40 купюр номіналом по 200 гривень наступними серіями: ХВ 5199936, УЕ2361506, ЄА 6935657, ВЖ 6269068, ГВ 1223051, ВЖ 8761196, ЕД 4375017, БР 7074357, ДГ 5532068, ГЕ 1801349, ЄЄ 7518590, EЖ 0896985, ЕГ 0884488, БН 4532213, ЕА 6923161, ЗВ 1270519, ГД 6023478, ДВ 5967182, ГВ 7713373, ЄБ 5688607, ЄЄ 7776273, ВД 3321661, ГЗ 9446148, ВИ 7299975, АН 2315104, АН 1324821, ЄА 6283915, ЄГ 7751050, EВ 6268766, EД 6941468, ЄИ 0546105, ДА 8006440, ЕД 5204611, ВК 2624652, Є3 0007133, EД 3632711, ГГ 0547279, ГБ 0810117, ГД 5920983 , ЕГ 5756446 ; - грошові кошти у сумі 9 доларів США: 1 купюра номіналом 5 доларів США з наступною серією: PE 24338450 A; 4 купюри номіналом 1 долару США наступними серіями: B 27028293 C, B 12104222D , A 28408894 C , K 40609338 A. В іншій частині клопотання - відмовлено. Напівпричеп марки WIELTON NS34ST з номерним знаком НОМЕР_9 та мобільний телефон марки iphone 14 Pro у прозорому чохлі, IMEI НОМЕР_24 , з сім карткою НОМЕР_25 повернуто власнику за належністю або уповноваженій ним особі.

45. Відповідно до мотивувальної частини ухвали зазначено, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання мобільного телефону, який був вилучений у гр. ОСОБА_1 , та напівпричепу як доказу у даному кримінальному провадженні. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Крім того, слідчим суддею встановлено, даний телефон та напівпричіп належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (згідно документів, що містяться в матеріалах клопотання). Отже, арешт мобільного телефону та напівпричепу у даному випадку є втручанням у право мирно володіти своїм майном його власником, який до того ж не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, а також враховуючи положення частини третьої, четвертої статті 5 КК України та частини першої статті 5 КПК України, прокурором також не доведена мета забезпечення арешту, як конфіскація майна.

46. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 червня 2024 року номер провадження: 11-сс/813/834/24 апеляційну скаргу прокурора Малиновської окружної прокуратури Поломаного Ю. С. залишено без задоволення. Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, залишено без змін.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали зазначено, що колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано можливості (необхідності) використання мобільного телефону, який був вилучений у гр. ОСОБА_1 , та напівпричепу як доказу у даному кримінальному провадженні. При цьому є слушними зауваження представника власника майна про те, що посилання прокурора про можливу конфіскацію майна є безпідставними, оскільки санкція частини четвертої статті 190 КК України не передбачає такого виду додаткового покарання. Жодним чином не обґрунтовано, що дане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, або є майном, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. Обставини, що зазначене майно може слугувати доказом, є лише припущенням слідства та жодним чином необґрунтовано. Отже, апеляційним розглядом встановлено, що на даній стадії досудового розслідування підстави вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметами злочину, відсутні. Однак, така формальна позиція сторони обвинувачення, яка відобразилася у посиланні на те, що існують безспірні підстави та підозри, що вилучене майно є доказом злочину, було предметом кримінально протиправних дій, зберігає на собі інформацію, що має важливе доказове значення, містить відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нічим не підтверджена та може свідчити про те, що стороною обвинувачення вживалися хоча б якісь додаткові процесуальні дії для підтвердження доказового значення вилученого майна.

Позиція Верховного Суду

47. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

48. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

50. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

52. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 ЦК України).

53. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (частина шоста статті 1176 ЦК України).

54. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша та друга статті 23 ЦК України).

55. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

56. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

57. Розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

58. Відповідно до частини першої статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

59. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду (частина друга статті 234 КПК України).

60. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина сьома статті 236 КПК України).

61. Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

62. Відповідно до частин першої - третьої статті 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

63. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку (частина перша статті 169 КПК України).

64. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина п`ята статті 171 КПК України).

65. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (частина шоста статті 173 КПК України).

66. Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України).

67. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (пункт 1 частини першої статті 303 КПК України).

68. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката (частини перша, третя, четверта статті 100 КПК України).

69. Судами встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області за процесуального керівництва прокурорів Малиновської окружної прокуратури м. Одеси здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, у редакції закону, що діяв на момент вчинення злочину.

70. 27 квітня 2024 року слідчим відділенням відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024163470000332 за частиною п`ятою статті 190 КК України за заявою ОСОБА_4 про вжиття заходів правового характеру до малознайомих йому осіб, які біля бізнес центру «Наше Діло» за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, під приводом купівлі зернових культур, шляхом обману заволоділи його грошовими коштами у сумі 67 000 доларів США. Процесуальне керівництво в указаному кримінальному провадженні також здійснювалось прокурорами Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.

71. Надалі постановою процесуального керівника від 29 квітня 2024 року матеріали досудових розслідувань в кримінальних провадженнях № 12023163470000441 та № 12024163470000332 об`єднано в одне провадження за № 12023163470000441 від 06 липня 2023 року за частинами четвертою, п`ятою статті 190 КК України.

72. Слідчий в рамках кримінального провадження звернувся до слідчого судді із клопотаннями погодженим прокурором про проведення обшуку, за результатами розгляду яких надано дозвіл на проведення обшуку транспортних засобів з метою відшукання викрадених грошових коштів, маршрутів пересування, товарних накладних, чорнових записів, бухгалтерії, іншої номенклатури, телефонів, сім-карт мобільних операторів, банківських карт, комп?ютерної техніки, а також інших речей та предметів, знарядь та засобів спеціально пристосованих для вчинення шахрайства, що підтверджується відповідними ухвалами слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси.

73. Під час проведення обшуку органом досудового розслідування було вилучено транспортні засоби, належні ОСОБА_1 .

74. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 року відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки VOLVO FH 500, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля НОМЕР_3 та зв`язку ключів, які 13 квітня 2023 року виявлено та вилучено в ході обшуку автомобіля за адресою: АДРЕСА_2 .

75. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки Volvo FH 13.500, номерний знак НОМЕР_4 , vin НОМЕР_5 , та ключі від нього, які 11 квітня 2023 року виявлено та вилучено в ході обшуку автомобіля за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 березня 2024 року.

76. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_26 автомобіля MERCEDES-BENZ CLA 220 CDI, номерний знак НОМЕР_6 , ключі від нього, які 11 квітня 2023 року виявлено та вилучено в ході обшуку автомобіля за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2024 року.

77. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: напівпричіп марки KOEGEL SWCT 24, номерний знак НОМЕР_7 , який 13 квітня 2023 року виявлено та вилучено в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року.

78. Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2024 частково задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти, в іншій частині клопотання відмовлено та ухвалено, зокрема, повернути власнику за належністю або уповноваженій ним особі, серед іншого, напівпричіп марки WIELTON NS34ST, номерний знак НОМЕР_9 , vin НОМЕР_27 , який 11 квітня 2024 року вилучено у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

79. Вилучені транспортні засоби були повернути ОСОБА_1 , що підтверджується протоколами повернення тимчасово вилученого майна.

80. У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року у справі № 757/67430/21 зроблено висновок: «підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної безпідставним утриманням майна позивача як речового доказу у кримінальному провадженні органом державної влади, є встановлення їх незаконності в межах кримінального провадження. Чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження, і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства».

81. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.

82. Так, апеляційним судом правомірно враховано, що під час розгляду клопотань про накладення арешту на майно, зокрема, автомобілів, судами факт протиправності чи незаконності тимчасового вилучення майна не встановлювався, у судових рішеннях під час розгляду вказаних клопотань містяться лише висновки щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно.

83. Крім того, при отримання вилучених транспортних засобів у протоколах ОСОБА_1 будь-яких претензій з приводу вилучення майна не вказував, навпаки останнім зазначалось, що зауваження відсутні (т. 1, а. с. 75, 77, 81, 83).

84. Таким чином, оскільки відсутні протиправні дії органу досудового розслідування під час тимчасового вилучення та утримання майна позивача до його повернення, майно повернуто через незначний проміжок часу після постановлення ухвал, якими відмовлено у задоволені клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди.

85. Отже, оскільки позивачем не було доведено неправомірності дій органу досудового розслідування та прокуратури й, відповідно, причинного зв`язку між такими діями та завданням моральної шкоди, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

86. Доводи заявника щодо необхідності стягнення на відшкодування моральної шкоди суми у розмірі 3 000 000 грн відхиляються у зв`язку із тим, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

87. Посилання заявника на неправомірні дії органів досудового слідства під час вилучення майна відхиляються колегією суддів, оскільки таких обставин апеляційним судом не встановлено та підтверджуються протоколами повернення тимчасово вилученого майна, у яких позивач вказував, що зауважень немає.

88. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

89. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального процесуального права.

90. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: Р. А. Лідовець

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк