Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №332/468/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/468/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/468/26 Головуючий в 1 інстанції Завіновська А.П.

Провадження № 33/807/870/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Железняк-Кранг Інги Вікторівни (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Железняк-Кранг Інги Вікторівни на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 21.01.2026 о 10.25 год. керував транспортним засобом марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скворцовій біля будинку № 1 в м. Запоріжжі з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Железняк-Кранг І.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилалася на те, що:

-камерою БК не зафіксовано ані наявності ознак сп`яніння, ані перевірки таких ознак;

-при огляді особистих речей та транспортного засобу працівник поліції просто вирішив запропонувати проходження огляду на стан сп`яніння;

-працівниками поліції була порушена процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , передбачена ст. 266-1 КУпАП;

-медичний висновок повністю спростовує викладене в оскаржуваній постанові.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду захисник Железняк-Кранг І.В., яка підтримала апеляційну скаргу та не заперечувала проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просила скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Железняк-Кранг І.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції не звернув увагу на істотні обставини справи.

Так, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, слід констатувати відсутність належного обґрунтування висновку судді районного суду про доведеність провини ОСОБА_1 , що, вочевидь, не надає можливості стверджувати про законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення.

Визнаючи вину ОСОБА_1 доведеною, суддя не перевірив належним чином докази на підтвердження законності проходження процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Норми статті 266 КУпАП є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті. Такий висновок підтверджується положеннями частини 6 цієї статті, в якій зазначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: згаданим Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі – Порядок); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі – Інструкція).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем в закладі охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), зокрема порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти 3,4 Інструкції).

Відповідно до п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно із п. 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

З аналізу нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення огляду, випливає, що огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться. Для проведення огляду водій відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я, де такий огляд проводиться шляхом проведення лабораторних досліджень особи, яка оглядається.

Як встановлено із матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінувалася відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З дослідженого апеляційним судом відеозапису встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції було зупинено на блокпосту, перевірено документи та проведено огляд автомобіля. Далі працівник поліції встановив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі (10 год. 31 хв.). ОСОБА_1 погодився і заявив, що він не вживає наркотичні засоби, але вживав напередодні алкоголь. Працівник поліції наполягав про наявність саме ознак наркотичного сп`яніння і зауважив, що чекати екіпаж, який доставить до закладу охорони здоров`я треба десь півтори години, проте його не викликали. Разом з тим, один з поліцейських покликав ОСОБА_1 в сторону в межах фіксування камери іншого поліцейського (10 год. 33 хв.) та вів з ним якусь бесіду, після якої ОСОБА_1 повернувся до іншого поліцейського і незадоволено повідомив про відмову від огляду (10 год. 40 хв.). Після цього, працівники зафіксували відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, оглянутий відеозапис демонструє дії працівників поліції, які фактично зводилися до провокування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, що за відсутності жодних об`єктивних підстав для такої пропозиції, слід вважати формальним підходом з боку співробітників поліції та провокацію з боку останніх для відмови подія від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Таким чином, сукупність наведених вище обставин переконують суд у штучності створеної ситуації, і, вочевидь, не слугують підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.

Вказані обставини впливають на встановлену ст. 266 КУпАП процедуру огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння, і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп`яніння у водія надає працівникам поліції право проводити медичний огляд або пропонувати такий огляді у медичному закладі.

Отже, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ст. 266 КУпАП суддя апеляційного суду дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп`яніння не відповідає законодавчо встановленій процедурі, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння недійсним.

Отже, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості є лише відображенням позиції співробітників поліції і за своєю суттю фактично є обвинуваченням, яке не доведене в суді.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Вимогами ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Железняк-Кранг Інги Вікторівни задовольнити.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков