Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №317/5246/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/5246/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/5246/25 Головуючий в 1 інстанції Громова І.В.

Провадження № 33/807/844/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 10.10.2025 о 23 год. 30 хв. у Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Лисогірка, траса Т0806 Запоріжжя-Біленьке 19 км керував транспортним засобом Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 (належність ОСОБА_2 ), з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, також відмовився пройти медичний огляд у медичному закладі у лікаря нарколога. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР).

Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 10.10.2025 о 23 год. 30 хв. у Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Лисогірка, траса Т0806 Запоріжжя-Біленьке 19 км керував транспортним засобом Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 (належність ОСОБА_2 ), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв виїзд за межі проїзної частини у кювет, внаслідок чого автомобіль перекинувся на дах, при ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР.

Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 10.10.2025 о 23 год. 30 хв. у Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Лисогірка, траса Т0806 Запоріжжя-Біленьке 19 км керував транспортним засобом Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 (належність ОСОБА_2 ), при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинене повторно протягом року постанова ЕНА 5906691 від 10.10.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР.

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що:

-суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини справи, розглянув справу поверхнево, оскільки висновки суду не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи;

-суддя виніс постанову за відсутності ОСОБА_1 , нехтуючи його процесуальними правами.

3. Позиції сторін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що він не керував транспортним засобом, а керувала інша особа.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, а саме у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу; ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчиненій повторно протягом року; ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року, не ґрунтується на доказах, долучених до протоколів та досліджених судом в суді першої та апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції поклав в основу свого рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480042 від 11.10.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення; довідку щодо повторності вчиненого правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів від 11.10.2025; направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.10.2025, відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого працівниками поліції були виявлені ознаки сп`яніння; пояснення ОСОБА_1 від 11.10.2025; пояснення ОСОБА_3 від 11.10.2025; схему місця ДТП від 10.10.2025; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480063 від 11.10.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 59101175 від 11.10.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ; копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; відеозаписи правопорушення; копію постанови Запорізького районного суду Запорізької області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапорт працівника поліції від 11.10.2025; протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 480057 від 11.10.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення; фотокопії з місця події; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5906691 від 10.10.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції такий висновок суду вважає необґрунтованим, оскільки він не підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи та вважає його передчасним і таким, що зроблений на підставі неповного з`ясування обставин справи та неповноти судового розгляду.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Цими нормативними актами, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суб`єктом адміністративним правопорушень за ст.124 КУпАП і ч.5 ст.126 КУпАП також може бути тільки особи, яка керує транспортним засобом.

Визначення терміну "керуванняя транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Апеляційний суд, зіставивши наявні у справі докази з доводами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дійшов висновку про недоведеність факту керування транспортним засобом в інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушеннях.

Незважаючи на те, що суд першої інстанції послався у постанові на відеозапис як на доказ винуватості ОСОБА_1 , зміст цього доказу у постанові не наведено, а його аналіз не здійснено. Водночас досліджений апеляційним судом відеозапис не містить об`єктивних відомостей, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому ОСОБА_1 як під час оформлення матеріалів працівниками поліції, так і в ході судового розгляду заперечував факт керування транспортним засобом, стверджуючи, що автомобілем керувала інша особа. Зазначені пояснення не були спростовані належними та допустимими доказами.

Інших безпосередніх та переконливих доказів, які б беззаперечно підтверджували виконання ОСОБА_1 функцій водія транспортного засобу, матеріали справи не містять. Таким чином, один із обов`язкових елементів об`єктивної сторони інкримінованих адміністративних правопорушень - факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 належними і допустимими доказами не доведений.

За таких обставин сукупність досліджених доказів не дає можливості дійти беззаперечного висновку про те, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, а тому його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини підлягають тлумаченню на його користь.

Крім того, працівниками поліції порушений порядок проходження огляду на стан сп`яніння.

Предметом доказування у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є наявність такої відмови, і при цьому огляд на стан сп`яніння не проводиться. У цьому випадку це стосується відмови від проведення огляду в закладі охорони здоров`я (обов`язковий огляд) на це прямо вказує п.8 Порядку №1103.

Таким чином, за наявності ознак сп`яніння відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження у встановлений законом порядку медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, встановлений ст.130 КУпАП, при цьому водій відмовляється від огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу (факультативний огляд), так і від медичного огляду в закладі охорони здоров`я (обов`язковий огляд).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, в тому числі відеозапис з бодікамер 12 та 9, апеляційним судом встановлено, що працівником поліції після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, не запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, як того вимагає ст. 266 КУпАП.

Апеляційний суд зауважує, що відмова особи від огляду поліцейським на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів не утворює склад адміністративного правопорушення, а пройти огляд у закладі охорони здоров`я працівник поліції не пропонував.

Такі дії поліцейських суперечать вимогам ч. 5 ст. 266 КУпАП, якою встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення, який передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Наведені вище обставини свідчать про порушення поліцейським встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння, який викликає сумніви щодо об`єктивності дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, та відсутність доказів керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

Вказані обставини суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин як відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, з огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому її слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков