Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №513/68/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/68/26

Провадження № 2/513/474/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанова К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Ніколенко В.В., представника відповідача адвоката – Бітюри А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі представника Лебідь Каріни Віталіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

19 січня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року у розмірі 64410,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від добровільного виконання зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі – Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 527352-КС-001 про надання кредиту (далі – Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23 квітня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 527352-КС-001 про надання кредиту. 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 527352-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2165, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 23 квітня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 527352-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 19000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі – Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі – Правила, а разом – Договір).

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі – Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 19000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі за текстом – «Проценти за користування кредитом»), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

В позові позивач звертає увагу суду на те, що проценти, які нараховуються протягом строку кредитування у відповідності до норм ЦК України в якості правомірної плати за користування кредитними коштами, наданими йому Позивачем у відповідності до умов Кредитного договору (статті 1048 та 1056-1 ЦК України) та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання, тобто у випадку, коли сума кредиту за Кредитним договором не повертається Позичальником у визначений ним строк (частина друга статті 625 ЦК України) – це різні причини нарахування.

ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору, вказуючи на те, що за розрахунком заборгованості за Кредитним договором, заборгованість Відповідача за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за Кредитним договором після закінчення строку дії Кредитного договору не нараховувалися).

Позивач зазначає те, що не слід ототожнювати поняття «денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентну ставку в день, яка встановлена в Кредитному договорів укладеному Відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика». Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою, визначеною у ч. 4 ст. 8 Закону: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за Договором № 527352-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 64410,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 32110,00 грн; суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 9500,00 грн; Суми прострочених платежів за комісією – 3800,00 грн.

Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).

Як описано вище, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23 квітня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №527352-КС-001 про надання кредиту.

Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю. Таким чино, 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 527352-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-2165, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний нею (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме їй і треті особи не мають до нього доступу.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №527352-КС-001 про надання кредиту від 23 квітня 2025 року, що становить 64410,00 грн, та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Саратського районного суду Одеської справи справу №513/68/26, передано судді Рязановій К.Ю.

26 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрите провадження у цивільній справі. Витребувано у АТ «Райффайзен Банк», інформацію, яка б підтверджувала факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 23 квітня 2025 року (дата видачі кредиту) по 08 жовтня 2025 року (дата закінчення терміну кредитування). Встановлено строк надання доказів – до 12 березня 2026 року.

11 лютого 2026 року від АТ «Райффайзен Банк», на виконання ухвали суду від 26 січня 2026 року, надійшла інформація що містить банківську таємницю.

29 травня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Бітюри А.А., надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що з позовної заяви та додатків до неї вбачається, що 24 квітня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №527352-КС-001. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 19000 грн зі строком кредитування на 24 тижні, до 08 жовтня 2025 року; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту (надалі – Комісія): 3800,00 грн. Таким чином, 23квітня 2025 року між ТОВ«БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №527352-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06 січня 2026 року загальна заборгованість становить 64410,00 гривень, в тому числі 19 000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом; 32110,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 9500,00 грн.– заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК; 3800 грн – заборгованість по комісії. Щодо кредитної заборгованості, адвокат вказує на те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналізуючи норми законодавства та судову практику, адвокат вказує, що приходить до, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Проте, представник відповідача посилається на те, що жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять, вважаючи заборгованості, на який посилається позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належними доказом наявності заборгованості. Розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

На думку, адвоката Бітюри А.А., матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжної інструкції тощо), на підставі яких Суд може з`ясувати обставини, які мають значення для справи, а саме чи виконано Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» перед відповідачем грошове зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №527352-КС-001 від 24 квітня 2025 року (чи надано відповідачу кредит розмірі 19000,00 грн в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачем, як це передбачено умовами договору, або іншим чином), якщо виконано, то яка дійсна заборгованість відповідача за цим договором та з чого вона складається, зокрема, які платежі, передбачені договором, були сплачені.

Тобто, сторона відповідача вважає, що Товариством не подано належних та допустимих доказів (первинних документів) виконання грошового зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" перед ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №527352-КС-001 від 24 квітня 2025 р (подані Товариством розрахунок заборгованості, довідка про стан заборгованості станом на 08 січня 2026 року, підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів без дати та підпису (відсутній протокол електронного підпису) такими доказами не є).

Також, у відзиві викладено і заперечення щодо нарахованих стороною позивача відсотків за кредитним договором, а саме вказуючи на дію норм Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 та пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, відзив містить позицію позицію сторони відповідача і щодо заборгованості по комісії, вказуючи на обставини того, що споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року. Посилаючись на те, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними. З цих підстав, сторона відповідача вважає, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, адвокат просить суд звернути увагу а те, що банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку, вважаючи вимоги щодо стягнення комісії є нікчемними.

Також, відзив містить зауваження сторони відповідача з приводу того, що копію позовної заяви з додатками, яку було відправлено відповідачу, остання не отримувала. 14 травня 2026 року представнику відповідача було надано доступ до електронної справи в системі Електронний Суд.

Враховуючи вищевикладене, відповідач та його представник адвокат Бітюра А.А. просить: поновити строк на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – відмовити.

02 червня 2026 року через систему електронний суд від представника позивача – Виноградова Юрія Ернестовича, відповідно до якого не погоджуючись із доводами та запереченнями викладеними стороною Відповідача у Відзиві на позовну заяву, сторона Позивача користується своїм правом на подання Відповіді на відзив та вважає за необхідне надати суду цю Відповідь на відзив та просити суд поновити Позивачу строк для подання доказів у справі, з метою долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які є необхідними для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Щодо укладення Кредитного договору між Сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», та наданих разом з позовною заявою оригіналів Кредитного договору, Оферти та Акцепту на його укладення, вказуючи на те, що Кредитний договір не підписувався Відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису і не мав бути підписаним таким чином, оскільки Кредитний договір між Сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на вебсайті Кредитодавця в особистому кабінеті Позичальника, та підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Звертаючи увагу суду на те, що кваліфікований електронний підпис та електронний підпис одноразовим ідентифікатором є різними видами електронного підпису, які не слід ототожнювати.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Таким чином, сторона позивача наполягає на тому, що відповідно до вищезазначених норм Закону України «Про електронну комерцію», Позичальник та Кредитодавець не повинні підписувати одноразовим ідентифікатором Оферту та Акцепт на укладення Кредитного договору, оскільки Кредитодавець надсилає Позичальнику в інформаційно-телекомунікаційній системі Оферту на укладення Кредитного договору, а Позичальник акцептує її шляхом введення одноразового ідентифікатора у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнює формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення Кредитного договору в електронній формі), чим акцептує Оферту на укладення Кредитного та підписує Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором.

Представник позивача просить звернути увагу на, що всі дії щодо укладення Кредитного договору Позичальник здійснював в інформаційно-телекомунікаційній системі в своєму особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. Позичальник зайшов на веб-сайт Кредитодавця та зареєстрував на ньому свій особистий кабінет. Після цього, в своєму особистому кабінеті Позичальник заповнив свої анкетні дані, зазначивши відомості про себе. Заповнивши анкетні дані в своєму особистому кабінеті на веб-сайті Кредитовця, Позичальник подав заявку на отримання кредиту.

Погодивши Позичальнику кредит, Кредитодавець в інформаційно-телекомунікаційній системі на своєму веб-сайті надіслав Позичальнику в його особистий кабінет Оферту на укладення Кредитного договору та направив на його номер мобільного телефону, який він вказав заповнивши свої анкетні дані, СМС повідомлення з одноразовим ідентифікатором для прийняття Оферти на укладення Кредитного договору (для підписання Кредитного договору).

Позичальник ознайомився з Офертою на укладення Кредитного договору та умовами Кредитного договору, після чого він ввів отриманий на свій номер мобільного телефону одноразовий ідентифікатор у відповідній графі у своєму особистому кабінеті (заповнив формуляр заяви (форми) про прийняття акцепту на укладення Кредитного договору в електронній формі), чим акцептував Оферту на укладення Кредитного та підписав Кредитний договір своїм підписом одноразовим ідентифікатором.

Після цього, оригінал цілісного та незмінюваного Кредитного договору був розміщений в особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті Кредитодавця в цілодобовому постійному доступі, а також був додатково направлений на електронну адресу Позичальника, яку він вказав під час заповнення своїх анкетних даних.

Сторона позивача наполягає на тому, що всі дії Позичальника та Кредитодавця щодо укладення Кредитного договору, а саме послідовність таких дій, їх опис, а також зазначення часу вчинення відповідної дії тощо, були зафіксовані та відображені у доданій до Позовної заяви Візуальній формі послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, яка є витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця, та яка була посвідчена уповноваженою особою Кредитодавця.

Підсумовуючи вищевикладене, просить звернути суд на те, що до Позовної заяви були додані оригінали цілісних та незмінюваних файлів Кредитного договору, а також Оферта та Акцепт на його укладення, зазначаючи те, що сторона відповідача належним чином не обґрунтувала те, що додані до Позовної заяви файли Кредитного договору, а також Оферти та Акцепту на його укладення, начебто не є їх оригіналами, та начебто не є цілісними та незмінюваними. Сторона Відповідача не надала суду взагалі жодних доказів на спростування цілісності та незмінювасті файлів Кредитного договору, а також Оферти та Акцепту на його укладення.

Крім того, Кредитний договір та Правила (Додаткові угоди у випадку їх укладення) були додатково направлені на електронну адресу Позичальника, яку він вказав під час заповнення анкетних даних в особистому кабінеті на веб-сайті Кредитодавця. Доказ (докази) направлення на електронну адресу Позичальника Кредитного договору та Правил (Додаткових угод у випадку їх укладення). На підтвердження ж надання Позичальником своєї адреси електронної пошти, до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця «Анкета клієнта».

Щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором: згідно з п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 19000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Щодо перерахування Відповідачу кредитних коштів за Кредитним договором, повідомляють суд про те, до Позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі «Platon», та яка була надана ТОВ «Бізнес Позика» посередником ТОВ «ПрофітГід», який надає послуги на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04 листопада 2020 року (копії Договору та документів ТОВ «ПрофітГід» додаються).

Зауважуючи, що на підтвердження того, що у Відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що Відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона Відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором, сторона позивача наводить наступне: розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентноїставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

У разі отримання права на сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою ставкою або втрати цієї можливості у зв`язку з несплатою за користування кредитом у встановлені строки, Позичальник погоджується, що застосування Зниженої та Стандартної ставки в залежності від платіжної дисципліни Позичальника є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором в залежності від дій Позичальника чітко визначені домовленістю Сторін. Усі умови застосування Зниженої процентноїставки визначені цим Договором та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів.

Також, сторона позивача звертає увагу суду на те, що якби б Позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі.

Однак невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, і якщо Позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів.

Позивач зазначає, що на підтвердження того, що у Відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що Відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона Відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

Сторона позивача звертає увагу суду на наступні обставини справи, а саме: кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення Позичальника з умовами Кредитного договору та Правилами; позичальник добровільно погодився з умовами Кредитного договору та Правилами та погодився їх виконувати, що відповідає принципу свободи договору встановленому статтею 627 ЦК України. Якби Позичальника не влаштовували умови Кредитного договору, він міг його просто не укладати; протягом строку (терміну) дії Кредитного договору та/або після його закінчення Позичальник не звернувся із заявою про розірвання Кредитного договору та/або визнання Кредитного договору недійсним в цілому або його окремих частин; всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо – встановлені не у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах» тощо, а безпосередньо у Кредитному договорі, який Позичальник уклав шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також позивач звертає увагу суду на те, що Позивач за Кредитним договором: не нараховував проценти за користування кредитом поза межами строку (терміну) дії кредитного договору. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості Позичальника за Кредитним договором, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку (терміну) дії кредитного договору не змінювався, тобто жодні проценти після закінчення строку (терміну) дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній комп`ютерній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку (терміну) дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості.

Уклавши Кредитний договір Позичальник погодився у мовою Кредитного договору щодо того, що процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії Кредитного договору; уклавши Кредитний договір Позичальник погодився у мовою Кредитного договору щодо того, що Кредитним договором встановлена знижена процента ставка, яка застосовується у випадку дотримання Позичальником графіку платежів, та стандартна процента ставка, яка застосовується у випадку недотримання Позичальником графіку платежів (у випадку встановлення кредитним договором декількох процентних ставок), та не заперечував проти цього протягом строку (терміну) дії Кредитного договору; Особливість нарахування процентів за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту та встановлення у Кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок (у випадку встановлення Кредитним договором декількох процентних ставок) жодним чином не означає, що встановлена у Кредитному договорі процента ставка (процентні ставки) є начебто неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми).

Щодо правомірності нарахування комісії за договором, представник позивача вказує на те, що відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 3800,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.

Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою.

Графік платежів чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту. Також обов`язок Відповідача щодо сплати зокрема комісії за надання кредиту передбачений у Паспорті споживчого кредиту до Кредитного договору, де також викладений графік платежів за Кредитним договором, який чітко передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.

Також, представник позивача зазначає, що сторона відповідача не була позбавлена права, надати суду належні та достатні докази здійснення тих платежів Відповідача за Кредитним договором, які начебто не були враховані у наданому Позивачем Розрахунку заборгованості.

Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що сторона Відповідача у Відзиві на позовну заяву належним чином не обґрунтувала, чому на її думку доданий Позивачем до позовної заяви Розрахунок заборгованості за Кредитним договором є начебто необґрунтованим, та таким, що начебто не узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Щодо можливості позасудового врегулювання спору на взаємних умовах: сторона позивача зазначає, що Кредитодавець завжди готовий до позасудового врегулювання спору на взаємовигідних умовах на будь-якій стадії процесу (з наданням Позичальнику гарантійного листа з печаткою та підписом директора ТОВ «Бізнес Позика», у якому будуть зафіксовані умови до врегулювання). Крім того, позасудове врегулювання спору можливо лише у тому випадку, якщо Позичальник не заперечує факт укладення Кредитного договору, факт отримання ним кредитних коштів за Кредитним договором та факт наявності у нього заборгованості за Кредитним договором.

Виходячи з вищевикладеного представник позивача просить прийняти цю відповідь на відзив; поновити позивачу строк для подання доказів у справі та долучити цю відповідь на відзив разом з усіма додатками до матеріалів справи; врахувати під час розгляду та вирішення справи цю відповідь на відзив; проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика», підтримуючи позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача – адвокат Бітюра А.А. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову із підстав викладених у ньому.

Заслухавши доводи учасників справи які прийняли участь у судовому засіданні, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , зайшла на веб-сайт Кредитодавця - ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєструвала на ньому свій особистий кабінет, зазначивши свої персональні дні та інформацію стосовно бажаного кредитування, що підтверджено наявною в матеріалах справи анкетою клієнта (витяг з інформаційно – телекомунікаційної системи).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 23 квітня 2025 року було направлено відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №527352-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно, 23 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №527352-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит) про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

23 квітня 2025 року відповідач – ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №527352-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, що відображено наданими копіями відповідних електронних документів.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №527352-КС-001 про надання кредиту.

Через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2165, на номер телефону НОМЕР_4 , що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. Зазначене підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта, відповідно із відображенням підписання договору 23 квітня 2025 року об 15:23:14 годині.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, суд доходить до переконання, що 23 квітня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №527352-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

В судовому засіданні досліджено також і сам договір №527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , підписуючи погодилась на наступні умови, а саме на те, що кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 19000,00 (Дев`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила).

Відповідно п.п. 2.2. - 2.4. договору, визначено тип Кредиту – кредит, строком на 24 тижні, із стандартною процентною ставкою за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно умовами договору, а саме п.2.5. договору, передбачена і Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 3800,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою. Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою (далі – Додаткова угода).

Згідно пункту 2.6. договору Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,65% (нуль цілих шістдесят п`ять сотих відсотків) від суми платежу, що вноситься Позичальником. При цьому Кредитодавець забезпечує Позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними Кредитодавцем. Інформація про такі способи оплати розміщена на Сайті Кредитодавця за посиланням: https://bizpozyka.com/pay. У разі, якщо Позичальник здійснює оплату за Договором іншими способами, не передбаченими цим пунктом Договору, Позичальник самостійно сплачує комісійну винагороду та інші збори, що стягуються установами, які надають платіжні послуги, а також вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування у відділеннях банків під час здійснення Позичальником платежів за Договором, відповідно до тарифів, встановлених такими установами та банками.

У відповідності до п.2.7. договору загальний розмір наданого Кредиту: 19000,00 (Дев`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн.

З пунктом 2.8. договору – строк дії Договору становить до 08 жовтня 2025 року.

Також у відповідності до п.п. 2.9. - 2.10. договору орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 46927,58 грн. Загальні витрати за Кредитом: 27927,58 грн.

У відповідності до п. 2.11. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот тридцять дві цілих п`ять десятих процентів. Також, п. 2.12. договору, визначено денну процентну ставку, яка становить 0,87 процентів.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11 лютого 2021 року № 16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит».

Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за Кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту обчислені на основі припущення, що Позичальник буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в Додатку №2 до Договору, та буде застосовуватись Стандартна процентна ставка, а інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.

За умовами договору, денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Розрахунок денної процентної ставки: ДПС:0,87 процентів = (ЗВСК:27 927,58 грн./ЗРК:19 000 грн.)/t:169 днів ? 100%

Застереження: наведені обчислення загальних витрат за Кредитом, денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно пп. 2.13. - 2.14. договору визначено, що дата видачі Кредиту 23 квітня 2025 року, а датою повернення Кредиту є 08 жовтня 2025 року.

Згідно п. 2.15. – 2.16 договору мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом. За цим Договором надається фінансова послуга з надання коштів та банківських металів у кредит.

Отже, сторони погодили вищезазначені умови та підписали договір, графік погашення заборгованості та паспорт споживчого кредитування за допомогою електронно-комунікаційної системи з проставлення ідентифікатора в якості цифрового підпису.

Відповідно до п.3.2.6. договору у разі прийняття позитивного рішення Кредитодавцем на надання Кредиту, Позичальник зазначає реквізити електронного платіжного засобу Позичальника, з використанням якого він бажає отримати на рахунок Кредит. Для зручності Позичальника після введення реквізитів електронного платіжного засобу номер електронного платіжного засобу зберігається в Особистому кабінеті Позичальника у форматі НОМЕР_5 . В подальшому Позичальник може здійснювати платежі за цим Договором та отримувати додаткові кошти за Договором без повторного введення повних реквізитів доданих електроних платіжних засобів. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів Позичальник обирає електронний платіжний засіб, з використанням якого Позичальник бажає отримати Кредит із переліку тих, що додані до його Особистого кабінету або може змінити раніше введені реквізити електронних платіжних засобів на інші. Позичальник зобов`язаний вказати реквізити електронного платіжного засобу, що належать особисто йому, для можливості належного виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань за цим Договором. У разі, якщо Позичальник надав для перерахування суми Кредиту реквізити електронного платіжного засобу, що належать третій особі, Позичальник підтверджує передачу майнових прав на отримання грошових коштів такій третій особі. До того ж, решта прав та обов`язків за цим Договором залишаються за Позичальником. Така третя особа не є вигодонабувачем за цим Договором. Вигоду за кредитним Договором набуває виключно Позичальник. Після введення реквізитів електронного платіжного засобу здійснюється етап проходження верифікації Позичальника в один із способів, визначених в п. 3.4. цього Договору.

Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 19000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок позичальника, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» на підтвердження переказу грошових коштів, а саме що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04 листопада 2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер платіжної інструкції - bf1647a9-203d-11f0-b90e-000c29d57ed2_1; Платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код ЄДРПОУ 41084239; Номер транзакції - 44541-10184-65724; Дата / час здійснення переказу – 23 квітня 2025 року об 15:23 годині; Сума переказу – 19000,00 гривень; Номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_6 ; Призначення переказу - Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року Без ПДВ.

Відповідно до відповіді АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/1884-БТ від 02 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , має в банківській установі рахунок НОМЕР_7 (картка № НОМЕР_2 ).

Також в судовому засіданні досліджено виписку по рахунку НОМЕР_7 , належному ОСОБА_1 про рух коштів по рахунку, за період з 23 квітня 2025 року по 08 жовтня 2025 року, із якої вбачається зарахування 23 квітня 2025 року о 15:23 годині, у сумі 19 000,00 гривень, які було використано власником рахунку – ОСОБА_1 .

В судовому засіданні досліджено і довідку про стан заборгованості разом із випискою по розрахунку заборгованості, відповідно до якої у ОСОБА_1 , станом на 08 січня 2026 року має заборгованість за кредитним договором № 527352-КС-001 про надання кредиту від 23 квітня 2025 року у розмірі 64410,00 гривень, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 32110,00 грн; суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ – 9500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 3800,00 грн.

Проте, відповідач до теперішнього часу свої зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі не виконала та ненадана суду відповідних належних доказів щодо погашення / часткового погашення заборгованості, пред`явленою ТОВ «Бізнес Позика».

Отже, суд доходить до висновку про правомірність нарахування заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах – 32110,00 грн, які нараховано позивачем у строку з 23 квітня 2025 року по 08 жовтня 2025 року.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками за невиконання кредитного договору № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 9500,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками – фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року становить 19000 грн, натомість відсотки за користування даними грошовими коштами становлять 32110,00 грн.

Суд погоджується з доводами представника відповідача Бітюрою А.А., про надмірність нарахування відсотків щодо застосування ст. 625 ЦКУ, як додаткового нарахування.

Як убачається з матеріалів справи, а саме з довідки про стан заборгованості № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року, сума 9500,00 гривень – виражена, як заборгованість по штрафам.

Згідно із ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а відповідно до ст. 627 ЦК України свобода договору здійснюється з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Отже, принцип свободи договору не є абсолютним та підлягає обмеженню у випадках, коли умови договору порушують баланс прав та обов`язків сторін і ставлять споживача у явно невигідне становище.

Доводи адвоката Бітюри А.А. про те, що проценти за користування кредитом є штрафними санкціями, не спростовані стороною позивача.

Нарахування процентів у розмірі, який майже у два рази перевищує суму основного боргу, створює для позичальника непропорційний та надмірний фінансовий тягар, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

Суд погоджується з висновком представника відповідача про те, що нарахування додаткових відсотків у розмірі 9500,00 гривень фактично призводить до покладення на споживача непропорційно великої компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором, а тому відповідні умови договору підлягають оцінці крізь призму положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Посилання позивача на те, що проценти нараховувалися лише в межах строку кредитування, не спростовує встановленої судом очевидної неспівмірності між сумою кредиту та сумою заявлених до стягнення процентів, а сам по собі факт нарахування процентів у межах строку дії договору не виключає обов`язку суду перевірити відповідність таких умов засадам цивільного законодавства та вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Також, безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач добровільно погодилася з умовами договору та була ознайомлена із процентною ставкою, оскільки відповідно до правових висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду, участь споживача у кредитних правовідносинах свідчить про його слабшу позицію порівняно з професійним кредитодавцем, а тому свобода договору у таких правовідносинах підлягає спеціальному правовому обмеженню з метою захисту споживача від несправедливих умов договору.

Суд вважає за необхідне застосувати правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, відповідно до яких суд має право, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, зменшити розмір нарахованих платежів у випадку їх явної неспівмірності наслідкам порушення зобов`язання.

За таких обставин суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовної вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за відсотками за невиконання кредитного договору № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі 9500,00 грн.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На офіційному веб-сайті ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, суд на підставі доказів, що є в матеріалах справи та врахувавши усі доводи сторін, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_1 належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року у загальному розмірі 54910,00 гривень, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 32110,00 грн.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 3800,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування», залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з чстиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини дркгої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закогу України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Уданому випадку позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена комісія за прострочення платежів, тому вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом Про судовий збір).

Оскільки позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2112,64 грн (51110,00 грн /64410,00 грн * 2662,40 грн).

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 527352-КС-001 від 23 квітня 2025 року у загальному розмірі 51110 (п`ятдесят одна тисяча сто десять) гривень 00 копійок, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 19000 (дев`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок; суми прострочених платежів по процентах – 32110,00 (тридцять дві тисячі сто десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять гривень) гривень 64 копійки.

Решту позовних вимог лишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 03 липня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова