Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №514/1079/25 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________________________________________________________________________________

Справа № 514/1079/25

Провадження по справі № 3/514/56/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Кирилюк І.М.,

за участю:

секретаря – Царан К.П.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Реу Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділення поліції №2 Болградського районного ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2025 року до Тарутинського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №401904 від 25.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №401904 від 25.07.2025 року ОСОБА_1 25.07.2025 року о 07 год 00 хв в с-щі Бессарабське по вул. Набережна, 5 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор S/N1179. Від керування відсторонений шляхом передачі ТЗ тверезому водію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч.1 КУпАП.

У справі неодноразово оголошувалась перерва у зв`язку з викликом у судове засідання свідків, очевидців події правопорушення, тощо.

Судове засідання фіксувалось відео та аудіо технічними засобами за клопотанням учасників справи.

У судовому засіданні взяв участь ОСОБА_1 , який пояснив суду, що керування транспортним засобом не здійснював, лише сидів у транспортному засобі та спав. Напередодні 24.07.2025 року він приїхав до свого друга, який проживає по АДРЕСА_2 . Під час спілкування вживали алкогольні напої, випили багато, приблизно 1,5 літра горілки. Засиділись десь до 2 години ночі, тому друг запропонував залишитись переночувати. На транспортному засобі встановлено дві сигналізації (стаціонарна та додаткова з керуванням на брелку). На брелку встановлений автозапуск двигуна на 06 год 30 хв ранку. Оскільки вранці спрацював автозапуск двигуна, він вийшов до транспортного засобу, присів в салон на місце водія, хотів виключити двигун, почав роздивлятися інформацію в телефоні та заснув, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Не збирався нікуди їхати Потім приїхала поліція.

Вину у вчиненні правопорушення, про яке йдеться у протоколі, не визнає, оскільки не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Захисник Реу Р.В. просив суд закрити справу провадженням у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник зазначив, що наведені у протоколі обставини не відповідають фактичним обставинам. Поліцейські зафіксували припаркований транспортний засіб, в якому ОСОБА_1 спав на сидінні водія. Ні свідки, ні поліцейські не бачили, щоб транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався. ОСОБА_1 не заперечує, що вживав алкогольні напої, але лише після того, як вечором 24.07.2025 року приїхав в гості до знайомого, припарковав автомобіль на узбіччі поряд з будинком. В транспортний засіб повернувся після того, як вранці спрацювала сигналізація з брелка, щоб виключити двигун. Проте, оскільки був у стані алкогольного сп`яніння, заснув в салоні. Поліцейські, які прибули за викликом, не запитали у ОСОБА_1 про обставини події, а саме: що сталось, як він опинився в автомобілі, куди збирався рухатися і чи збирався взагалі керувати транспортним засобом. Також в матеріалах протоколу відсутні будь-які докази на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки транспортного засобу працівниками поліції, як це зазначено в протоколі.

За клопотанням ОСОБА_1 та захисника в судове засідання допитувались свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що 25.07.2025 року приблизно о 07 год 00 хв. ранку почув з вулиці звук працюючого двигуна. З вікна побачив припаркований на дорозі між будинком та річкою мікроавтобус Фольксваген, рядом з припарковано фурою. Оскільки двигун авто не припиняв працювати, він разом з ОСОБА_4 (військовослужбовці ДПСУ) вирішили вийти на вулицю та пересвідчитися чи все в порядку. Коли підійшли до мікраавтобусу, побачили на водійському сидінні ОСОБА_1 , який спав. Відчули від нього запах алкоголю та викликали поліцію. По приїзду поліцейські його розбудили. ОСОБА_2 пояснив, що він та ОСОБА_4 орендують квартиру в будинку по АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_1 гостював у нього з вечора 24 до ранку 25 липня 2025 року. Зранку ОСОБА_1 повідомив йому, що треба вийти у двір, оскільки спрацювала сигналізація у транспортному засобі. Що сталось далі свідок не бачив, оскільки відпочивав після вжитого алкоголю Також свідок підтвердив, що ОСОБА_1 приїхав до нього в гості на транспортному засобі, котрий припаркував біля будинку. ОСОБА_1 на той момент перебував у тверезому стані. Спиртні напої вживали разом у нього дома в квартирі по АДРЕСА_4 .

Свідок ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомив суду, що не може з`явитися через зайнятість на військовій службі. Письмові пояснення були оголошені судом в судовому засіданні.

До матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини ОСОБА_1 додані:

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння де огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками (різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння шкіри обличчя);

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор S/N1179 ;

письмові пояснення свідка ОСОБА_4 у яких зазначено, що він мешкає у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 . 25.07.2025 о 05.00 год ранку його розбудив ОСОБА_2 , котрий повідомив, що під вікнами будинку працює автомобіль марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 та за кермом знаходиться не відомий їм чоловік. Підійшов до ТЗ побачили, що водій спить, з салону автомобіля доносився різкий запах алкоголю. Розбудивши водія, щоб спитати чи все в нього добре останній почав рух ТЗ, але через те, що був в стані алкогольного сп`яніння рух продовжити не зміг, перекрив рух на вулиці. Тоді вони викликали поліція, котра ще раз будила водія. В ході спілкування з водієм було встановлено, що це ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейського надав водійське посвідчення;

письмові пояснення свідка ОСОБА_2 у яких зазначено, що він мешкає у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 . 25.07.2025 о 05.00 год ранку він під вікнами будинку почув як працює автомобіль марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 та за кермом знаходиться не відомий йому чоловік. Підійшовши до ТЗ побачив, що водій спить, з салону автомобіля доносився різкий запах алкоголю. Розбудивши водія, щоб спитати чи все в нього добре останній почав рух ТЗ, але через те, що був в стані алкогольного сп`яніння рух продовжити не зміг, проте декілька разів намагався зрушити з місця. Тоді він викликав поліцію, котра ще раз розбудила водія. В ході спілкування з водієм було встановлено, що це ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейського надав водійське посвідчення;

відеозапис на флеш-носії з фіксацією на нагрудний відеореєстратор SN/1179 в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вчиненого 25.07.2025 року о 07 год 00 хв. та з якого не можна встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом;

копія посвідчення водія ТЗ серії НОМЕР_2 від 21.08.2021 р;

довідка інспектора САП ВнП №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта поліції Г. Трофименко на предмет повторності протягом року притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП та посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.08.2021 р. вилучено.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника - адвоката Реу Р.В., покази свідків, переглянувши відео з місця події та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: серед іншого всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, серед іншого, з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає які фактичні дані є доказами в адміністративній справі і джерела їх доведення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Оцінка доказів органом, посадовою особою, уповноваженою на розгляд справи здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами закону та правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

У справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП об`єктом посягання є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, зокрема безпека керування транспортними засобами, а також збереження життя і здоров`я учасників дорожнього руху.

Законом України «Про дорожній рух» (далі – Закон), який є ключовим у регулюванні суспільних відносин у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, що використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До таких учасників належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин ( ст.14 Закону) .

Норми вказаного Закону передбачають, що до керування транспортним засобом допускається кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України, ст. 41 Закону).

ПДР встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

ПДР визначає права та обов`язки учасників дорожнього руху, а саме: водіїв, пішоходів, пасажирів, велосипедистів, осіб, які керують гужовим транспортом і погоничів тварин.

Загальними положеннями ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.п.1.3,1.4. ПДР).

У розумінні ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п.1.10 ПДР).

Пунктом п.2.9 (а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Згідно з вимогами пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаним регулятивним нормам ПДР кореспондує охоронна норма ст. 130 КУпАП, яка встановлює несприятливі наслідки за невиконання таких правил для осіб, яким вони адресовані.

Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що суб`єктом такого правопорушення є особа, яка здійснює керування транспортним засобом, тобто виконує функцію водія під час його руху. Саме невиконання такою особою вимог пункту 2.5, п.2.9 (а) ПДР України має наслідком її притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі наданих суду в порядку ст. 251 КУпАП доказів, а також доказів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні в салоні нерухомого транспортного засобу із заведеним двигуном. При цьому він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Вказані обставини не заперечувались ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що перебування водія в нетверезому стані в транспортному засобі, що не рухається, може кваліфікуватися як порушення п.п. 2.5, 2.9 (а) ПДР за умови встановлення обставин, які вказують на керування транспортним засобом такою особою до його зупинки.

У цій справі жодний з наданих доказів, показів свідків, відео з місця події не підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, або здійснив спробу зробити це, проте був зупинений працівниками поліції.

Із відеозапису не убачається, що уповноважені працівники поліції, які склали протокол, з`ясовували обставини щодо того, як ОСОБА_1 опинився в транспортному засобі, чи збирався їхати кудись, чи здійснював керування цим транспортним засобом.

Коли приїхали поліцейські, транспортний засіб, в якому зназходився ОСОБА_1 був припаркований, а отже твердження у протоколі, що транспортний засіб був зупинений ними, не відповідає фактичним обставинам.

Доводи захисника та ОСОБА_1 , про те, що останній не здійснював керування транспортним засобом у цій справі нічим не спростовано.

У справах про адміністративні правопорушення обов`язок збирання доказів та доведення вини особи покладається на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення ( ч.2 ст. 251 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Конституційний принцип презумпції невинуватості є обов`язковою складовою справедливого судового розгляду справ, в яких особа обвинувачується у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дій, попередня кваліфікація яких зазначена у протоколі, не доведена уповноваженими працівниками поліції за стандартом доказування «поза розумним сумнівом», коли сукупність неспростовних презумпцій (припущень) узгоджених між собою та з долученими до справи доказами виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду. Тобто наданих працівниками поліції доказів у цій справі недостатньо для того, щоб дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити провадженням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її оголошення.

Суддя І.М. Кирилюк