Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №522/655/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/655/26

Провадження №1-кп/522/2364/26

ВИРОК

Іменем України

30 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162510001366 від 01.11.2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 04.07.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки; 03.03.2026 року вироком Приморського районного суду міста Одеси за статтею 309 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, із застосуванням статей 71, 72 КК України (вирок не набрав законної сили, знаходиться на розгляді в Одеському апеляційному суді).

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 ч.2 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

ОСОБА_4 ,

Обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, судимість за яке у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення.

19 жовтня 2025, близько 5-ої години 00 хвилин, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_5 , за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 72, в ході спілкування з яким, ОСОБА_3 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під приводом допомоги зарядити мобільний телефон ОСОБА_5 , ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_5 надати йому мобільний телефон Motorola MOTO G Stylus, у корпусі бірюзового (блакитного) кольору, з сім-картою НОМЕР_1 , з IMEI: НОМЕР_2 для того щоб зарядити, будучи введеним в оману, потерпілий добровільно надав ОСОБА_3 свій мобільний телефон.

В подальшому, отримавши мобільний телефон, який належить ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки Motorola MOTO G Stylus, у корпусі бірюзового (блакитного) кольору, з сім-картою НОМЕР_1 , з IMEI: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , не маючи на меті повертати його власнику та скориставшись тим, що останній був введений в оману, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 3753 грн. 33 коп.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, пояснивши суду наступне. Він підтвердив те, що 19 жовтня 2025 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська 72 він дійсно взяв у раніше невідомого йому чоловіка мобільний телефон щоб зарядити свій телефон. В цей час, коли чоловік відволікся, ОСОБА_6 пішов з місця разом із телефоном який йому надав чоловік. Яким чином він розпорядився мобільним телефоном який він забрав, не пам`ятає.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Оскільки обвинувачений визнав себе винним у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 ч.2 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, то суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ч. 3 статті 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дійсно мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 .

Вказанні діяння ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення та вірно кваліфіковані за статтею 190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд має підстави зробити висновок, що ОСОБА_3 дійсно винний у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 ч.2 КК України та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинене в період випробування.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 .

Призначення особі, визнаній винуватою у вчиненні кримінального правопорушення відповідного покарання, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, відноситься до дискреційних повноважень суду.

Судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості і законності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався, оскільки ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в іншому провадженні, яке перебуває на розгляді іншого складу суду Приморському районному суду міста Одеси.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи №2651 від 11 листопада 2025 року в сумі 424 гривні 08 копійок.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 ч.2 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи №2651 від 11 листопада 2025 року в сумі 424 гривні 08 копійок, згідно довідки.

Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1