Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №508/627/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/627/26

Номер провадження 1-кп/508/40/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026166260000076 від 04.06.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Миколаївка, Миколаївського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд,

встановив:

03 червня 2026 року, приблизно о 18:00 години, більш точний час ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 , який перебував в одній з кімнат домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виникла сварка з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході конфлікту, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 , який достовірно знав про те, що ОСОБА_4 , є особою похилого віку, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких для його здоров`я, ОСОБА_3 умисно та протиправно завдав не менше п`яти ударів кулаками правої та лівої рук в область обличчя потерпілого. Від отриманих ударів ОСОБА_4 , не втримавши рівновагу, впав на підлогу, вдарившись правим коліном та правим ліктьовим суглобом.

У продовження своїх протиправних дій, направлених на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 підійшов до потерпілого, який в цей момент перебував на підлозі в положенні лежачи та завдав не менше двох ударів кулаком правої руки в ліву частину тулуба потерпілого.

Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, крововиливу в склеру лівого ока, синців тулубу, саден правого ліктьового та правого колінного суглобів.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України –умисне легке тілесне ушкодження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України; а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 року у справі №166/361/19, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Доказами, встановленими органом досудового розслідування та проаналізованими судом, поза розумним сумнівом доведено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, і він повинен нести кримінальну відповідальність за скоєне за ч. 1 ст. 125 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню судових витрат не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази відсутні.

Документи та інформаційні носії залишити у матеріалах справи протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Повний текст вироку складено 02.07.2026.

Суддя ОСОБА_6