Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №521/8159/26
Суддя: Громік Д. Д.
Справа 521/8159/26
Номер провадження 3/521/2857/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №663647 від 11.05.2026 року про адміністративне правопорушення, 11.05.2026 року, о 22 год. 30 хв. в м. Одесі, по вул. Люстдорфська дорога, 15, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки «Bolt», д.н.з. відстуній, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510». Результат тесту 0, 73 % (проміле), чим порушив п. 2.9а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306..
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак представник ОСОБА_1 – Безрук А.В., надав до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вину ОСОБА_1 не визнав та просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що із наявного у матеріалах справи відеозапису не вбачається моменту, коли ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом. Натомість зі слів ОСОБА_1 та його дружини, вони пересувалися на електросамокаті удвох. Із відео вбачається, що саме дружина перебувала попереду та тримала руки на кермі, фактично здійснюючи керування електросамокатом. Будь-яких доказів, які б спростовували зазначені обставини, матеріали справи не містять.
Також зазначив, що у зв`язку з відсутністю законних підстав для зупинки транспортного засобу, усі подальші дії працівників поліції щодо його підзахисного є незаконними та не можуть вважатися правомірними. Виходячи з цього, у діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, зазначив, що працівниками поліції було істотно порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки його підзахисного не було належним чином повідомлено про характер та правові наслідки процесуальної дії, не роз`яснено його права, а також введено в оману щодо справжньої мети проведення перевірки за допомогою приладу «Drager». За таких обставин результати проведеного огляду не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі, а всі сумніви щодо дотримання процедури повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено його право на проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатами перевірки на місці, у зв`язку з чим він не був обізнаний про існування та порядок реалізації такого права і фактично був позбавлений можливості ним скористатися.
Також, клопотання з проханням забезпечити йому можливість скористатися правовою допомогою адвоката було фактично проігнороване, а будь-яких дій, спрямованих на забезпечення участі захисника або надання реальної можливості реалізувати право на правничу допомогу, вчинено не було.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).
Згідно зі ст. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Статтею 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Суддя звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663647 від 11.05.2026 року відносно ОСОБА_1 , складено за порушення п. 2.9 а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9а «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя зважає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних та беззаперечних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.
Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, до матеріалів справи додано: результат тестування на алкоголь до протоколу приладу «Drager Alcotest 7510» від 11.05.2026 року з результатом 0,73 % проміле , (а.с.5); відеозапис з боді камери поліцейського, на якому зафіксовано пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, після чого працівники поліції складають матеріали.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
При цьому, в долученій до матеріалів справи роздруківці тестування на алкоголь до протоколу приладу «Drager Alcotest 7510» від 11.05.2026 анкетні відомості про особу, яку тестують, (прізвище, ім`я, дата народження) взагалі відсутні, відсутній підпис ОСОБА_1 на роздруківці приладу «Драгер», не зазначено до якого протоколу відноситься вказана роздруківка приладу «Drager Alcotest 7510», що давало б змогу розцінювати документ як належний, допустимий та беззаперечний доказ у справі.
Крім цього, згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Форма акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів затверджена як додаток №2 до Інструкції.
Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.
Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні водієм транспортним засобом в стані алкогольного, сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згода водія з таким оглядом, складання акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який затверджений як додаток №2 до інструкції.
Вищевказані Порядок та Інструкція є чинними та мають обов`язково дотримуватись поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано зазначених положень нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Так, в даному випадку поліцейський обов`язково повинен був скласти акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, форма якого затверджена як додаток №2 до Інструкції, оскільки підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутній акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів форми 2 щодо водія ОСОБА_1 , а додана лише роздруківка з показів приладу «Драгер Алкотест 7510» від 11.05.2026 року, яка не містить жодної інформації щодо особи, яка проходила огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також підпису особи відносно якої проводився огляд.
Аналіз змісту п. 22 розділу ІІІ Інструкції вказує на те, що результати огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, на переконання суду, огляд водія на місці зупинки транспортного засобу було проведено з порушенням процедури проведення такого огляду, описаного вище, а саме без складання акту огляду на стан сп`яніння, без зазначення у роздруківці з приладу «Драгер» інформації щодо особи відносно якої проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння, тому, протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно з роз`ясненнями п.24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, а обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663647 від 11.05.2026 року не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, а тому суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 , але враховуючи встановлені судом обставини, які можуть свідчити про необхідність проведення перевірки щодо обставин оформлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відомості відносно якої зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням обставин встановлених під час судового розгляду, що відноситься до компетенції УПП в Одеській області, суд вважає за необхідне надіслати копію постанови суду до вказаного правоохоронного органу, для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення в межах діючого законодавства.
Керуючись 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 130ч.1, 245-248, 251-252,268,280,283,284-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Довести до відома керівництва Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про необхідність відповідного реагування, у тому числі проведення необхідного навчання особового складу, і надання правової кваліфікації діям всіх працівників патрульної поліції, які брали участь оформленні матеріалів справи щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663647 від 11.05.2026 року.
Посилити контроль на предмет підвищення якості складання та оформлення матеріалів адміністративних справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП при направленні їх до суду.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: Д.Д. Громік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua