Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №505/324/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 16 квітня 2026 р.

Справа: №505/324/26

Суддя: Ващук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/324/26

№ 3/505/371/2026

17 квітня 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного Одеської області Ващук О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №762234 від 01 лютого 2026 року ОСОБА_1 01 лютого 2026 року о 19 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку відносно свого чоловіка, тобто домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображала його нецензурною лайкою, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

ОСОБА_1 достовірно було відомо, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 ч. 1 КУпАП, який буде розглядатися Подільським міськрайонний судом Одеської області, про що свідчить наявність її підпису в зазначеному протоколі.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року справа «Пономарьов проти України» (п.41), особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №762234 від 01 лютого 2026 року ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого чоловіка, а саме насильство психологічного характеру, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає, в тому числі, на права і свободи громадян.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає, вчинення насильства в сім`ї це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той же час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Як вбачається з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення документів, а саме ЄО №3135 від 01.02.2026 року на спецлінію «102» 01.02.2026 о 20 год. 05 хв. заявник повідомила, що чоловік намагається вбити мати ножем. В ході перевірки поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_3 .

Згідно заяви та письмових пояснень ОСОБА_3 , саме вона є заявником та викликала поліцію, яка просила вжити заходів щодо її чоловіка, який вчинив стосовно неї сварку та домашнє насильство фізичного характеру (

В матеріалах справи відсутні письмові пояснення ОСОБА_2 .

Отже, аналіз матеріалів справи засвідчує лише факт конфлікту, який виник на побутовому рівні між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , якого при кваліфікації дій за ч.1 ст.173-2 КУпАП недостатньо, адже конфлікт між особами без наслідків - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди в розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яка була чи могла бути завдана потерпілій, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а такого матеріали справи не містять.

Тому, з врахуванням відсутності об`єктивних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в контексті застосування ч.1 та 3 ст.5, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Ващук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua