Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №947/24938/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/24938/26

Провадження № 3/947/2494/26

03.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684411 від 05.06.2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року о 12 год. 00 хв. у м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога, 58, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Movano, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п.2.10(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також повідомлень про поважність причин неявки до суду не надходило.

Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, оскільки її право на участь у судовому розгляді було забезпечено належним повідомленням. Такий підхід узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої учасники судового провадження повинні добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами, проявляти належну процесуальну активність та не допускати безпідставного затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684411, рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та іншими матеріалами справи, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у розумінні ст.251 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями такого провадження є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. За змістом ст.251, 252 та 280 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Пунктом 2.10(а) Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди є самостійним адміністративним правопорушенням незалежно від того, хто є винуватцем самої дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такі дії перешкоджають встановленню всіх обставин події, своєчасному оформленню матеріалів, реалізації прав інших учасників дорожнього руху та виконанню покладених законом обов`язків.

Будь-яких доказів, які б спростовували викладені у протоколі обставини, свідчили про вимушений характер залишення місця дорожньо-транспортної пригоди або ставили під сумнів належність та допустимість зібраних доказів, матеріали справи не містять. Підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності або закриття провадження у справі судом не встановлено.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_2 є повністю доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу правопорушника, вимоги ст.23 та ст.33 КУпАП і вважає, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.7, 23, 33, 40-1, 122-4, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.