Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №946/233/24 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/233/24

Провадження № 2/946/688/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Баннікової Н.В.,

за участю секретаря - Клопот М.П.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 – адвокат Заставний Р.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 14.12.2020 року близько 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Полтава - Кременчук - Олександрія» зі сторони м. Полтава в напрямку м. Кременчук, поблизу с. Підгорівка Козельщинського району Полтавської області, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, дорожні умови та стан дорожнього покриття, не впорався з керуванням автомобіля, змінив свій напрямок руху, виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де в подальшому допустив перекидання автомобіля в правий по напрямку свого руху кювет. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події. 14.12.2020 року за фактом ДТП Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1 2020170000000580. Станом на день подачі позову досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000580, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не закінчено. Позивачу, яка є матір`ю загиблому, у зв`язку з його смертю спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилась у завданні моральної шкоди, вже перенесених нею моральних стражданнях та тих нескінченних стражданнях, що будуть переслідувати її довготривалий час та пов`язаних з цими істотними вимушеними змінами у її життєвих стосунках. Зазначив, що позивачка втратила сина, якого самостійно ростила та виховувала, трагічна смерть сина стала величезним шоком та непоправною втратою для неї. Протягом його життя позивачка підтримувала із ним добрі життєві стосунки, часто спілкувались, проводили разом час, та надавали один одному допомогу. Загиблий син завжди був опорою і підтримкою в її житті. Втрата сина спричинила їй глибоку душевну рану. Цю втрату неможливо вернути чи замінити. В зв?язку із трагічною смертю рідної людини порушено нормальний спосіб життя і доводиться докладати значних зусиль для його організації. Усвідомлення непоправності втрати і трагічність обставин його загибелі лише посилюють душевні страждання та вимагають додаткових зусиль для відновлення звичного способу життя. Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню. Передчасна смерть сина, близької для позивача людини - однозначно спричинила втрату важливого життєвого зв?язку, який поновлений бути не може та відповідно завдає довготривалих та глибоких душевних страждань. Незважаючи на те, що пройшов вже час, позивачка постійно згадує померлого сина, часто плаче та не може змиритися з тим, що його вже немає. Покійний син часто сниться позивачці, через що остання втратила нормальний, спокійний сон. Через стресовий стан вона відчуває постійну втому, а також моральну і фізичну виснаженість. Сам факт втрати сина вніс непоправні зміни в подальше життя позивачці, адже, загиблий син був опорою в її житті та надією на допомогу в старості. Все це призводить до великих страждань, які не закінчаться ніколи, оскільки життєві ситуації, які трапляються в житті кожних батьків, так чи інакше пов?язані із потребою присутності дітей. Трагічна смерть рідної людини спричинила позивачці біль, смуток та страждання. Таким чином, щодо обставин заподіяння шкоди матері, то слід вважати очевидним, шо передчасна втрата сина, для будь-якої людини, тим більше при наявності тривалих та тісни› життєвих зв?язків між ними, однозначно спричиняє моральні страждання. Зазначив, що МТСБУ було відмовлено здійсненні регламентної виплати у зв`язку з відсутністю страхового покриття на транспортний засіб «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 . У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ч.5 ст.1187 та п.1ч.2 ст.1167 ЦК України глибини вже перенесених позивачкою моральних страждань та тих нескінченних страждань, що будуть переслідувати її довготривалий час, перенесених нею моральних переживань, які продовжують тривати по день подачі позову і ніколи не закінчаться та пов?язаних з цим істотними вимушеними змінами у її життєвих стосунках, часу та зусиль, які можливо хоч частково відновлять стан її психологічного здоров?я, просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди на користь позивачці грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн.

Представник відповідача Зінов`єв О.О. подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що ОСОБА_2 свою вину у ДТП не визнає, оскільки стверджує, під час ДТП за кермом був саме ОСОБА_3 , а він був пасажиром. Вважає, що версія відповідача не є намаганням уникнути відповідальності свідчить той факт, що його травми не характерні для особи, що була на водійському сидінні на відміну від травм ОСОБА_3 , який будучи за кермом, отримав множинні рани грудної клітини. Зі слів ОСОБА_2 , він почув холопок, після чого автомобіль почав перегортатися, він вилетів з пасажирського сидіння, внаслідок чого отримав великий синець на руці. Після ДТП так і не було знайдене одне колесо, тому ОСОБА_2 вважає, що причиною ДТП була технічна несправність. Зазначає, що згідно з відповіддю МТСБУ від 21.08.2023 року, копія якої додана до позову, позивачці було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. В той же час на ім?я відповідача на адресу його реєстрації надходив лист МТСБУ від 24.10.2023 року, в якому його інформували про розгляд звернення щодо ДТП, яке мало місце 14.12.2020 року, а саме, що було здійснено регламентну виплату потерпілому. Оскільки вина відповідача не доведена, вироку у кримінальній справі по факту ДТП немає, а виплату МТСБУ здійснило, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Заставний Р.А. подав на відзив відповідь, в якій зазначив, що, оскільки, станом на момент настання ДТП страхове покриття "Зелена картка" на транспортний засіб «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_2 було відсутнє, а Відповідач не належить до кола осіб, які звільняються від обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності (п.13.1 Закону), то МТСБУ було повідомлено про відсутність підстав для здійснення виплати моральної шкоди. У свою чергу, витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, МТСБУ відшкодовує у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п.27.4; стаття 41 Закону). Таким чином, виплата МТСБУ іншого відшкодування, відмінного від моральної шкоди, не стосується предмета позову у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, як вбачається з повідомлення Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Полтавській області про підозру ОСОБА_2 від 25.02.2021 року, 14.12.2020 року, близько 00 год. 30 хв., у темний час доби, по мокрому асфальтобетонному покриттю автодороги «Полтава - Кременчук - Олександрія», яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони м. Полтави в напрямку м. Кременчука Полтавської області, керуючи автомобілем «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , рухався водій ОСОБА_2 , який перевозив у салоні в якості пасажира переднього пасажирського сидіння ОСОБА_3 . Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці поблизу с. Підгорівка Козельщинського району Полтавської області, водій ОСОБА_2 не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, дорожні умови та стан дорожнього покриття, не впорався з керуванням автомобіля, змінив свій напрямок руху, виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя, де в подальшому допустив перекидання автомобіля в правий по напрямку свого руху кювет, чим самим порушив вимоги п. п. 10.1., 12.І. «Правил дорожнього руху України», а саме: п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Внаслідок перекидання автомобіля, пасажир переднього пасажирського сидіння автомобіля «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , ОСОБА_3 отримав смертельні тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № CE-19/117-21/2220-1Т від 24.02.2021, в умовах даної події водій автомобіля Mercedes Benz. MІ 400 CDI, рестраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. 10.1. «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Mercedes Benz MI 400 CDI, реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв?язку виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 993 від 20.01.2021, наданого суду 09.06.2026 р., при судово-медичній експертизі група ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: множинних травм грудної клітки: переломів 8-9-10-го ребер справа по біляхребцевій лінії з крововиливами в м?які тканини; крововиливів в міжреберні м?язи грудної клітини справа з внутрішньої поверхні; гострої внутрішньої крововтрати: в правій плевральній порожнині 1700 мл., в лівій плевральній порожнині 480 мл. темної, рідкої крові; перелому хребта між 8-м та 9-м грудними хребцями з масивним крововиливом в м?які тканини: крововиливів під твердою та м?якою оболонками спинного мозку: крововиливу в ділянці грудного відділу аорти з розривами її стінки; крововиливів по заднім поверхням обох легень; кровопідпливних м?яких покровів голови з боку їх внутрішніх в тім?яній ділянці справа та зліва; кров в правому та лівому бічних шлуночках; крововиливу в оточуючі м?які тканини шитоподібної залози; крововиливу в жирову клітковину правої нирки: шкіряних ран на тильній поверхні правої кисті; саден на тильній поверхні лівої кисті; синців на лобі справа, верхній та нижній губі справа, зовнішній поверхні правого стегна, які утворилися незадовго до моменту настання смерті, від ударної дії тупих, твердих предметів, під час дорожньо-транспортної пригоди, вірогідніше всього коли потерпілий міг знаходитися на передньому пасажирському сидінні, та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті, і за ступенем тяжкості, відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті множинних травм грудної клітки, яка ускладнилася гострою внутрішньою крововтратою. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі, взятих від трупа ОСОБА_3 , етиловий та інші спирти не виявлені.

За фактом даної ДТП було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 14.12.2020 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170000000580 та розпочато досудове розслідування.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.12.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1817, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_2 в якості свідка у кримінальному провадженні 14.12.2020 р., останній дав показання, відповідно до яких 13.12.2020 року приблизно о 23 год. вони виїхали з м. Полтави у напрямку м. Кременчук, щоб у подальшому їхати до м. Ізмаїл. Він знаходився за кермом, перед тим як сісти за кермо він алкогольні напої не вживав. Він почував себе втомленим, але все одно вирішив їхати. ОСОБА_4 знаходився на передньому пасажирському сидінні. Ні він, ні пасажир пристебнутими ременями безпеки не були. Під час руху, коли він рухався по спуску до низу, вони з ОСОБА_4 не говорили. В той час він відчув, що на деякий час призакрив очі та втратив пильність, він зрозумів, що засинає, коли відкрив очі то побачив, що рухається по правому для себе узбіччі. Він одразу ж викрутив кермо автомобіля ліворуч, але одразу його автомобіль виїхав у правий кювет та почав перекидатись. Згодом лікарі констатували смерть ОСОБА_4 , а його було госпіталізовано до лікарні. Причиною ДТП стало те, що під час руху автомобіля він на короткий проміжок часу заснув, тобто задрімав.

Постановою Слідчого управління ГУНП в Полтавській області від 09.06.2021 року оголошено у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З вказаної постанови вбачається, що згідно з довідкою з Державної прикордонної служби України, підозрюваний ОСОБА_2 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Бачівськ», місце перебування його невідоме.

На звернення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , від 30.05.2023 року щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.12.2020 року, листом МТСБУ від 21.08.2023 року повідомлено про відмову у відшкодуванні шкоди, посилаючись на те, що у МТСБУ відсутні підстави для здійснення регламентної виплати з фонду страхових гарантій, оскільки відповідно до офіційного повідомлення Бюро Болгарії відсутнє страхове покриття на дату дорожньо-транспортної пригоди 14.12.2020 року на транспортний засіб «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 . Крім цього, у МТСБУ відсутні підстави для виплати моральної шкоди, оскільки згідно п. 27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона відшкодовується у випадках, передбачених підпункту «г» статті 41.1 та підпункту «в» пункту 41.2 статті 41.

Отже, виходячи з вказаних доказів, суд може зробити висновок щодо того, що під час ДТП - 14.12.2020 р. за кермом транспортного засобу «Mercedes Benz ML 400 CDI», реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , був саме відповідач – ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 .

За ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Крім того, згідно з п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, за відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки – транспортного засобу, має відповідати саме відповідач.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно приписів ч.1 статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування шкоди - один з найважливіших інститутів сучасної правової науки. У законодавстві України передбачено два види шкоди, що підлягає відшкодуванню - шкоду матеріальну і шкоду моральну.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадського стану Ізмаїльського районного управління юстиції Одеської області 18.04.2001 р., матір`ю останнього записана ОСОБА_1 .

З довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 № 08-07/1330 від 01.04.2020 р. та лікарського свідоцтва про смерть № 1092 вбачається що померлий - ОСОБА_6 та позивачка мешкали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Врахувавши наведені обставини справи та норми матеріального права, суд вважає, що саме ОСОБА_2 має нести перед позивачем відповідальність за моральну шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, під керуванням відповідача незалежно від наявності його вини.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо.

Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Вказану позицію також висловив Верховний суд України у справі №6-28008св10.

Отже, вочевидь, що матері загиблого завдано глубочайшого душевного болю та страждань, які полягали у душевних переживаннях, пов`язаних зпередчасною смертю рідного сина.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 3, 55 Конституції України, ст. 11, 16, 23, 1167, 1187 ЦК України, ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст.ст. 12, 13, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), у відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь держави судовий збір у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч гривень) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Рішення проголошено 01.07.2026 р.

Суддя: Н.В.Баннікова