Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №496/3188/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3188/26

Провадження № 1-кп/496/587/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження № 62024150010000581 від 11.03.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка, Одеської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127- 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 10 лютого 2026 року, більш точний час не встановлено, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, два корпуси гранат Ф-1 з двома запалами типу УЗРГМ, УЗРГМ-2, UZRGM, які в подальшому переніс та незаконно зберігав у невстановленому місці з метою збуту.

В подальшому, 10 лютого 2026 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно переніс та збув (продав) без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , два корпуси гранат Ф-1 з двома запалами типу УЗРГМ, УЗРГМ-2, UZRGM за грошові кошти у розмірі 8000 гривень, тобто збув бойові припаси останньому, без передбаченого законом дозволу.

Встановлено, що вказані предмети є двома корпусами гранат Ф-1 та двома запалами типу УЗРГМ, UZRGM, УЗРГМ -2.

Два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини в металевих та належать до вибухових речовин.

Два запали типу УЗРГМ, UZRGM, УЗРГМ-2 є засобом підриву призначені для ініціювання вибуху розривного заряду гранат та належать до бойових припасів.

Два корпуси ручних осколковох гранат Ф-1 та Два запали типу УЗРГМ, UZRGM, УЗРГМ -2 поєднуються між собою і в сукупності утворюють дві ручні осколкові гранати Ф-1.

Дві ручні осколкові гранати Ф-1 належить до бойових припасів та придатні до вибуху.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія третього відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 127- 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у невстановлений час, але не пізніше 02 березня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи прямий умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, у невстановленому місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених обставинах, незаконно придбав, без передбаченого законом дозволу, реактивну штурмову гранату РШГ-2, яку в подальшому переніс та незаконно зберігав у невстановленому місці з метою збуту.

В подальшому, 02 березня 2026 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, направлений на збут бойових припасів, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно переніс та збув (продав) без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реактивно штурмову гранату РШГ-2, яка є бойовим припасом промислового виготовлення, містить вибухову речовину, яка придатна до вибуху, за грошові кошти у розмірі 10000 гривень, тобто збув бойовий припас останньому, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України кваліфікованого як придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винним та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. При цьому зазначив, що розумів, що здійснює протиправні діяння. У вчиненому розкаявся, просив його суворо не карати. Зазначив, що має намір продовжити військову службу та не має наміру повторювати вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз`яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого-визнання своєї вини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, негативно характеризується за місцем служби, раніше не судимий.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати покарання за ч.1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Визначаючи справедливе покарання засудженій особі, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у рішенні Європейського суду по справі від 03.10.2002 року «Бемер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), заява № 37568/97, зазначено: «…Суд насамперед відзначає, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв`язку з відстрочкою...».

З урахуванням наведеного, а також враховуючи намір обвинуваченого продовжити проходження військової служби та його обов`язок прибути до військової частини протягом 72 годин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно ж до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання, зокрема у разі звільнення від відбування покарання, внаслідок чого раніше застосований судом до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню судом, а вказаний підсудний, - звільненню з-під варти в залі суду.

Під час досудового розслідування по справі проведено експертизу за експертною спеціалізацією 5.2 «дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху», витрати на проведення якої склали 3565,60 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень, та експертизу за експертною спеціалізацією 5.2 «дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху», витрати на проведення якої склали 5348,40 (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень сорок копійок) гривень. Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначеним цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Оскільки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень обвинувачений одержав грошові кошти у сумі 12000 грн, вказані кошти підлягають спеціальній конфіскації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На підставі ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати час попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , а саме з 02.03.2026 року по 02.07.2026 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази по справі:

дві запобіжні чеки запалу від ручних осколкових гранат Ф-1 та осколки вказаної гранати, які поміщено до сейф пакету № 6698789, – знищити;

осколки реактивно штурмової гранати РШГ-2, які поміщено до сейф пакету № 6558902, - знищити;

мобільний телефон «Keneksi» - повернути власнику ОСОБА_4 ;

мішок зеленого кольору – знищити;

грошові кошти у розмірі 6000 грн. номіналом 1000 грн. серії АС7487667, ВТ3879768, ЄТ7240319, ГК5157270, ЄМ3755861, АС0146502 - повернути до спеціального фонду ГУНП.

Застосувати спеціальну конфіскацію у власність держави до грошових коштів, які ОСОБА_4 отримав внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз на загальну суму в розмірі 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1