Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №496/2417/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1339/26

Номер справи місцевого суду: 496/2417/26

Головуючий у першій інстанції Горяєв І. М.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ,

захисник – Тропанець Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Тропанець Юрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,

встановив:

Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення

19.03.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619045 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 17.03.2026 о 19:00 в с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не обрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду для здійснення повороту ліворуч, автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.05.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник Тропанець Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12.05.2026 змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В обґрунтування підстав для зміни оскаржуваної постанови суду захисник, не оспорюючи правильність висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що:

- характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність;

- позбавлення спеціального права застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом;

- ОСОБА_1 є батьком чотирьох дітей, троє з яких неповнолітні, а також що він здійснює догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , який позбавлений можливості самостійно рухатися;

- ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу від держави;

- накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами на шість місяців значно ускладнить становище для дитини з інвалідністю, якому потрібні регулярні реабілітаційні заходи щодо відновлення здоров`я.

У судовому засідання ОСОБА_1 та захисник Тропанець Ю.М. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. Потерпілий ОСОБА_2 , будучі повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, в телефонному режимі просив розглядати справу за його відсутності, що з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, захисника в її інтересах, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону не виконані в повному обсязі.

Фактичні дані, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №619045 від 19.03.2026 за ст.124 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 17.03.2026 о 19:00 в с. Міжлиманське, вул. Кооперативна, 2А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не обрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду для здійснення повороту ліворуч, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП України.

Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень.

До протоколу додані витяги з інформаційно-пошукової системи «Армор» щодо обставин фіксування ДТП, довідку щодо доставки ОСОБА_2 до міської лікарні з діагнозом забій м`яких тканей грудної клітини, забій м`яких тканей лобової ділянки; пояснення учасників ДТП та схема місця ДТП.

Схема місця ДТП містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення тощо), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, та зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, а саме:у автомобіля «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 , -капот, передній бампер, обидва передні крила, передні фари, передні ліві двері; у автомобіля RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , - заднє праве крило, задній бампер, кришка багажника, розбито правий задній ліхтар.

Вказана схема підписана ОСОБА_1 без зауважень.

За письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.03.2026 він рухався на транспортному засобі RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , в с.Міжлиманське по об`їзній дорозі, під`їжджаючи до готелю «Усадьба», мав намір здійснити поворот ліворуч, зупинившись пропустив зустрічний транспорт та в цей час відчув різкий удар в задню частину свого автомобіля. Після чого автомобіль розвернуло на 360 градусів на зустрічній смузі. Згодом він ( ОСОБА_2 ) був доставлений до МКЛ № 11 для надання медичної допомоги.

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.03.2026 він керував автомобілем «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 , направляючись з с.Усатово в напрямку селища Котовського, попереду нього рухався автомобіль RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , який зненацька зупинився, і він ( ОСОБА_1 ) не зреагував на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT, державний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду нього з метою здійснення повороту ліворуч.

Суду апеляційної інстанції надані:

- копія свідоцтва про народження 31.03.2025 ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 ;

- копія свідоцтва про народження 09.11.2017 ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 ;

- копія свідоцтва про народження 09.11.2017 ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 ;

- копія свідоцтва про народження 26.06.2011 ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 ;

- копія посвідчення батьків багатодітної сім`ї серії НОМЕР_7 ;

- скріншот платіжного документу про зарахування ОСОБА_1 допомоги дітям з інвалідністю у розмірі 6467,50 грн.;

- копія посвідчення серії НОМЕР_8 щодо одержання ОСОБА_1 державної соціальної допомоги дитині з інвалідністю ОСОБА_3 ;

- докази призначення державної соціальної допомоги з 26.03.2014 до 25.06.2029 у сумі 1180,30грн.

Позиція апеляційного суду

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП регламентовано поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).

Враховуючи, що доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється, то судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Судове рішення оскаржується лише в межах застосованого адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, апеляційний суд вважає, що при обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставин справи та даних про особу правопорушника.

Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Однак, апеляційний суд наголошує, що покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання новим правопорушенням.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Слід зазначити, що у випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винуватою, передбачає альтернативні види стягнень, суддя при винесенні постанови повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.

Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції не встановив обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника. На переконання суду першої інстанції, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, враховуючи зухвале нехтування водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, повважав, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Натомість, апеляційний суд, аналізуючи наявні в матеріалах справи документи, встановив наявність пом`якшуючих обставин, які впливають на визначення виду адміністративного стягнення, а саме визнання особою, яка притягається до відповідальності, вини, що свідчить про її щире розкаяння у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, враховано, що ОСОБА_1 не намагався уникнути відповідальності, більш того визнав себе винним в тому, що він не зреагував на зміну дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем, під керування громадянина ОСОБА_2 , в результатічого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у ОСОБА_1 на утриманні чотирьох дітей, троє з яких є неповнолітніми, підтверджені належними доказами, тому позбавлення його права керування транспортними засобами неминуче призведе до вкрай негативних наслідків для всієї родини, що в свою чергу, позбавить його можливості забезпечувати нормальні умови проживання та належне лікування членів сім`ї.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, яка позбавлена можливості самостійно пересуватися та потребує регулярного транспортування для проходження життєво необхідних медичних і реабілітаційних процедур, здійснення яких без використання автомобіля є вкрай незручним та потребуватиме значних додаткових фінансових витрат. При цьому, окремо слід зазначити, що ОСОБА_1 як батько отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, що підтверджує скрутне матеріальне становище родини та її критичну залежність від додаткових витрат.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 заявив про факт добровільного відшкодування ним збитків потерпілій стороні, що з огляду на положення п.2 ч.1 ст.34 КУпАП є обставиною, яка пом`якшує відповідальність. При цьому, сам факт добровільного усунення заподіяної шкоди свідчить про належну правосвідомість особи, її щире каяття та прагнення мінімізувати негативні наслідки правопорушення. В свою чергу, клопотання потерпілого про розгляд справи за його відсутності додатково підтверджує відсутність будь-якої зацікавленості в розгляді цієї справи та суворому покаранні особи, яка притягається до відповідальності.

Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 є особою, що була піддана адміністративному стягненню, у розумінні положень ст. 39 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду встановлено відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , також матеріали справи не містять даних щодо наявності до нього претензій з боку потерпілого.

Відтак, суд першої інстанції належним чином не врахував характер даного правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан та обставини, що пом`якшують відповідальність.

Не звернувши на вказане увагу, суд першої інстанції не забезпечив повноту, всебічність та об`єктивність судового розгляду, у зв`язку з чим наклав занадто суворе стягнення.

Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

З урахування наведеного, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – зміні в частині визначення виду адміністративного стягнення, а саме підлягає зміні вид адміністративного стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців на менш суворе - штраф у розмірі 850 грн.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Тропанець Юрія Михайловича - задовольнити.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко