Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №243/10761/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №243/10761/25

Суддя: Петешенкова М. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4869/26 Справа № 243/10761/25 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за а апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2026 року у складі судді Проніна С.Г.

у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді недоотриманої за життя пенсії.

В процесі оформлення спадщини, приватним нотаріусом йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 85852,28 грн.

Зазначає, що 29 вересня 2025 року вона діючи в інтересах дитини, звернулася до пенсійного фонду із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії, за результатами розгляду її заяви 06 жовтня 2025 року пенсійним фондом прийнято рішення П/С №056230000913 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії, оскільки відповідач вважає, що померлому ОСОБА_3 сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю - відсутня. Також повідомлено, що виплата пенсії померлого проведена по 31 липня 2024 року (по місяць смерті включно) шляхом зарахування пенсійних коштів на поточний рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку АТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на те, що відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав дитини, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна, вимушена звернутися до суду та просити визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фону України в Донецькій області П/С №056230000913 від 06 жовтня 2025 року щодо відмови ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у оформленні та виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 ; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недоотриману пенсію, яка належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 85852,28 грн., яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2025 року, НТХ № 494800, зареєстрованого в реєстрі за № 1569, спадкова справа 3/2025 та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2026 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію за період з 22 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року у сумі 85852,28 грн., яка була нарахована померлому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та входить до складу його спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1569, виданого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Єгер Н.Д. 19 серпня 2025 року.

Провадження у справі в частині визнання протиправними дій та скасування рішення Головного управління Пенсійного фону України в Донецькій області П/С №056230000913 від 06 жовтня 2025 року про відмову в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії - закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1220,20 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії у розумінні положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, тому заявлена вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушення спадкових прав. Закриваючи провадження у справі в частині визнання протиправними дій та скасування рішення Головного управління Пенсійного фону України в Донецькій області П/С №056230000913 від 06 жовтня 2025 року, суд виходив із того, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з таким рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що сума заборгованості згідно судового рішення за період з 22 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року у розмірі 85852,28 грн, яка належала померлому ОСОБА_3 , облікована Головним управлінням в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, сформованого відповідно до Порядку №821 та буде проводитись ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (спадкоємця), в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Подальша виплата буде проводитися відповідно до норм Порядку №821 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України за відповідний рік, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2009, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22 липня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Боярка Фастівський район Київська області, в Україні.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі 200/5332/22 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04 жовтня 2022 року № 056230000913 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про перерахунок пенсії від 22 жовтня 2021 року, зарахувавши до страхового та пільгового (підземного) стажу роботи період роботи з 01 квітня 2021 року по 22 жовтня 2021 року на підприємстві ДП "Шахтоуправління «Південнодонбаське №1", здійснивши перерахунок розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про престижність шахтарської праці" та абз. 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22 жовтня 2021 року.

Відповідно до копії спадкової справи № 3/2025 від 15 січня 2025 року, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом звернення із заявою до нотаріуса. ОСОБА_1 подала заяву до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Згідно Листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0219-6/25703 від 21 березня 2025 року, недоотримана пенсія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 22 жовтня 2021 року по 30 червня 2023 року складає 85852,28 грн.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 1569, виданого 19 серпня 2025 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д., ОСОБА_2 успадкував недоотриману пенсію у розмірі 85852,28 грн., яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі довідки № 0500-0219-6/25703 від 21 березня 2025 року.

Відповідно до заяви від 20 серпня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Закарпатської області, ГУПФ України в Донецькій області щодо виплати неповнолітній дитині ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриманої пенсії у розмірі 85852,28 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 38570-34187/Д-02/8-0500/25 від 19 вересня 2025 року, ОСОБА_1 повідомлено, що її звернення до Головного управління не відповідає вимогам пункту 1.1 Порядку № 22-1, тому кваліфіковане та зареєстроване як звернення громадян від 25 серпня 2025 року за вх. № 34187/Д-0500-25.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області П/С №056230000913 від 06 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , оскільки сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю – відсутня, зазначаючи, що виплата пенсії померлого ОСОБА_3 проведена по 31 липня 2024 ркоу (по місяць смерті включно) шляхом зарахування пенсійних коштів на поточний рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку АТ КБ «ПриватБанк». Інформація про повернення або незарахування сум пенсійних виплат не надходила.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 52032-47084/Д-02/8-0500/25 від 19 листопада 2025 року, ОСОБА_1 повідомлено, що подана заява до Головного управління не відповідає вимогам п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, тому кваліфіковане та зареєстроване як звернення громадян від 22 жовтня 2025 року за вх. № 47084/Д-0500-25.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У розумінні положень статті 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому належить застосовувати статті 1227 ЦК України.

Згідно із статтею 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи, наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

У розумінні положень статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині 1 цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині 1 цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині 1 цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною 2 цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності, входять до складу спадщини.

Положення частин 2, 3 статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За таких обставин, позивач має право на спадкове майно - недоотриману пенсію спадкодавцем відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон № 1058-IV), який є спеціальним у цих правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі №428/10113/20, провадження №61-14299св21; від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а, провадження № К/9901/10098/19; від 06 квітня 2022 року у справі №200/10136/20-а.

З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову, з яким погоджується колегія суддів, оскільки ОСОБА_2 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії у розумінні положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, тому заявлена вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушення спадкових прав.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність будь-якої протиправної бездіяльності органу пенсійного фонду щодо невиплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , є безпідставними, оскільки між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами ЦК України про спадкові відносини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач фактично не заперечує наявність заборгованості, однак зазначає, що нараховані суми будуть включені до переліку отримувачів відповідно до порядку №821, однак пенсійним фондом не враховано, що спадкоємець має право на спадкове майно з моменту відкриття спадщини, та його право не залежить від виділення коштів на відповідні виплати, тобто в даному випадку пенсійним фондом було порушено право позивача на спадкове майно.

Крім того, свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 серпня 2025 року не оспорено та є чинним, а тому відмова у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю, є безпідставною.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 23 червня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 02 липня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua