Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №216/5508/20 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6883/26 Справа № 216/5508/20 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/5508/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

секретар судового засідання Дяченко Д.П.

сторони:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2025 року, яка постановлена суддею Чирським Г.М. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 вересня 2025 року,

УСТАНОВИВ:

03 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила суд замінити її, як стягувача, на правонаступника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 66004114 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 216/5508/20 про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 13 238 000 грн, моральної шкоди в розмірі 1 300 000 грн, та 5 000 грн судових витрат.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутня ухвала головуючого судді Чирського Г.М. про прийняття до свого провадження та відкриття провадежння по заяві ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником за відсутності доказів про належне повідомлення апелянта про судове засідання 23 вересня 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_2 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Кузьменком О.С. відкрито виконавче провадження № 66004114 з примусового виконання виконавчого листа від 23 червня 2021 року № 216/5508/20 за рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, у розмірі 13 238 000 грн, моральної шкоди в розмірі 1 300 000 грн, та судових витрат в розмірі 5 000 грн, а всього: 14 534 000 грн.

16 вересня 2025 року до суду першої інстанції адвокатом Зайка П.К., який діє в інтересах ОСОБА_1 , з метою підтвердження факту вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи, надано договір уступки права вимоги № 24/08 від 12 вересня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 , в особі адвоката Зайки Павла Костянтиновича, що діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4330 від 07 червня 2019 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року № 116, з одного боку, та ОСОБА_2 , згідно умов якого, стягувач передає (відступає) новому стягувану безоплатно, а новий стягувач набуває належного стягувачу права грошової вимоги до російської федерації, які виникли у стягувача на підставі рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2021 року у справі № 216/5508/20, яке набрало законної сили 18 червня 2021 року. (а.с.70)

Вказаний договір підписаний адвокатом Зайкою П.К., який діяв від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 12 вересня 2025 року.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно п. 1, 3 ст. 237 ЦК України п редставництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє .

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги, довіреність, ордер, доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно копії ордеру серії АЕ № 1424877 від 15 вересня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 уповноважує адвоката Зайку П.К. на підставі договору про надання правничої допомоги № 99 від 03 серпня 2025 року у Центрально-Міському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Натомість, заявником на підтвердження повноважень адвоката Зайки П.К. на укладення Договору уступки права вимоги № 24/08 від 12 вересня 2025 року від імені ОСОБА_1 , надано лише копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4330 від 07 червня 2019 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року № 116.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійщов обґрунтованого висновку про те, що заявником не надано доказів наявності у адвоката Зайки П.К. належних прав та повноважень представляти інтереси стягувача ОСОБА_1 під час укладення договору уступки вимоги № 24/08 від 12 вересня 2025 року.

При цьому, судом вірно зазначено, що свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю підтверджує, що особа має право займатися адвокатською діяльністю, але воно не надає права представляти інтереси конкретної особи під час вчинення правчину.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником ОСОБА_1 не підтверджено належним чином правонаступництво у цій справі, оскільки не підтверджений обсяг повноважень адвоката Зайки П.К. на представництво ОСОБА_1 під час укладення договору усутки прав вимоги № 24/08 від 12 вересня 2025 року.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з вищенаведеного, висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником ґрунтуються на вимогах закону.

Оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторонни виконавчого провадження, апеллянт ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм процессуального права, зокрема на те, що в матеріалах справи відсутня ухвала головуючого судді Чирського Г.М. про прийняття до свого провадження та відкриття провадежння по заяві ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником та на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником за відсутності доказів про належне повідомлення апелянта про судове засідання 23 вересня 2025 року.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення, на його переконання, норм процесуального права в даному випадку не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вимогами ст. 442 ЦПК України, не передбачено постановлення ухвали про прийняття до свого провадження та відкриття провадежння по заяві про заміну сторонни виконавчого провадження, як і не передбачена обов`язкова явка заявника та заінтерисованої особи в судове засіданння.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати позивача по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року.

Головуючий:

Судді: