Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №591/14692/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14692/25

Провадження № 2-а/591/719/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/14692/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210? ч. 3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. у зв`язку з відмовою від проходження медичного огляду.

Позивач вважає постанову протиправною.

Зазначає, що позивач не отримував повістки та направлення на проходження ВЛК, не відмовлявся від проходження медичного огляду, не мав при собі медичної документації.

Зазначив також, що копію постанови отримав 09.12.2025, не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, просить поновити строк звернення до суду з позовом.

Позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 СУ №2434/2025 від 12.11.2025.

Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Ухвалою від 10.03.2026 залучено до участі у справі в якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ухвалою від 14.05.2026 в порядку забезпечення позову зупинено дію оскаржуваної постанови.

У відзивах на позовну заяву відповідачі проти позову заперечували. Зазначили, що протокол відповідає вимогам законодавства та містить усі необхідні реквізити. Було сформовано направлення позивача на проходження ВЛК . Позивач категорично відмовився від проходження ВЛК, що порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та містить склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Справа розглянута була з дотриманням вимог законодавства. Просять відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним.

05.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 складено направлення №5419575позивача на проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби, датою початку медичного огляду визначено 05.11.2025.

У журналі реєстрації направлень на ВЛК це направлення зареєстроване та здійснно позначку про відмову від отримання направлення. Підпис позивача у графі щодо ознайомлення з наслідками ухилення від проходження призову та медичного огляду відсутній .

05.11.2025 позивачем складена заява, у якій відмовляється від проходження ВЛК у зв`язку з відсутністю при собі медичної документації.

Відповідачем надано відеозапис, на якому зафіксовано відмову позивача проходити ВЛК за виданим 05.11.2025 направленням.Також уповноваженою особою відповідача повідомлено позивачу про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

05.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 складено протокол №СУ №2434/2025 про адміністративне правопорушення відносно позивача. Відповідно до протоколу 05.11.2025 у приміщенні у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач відмовився від проходження ВЛК (що підтверджується повісткою, направленням, витягом з журналу обліку направлень, заявою, відеозаписом), таким чином порушив вимоги абз. 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинено адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У протоколі вказана дата та місце призначеного розгляду справи про адміністративне правопорушення – 12.11.2025. Додатками до протоколу вказано ккопія паспорту, повістки, направлення, витягу з журналу, заяви, відеозапис.

У протоколі позивач власним підписом підтвердив про ознайомлення з правами та обов`язками, датою розгляду справи про адміністративне правопорушення, отриманням копії протоколу.

Постановою №СУ №2434/2025 від 12.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Суть правопорушення, зазначеного у постанові, є аналогічною викладеному у складеному протоколі відносно позивача. У постанові мається відмітка про направлення її позивачу поштою.

Як вбачається з копії наданого конверту постанова була направлена позивачу за адресою реєстрації та поштове повідомлення повернулось відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за місцем проживання.

20.03.2026 позивач пройшов ВЛК та з 24.03.2026 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копіями наданих позивачем довідок.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), районного (районного у місті, об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з оскаржуваною постановою стала відмова позивача від проходження ВЛК.

Нормами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 у редакції, яка чинна з 09.05.2025, закріплено, що . Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Пунктом 74-1 зазначеного Порядку передбачено, що для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було видано направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560, яке зареєстроване в журналі обліку направлень. Відмова позивача від проходження ВЛК підтверджується власноруч складеною позивачем заявою та наданим відеозаписом.

Отже, ураховуючи досліджені докази, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Посилання позивача на відсутність при ньому медичної документації як підставу для відмови від проходження ВЛК суд вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості відмови від проходження медичного огляду з таких підстав.

Відносно доводів позивача про відсутність у нього при собі медичної документації, як підстави для відмови від проходження медичного огляду, суд зазначає, що 05.11.2025 є датою початку медичного огляду, а не кінцевою датою коли потрібно пройти медичний огляд та отримати постанову ВЛК про проходження медичного огляду.

Згідно абз. 3 пункту 3.4 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Відповідно до п. 2.8.6 глави 2 розділу І Положення №402 строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Відтак, у лікарів, які включені до складу ВЛК наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов`язаного, а необхідність надання військовозобов`язаним додаткових документів про стан його здоров`я має вирішуватись лікарями ВЛК протягом строку проведення медичного огляду та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.

При цьому, у разі незгоди з рішенням ВЛК, таке рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, проходження ВЛК є не правом, а встановленим законом обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність. Тобто, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України чітко регламентований прямий обов`язок громадянина проходити ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Отже, відповідачем було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з березня 2026 року проходить військову службу.

Відповідно до п. 10 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача було завершеним прийняттям у листопаді 2025 року спірної у цій справі постанови . Відтак подальший призов і мобілізація позивача на військову службу у березні 2026 року не впливає на правомірність згаданого спірного індивідуального акта.

Постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому підстави для її скасування відсутні.

Відносно заявленого клопотання про поновлення строку суд зазначає таке.

Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова була направлена йому поштою 13.11.2025 та 29.11.2025 поштове повідомлення було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата, тобто вважається, що про постанову позивач був повідомлений належним чином.

Листом від 24.11.202 представнику позивача на адвокатський запит була надана копія постанови.

Враховуючи наведені у позовній заяві обставини, а також незначний пропусск строку звернення до суду із даним позовом, суд вважає необхідним поновити зазначений строк.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 136, 139, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №СУ №2434/2025 від 12.11.2025 про накладення адміністративного стягнення відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко