Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №445/3597/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3597/25

провадження № 3/445/73/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В. М. , розглянувши матеріали, що надійшли від Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

до Золочівського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551960 від 27.12.2025 відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до тексту протоколу, ОСОБА_1 , 27.12.2025, у м. Золочів Львівської області, керувала автомобілем Land Rover, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 (результат 0,97 проміле), чим порушила п.2.9а ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Адвокат Ковалик Ю.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив вину його клієнта у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання мотивує тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення є незаконним та безпідставним, виходячи з наступного: у матеріалах справи відсутні жодні докази порушення водієм ПДР України та докази наявності причин для зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , що вказує на неправомірність і безпідставність зупинки поліцейським останньої; у складеному протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ЕПР1 № 551960 не вказано жодних ознак сп`яніння, які затверджені п.3 Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і т.д.); під час складання зазначеного протоколу, працівники патрульної поліції жодного разу не роз`яснили ОСОБА_1 суть правопорушення, який ніби вона вчинила, її права, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. А також захисник зазначив, що працівник поліції, який складав згаданий вище протокол, нехтуючу вимогами Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1102 : - не здійснив тимчасове затримання автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , - не склав відповідний акт огляду та тимчасового затримання такого автомобіля.

Заслухавши пояснення представника, дослідивши наявні докази у справі, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Оглянутий в судовому засіданні відеозапис не спростовує заперечення ОСОБА_1 щодо недотримання процедури огляду водія на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, зокрема в частині роз`яснення його прав.

Зокрема, ОСОБА_1 перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейським не було проінформовано, відповідно до п.5 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", про порядок застосування спеціального технічного засобу.

Встановлено, що при складенні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, працівником поліції ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз`яснювалися, як і не роз`яснювалося в тому числі її право скористатися юридичною допомогою адвоката, чим було порушено право останньої на захист.

Окрім того, у порушення даних вимог чинного законодавства у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551960 не вбачається місця складення протоколу, а також складно встановити фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, так як опис установлених даних пошкоджений.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст.ст. 256, 268 КупАП, не відповідає обставинам події, що виключає можливість використання його у якості доказу та є безумовним порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення ("проведення несанкціонованого пікету"), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом і підтримується).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може бути предметом судового розгляду, та не може бути використаний судом для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551960 від 27.12.2025, не містить всіх конкретних даних про обставини вчинення адміністративного правопорушення, оскільки викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України, тлумачаться на користь водія ОСОБА_1 .

Крім цього, всупереч вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, після виявлення водія, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту на тимчасове затримання транспортного засобу.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 № 1452/735.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з вимогами п. 5 Розділу ІІ Інструкції 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та з інформуванням особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.

Суд визнає не допустимим доказом результат тесту № 2307 від 27.12.2025 з позитивним показником 0,97 ‰ на підставі якого до протоколу про адміністративне правопорушення були внесені дані про те, що водій ОСОБА_1 в порушення п.2.9. а Правил дорожнього руху України, керувала транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, факт керування даного транспортного засобу водієм ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні, належними та допустимими доказами не підтверджений.

З наведених вище мотивів та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, суд приходить до висновку, що представлені в протоколі адміністративного правопорушення та в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, які б підтверджували вину водія ОСОБА_1 в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є не недопустимими, для визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 551960 від 27.12.2025 складений відносно водія ОСОБА_1 , що нею скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в судовому засіданні не доведений, і даний висновок не ґрунтується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення та законі.

Представлені в протоколі адміністративного правопорушення докази, які б підтверджували вину водія ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є недостатніми та недопустимими, для визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції були виконані вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 на встановлення факту перебування її в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, суду надано не було, а тому слід вважати, що в такому випадку відсутнє порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а ПДР України, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а справа підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя:В. М. Сивак